Постанова 4824 № 759/8066/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи: 759/8066/22-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/3512/2023 Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючий - Немировська О.В., судді - Махлай Л.Д., Ящук Т.І. секретар - Ольшевський П.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група ТАС» про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Страхова Група ТАС» - Синельнікова Микити Олексійовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2022 року, встановив: у липні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 127 260 грн. 59 коп., посилаючись на те, що 02.11.2021 між нею та відповідачем було укладено Договір добровільного страхування. 27.01.2022 сталась ДТП, в результаті якої було ушкоджено належний їй автомобіль, однак відповідач відмовив їй у виплаті страхового відшкодування. Рішенням Святошинського районного суду Києва від 09 листопада 2022 року позов було задоволено - стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в сумі 127 260 грн. 59 коп., витрати за проведення автотоварознавчої експертизи - 5 000 грн. та суму судового збору 1 272 грн. 61 коп. Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник відповідача - Синельніков М.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, визнання встановленими обставин, які є недоведеними в ході розгляду справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача - ОСОБА_2, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказувала, що вона уклала з відповідачем 02.11.2021 Договір добровільного страхування №FO 01199940. 27.01.2022 сталась ДТП, в результаті якої було ушкоджено належний їй автомобіль марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 . 01.02.2022 вона подала заяву до страховика, в якій повідомила про факт ДТП. Після звернення до страховика, їй було повідомлено, що вартість відновлювального ремонту перевищує 70% вартості транспортного засобу, а тому вона зможе отримати страхове відшкодування в розмірі 85 775 грн. 20 коп. Оскільки вона не погодилась з вказаним, на її замовлення ФОП « ОСОБА_3 », який є суб`єктом оціночної діяльності, склав 29.04.2022 Звіт №018-22 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, в якому було визначено ринкову вартість належного їй автомобіля в розмірі 277 928 грн. 64 коп., вартість відновлювального ремонту в розмірі 127 260 грн. 59 коп. Однак відповідач відмовився виплатити страхове відшкодування, в зв`язку з чим вона просить стягнути на її користь вартість відновлювального ремонту, витрати на складання Звіту в сумі 3 000 грн., а також вказала попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. Рішенням Святошинського районного суду Києва від 09 листопада 2022 року позов було задоволено - стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в сумі 127 260 грн. 59 коп., витрати за проведення автотоварознавчої експертизи - 5 000 грн. та суму судового збору 1 272 грн. 61 коп. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен здійснити виплату страхового відшкодування за умови настання страхового випадку. 27.01.2022 стався страховий випадок, заяву на відшкодування позивач подала своєчасно. При проведенні експертизи експертом разом зі страховиком було реально завищені ціни та застосовано неправильний підхід щодо її проведення, в результаті чого зроблено висновок, що страхове відшкодування становить 85 775 грн. 20 коп. Позивач не погодилась з таким розміром страхового відшкодування та замовила інший Висновок, в якому було визначено вартість відновлювального ремонту в розмірі 127 260 грн. 59 коп. Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та посилався на положення ст. 526, 979, 982, 988, 993 ЦК України, Закону України «Про страхування». Однак повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він не в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Основними засадами цивільних відносин в ст. 3 ЦК України закріплені, зокрема, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР)). Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов`язковим. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком (ст. 25 вказаного Закону). В ст. 26 вказаного закону передбачено підстави, за якими страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування. Такими підставами є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку. Згідно з ч. 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (чч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України). Як видно з матеріалів справи, 27.01.2022 сталась ДТП, в результаті якої автомобіль, належний позивачу, отримав механічні ушкодження. Позивач своєчасно звернулась до страховика за виплатою страхового відшкодування і страховик визнав ДТП страховим випадком. Позивач до позовної заяви додала Звіт №018-22 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_3 », згідно якого ринкова вартість автомобіля складає 277 928 грн. 64 коп., вартість відновлювального ремонту складає 127 260 грн. 59 коп., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу - 90 474 грн. 96 коп. Посилання апелянта на відсутність належних доказів розміру завданої шкоди, також не може бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог. Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як видно з матеріалів справи, між сторонами 02.11.2021 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), за яким застрахованим об`єктом є належний ОСОБА_1 автомобіль марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 . 27.01.2022 автомобіль було ушкоджено в результаті ДТП, про що позивач своєчасно 01.02.2022 повідомила страховика. 13.05.2022 страховик направив позивачу лист, в якому відмовив у виплаті страхового відшкодування. В листі зазначається, що згідно Договору у разі настання події, що може кваліфікуватися як страховий випадок, страхувальник зобов`язаний надати страховику необхідні документи, передбачені розділом 13 Договору. Згідно п. 12.12. Договору ненадання страховику документів, передбачених цим розділом Договору протягом 60 календарних днів з дати настання події або моменту першої можливості отримання документів, строк видачі яких визначений законодавством, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Відповідно до пп. 14.7 п. 14 Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі невиконання або неналежного виконання страхувальником своїх обов`язків та зобов`язань, обумовлених цим договором. Оскільки до теперішнього часу не надані всі документи, керуючись пп. 14.7 Договору страховик відмовляє у виплаті страхового відшкодування. Вказана відмова страховика у виплаті страхового відшкодування не відповідає вимогам Закону України «Про страхування» та умовам Договору, укладеного між сторонами. В Розділі 13 Договору врегульовано умови та порядок здійснення страхового відшкодування. В п. 13.1 вказано, що розмір страхового відшкодування розраховується страховиком виходячи з суми матеріального збитку, завданого внаслідок настання страхового випадку. В Розділі 12 Договору визначено перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та необхідні для виплати страхового відшкодування. Ненадання страховику документів, передбачених цим розділом Договору протягом 60 календарних днів з дати настання події або моменту першої можливості отримання документів, строк видачі яких визначений законодавством, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. При розгляді справи в суді першої інстанції представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказував, що на його замовлення оцінювач ОСОБА_4 склав Акт огляду з переліком пошкоджень та склав Звіт №31512 від 14.04.2022, в якому визначив вартість автомобіля до моменту аварії в розмірі 273 869 грн. 20 коп., вартість відновлювального ремонту - 339 044 грн., але оскільки вартість ремонту перевищує вартість автомобіля, тому збиток визначається у розмірі вартості автомобіля. За вирахуванням розміру франшизи та вартості залишків - 182 680 грн., розмір страхового відшкодування становить 60 847 грн. 40 коп. Представник страховика посилався на те, що при визначенні вартості складових частин, пріоритетними є дані які виробник КТЗ поставляє у мережу своїх офіційних дилерів у регіоні. Вказане посилання не може бути підставою для надання переваги Звіту, який складений на замовлення страховика, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції представник відповідача не заявляв клопотання про призначення товарознавчої експертизи. Також у відзиві представник страховика послався на загальні положення Розділу 12 Договору страхування, не зазначивши які саме документи не подала ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі представник відповідача посилається на те, що матеріали справи не містять доказів визнання страхового випадку, визнання обставин, на які посилалась позивач, і відповідач заперечував проти вказаних обставин. Однак після проведення дослідження та складання Звіту про визначення вартості матеріального збитку, який було проведено на замовлення страховика суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , страховик визнав транспортний засіб знищеним, однак в порушення вимог пп. 13.10.1 не здійснив виплату страхового відшкодування у визначеній ним сумі 60 847 грн. 40 коп. Вказані доводи апелянта не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки представник відповідача не зазначав, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є саме невизнання факту ушкодження автомобіля страховим випадком. Також є безпідставним посилання на недотримання позивачем умови Договору страхування щодо надання документів, оскільки представник відповідача не вказував, які саме документи не надала ОСОБА_1 . В матеріалах справи містяться світлокопії заяв ОСОБА_1 про настання події та на виплату страхового відшкодування, які датовані 01.02.2022 та виконані на бланках страховика. Посилання апелянта на п. 12.12. Договору, в якому передбачено підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування ненадання страховику, є необґрунтованим, оскільки страховик протягом 60 днів з дати настання події або моменту першої можливості отримання документів, не направив позивачу таку відмову. Отже в тексті вказаної відмови у виплаті страхового відшкодування не вказано, які саме документи не надала страхувальник та які саме свої обов`язки та зобов`язання не виконала. Також у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі страховик про ці обставини не вказував. Тому підстав для звільнення відповідача від обов`язку виконати умови Договору страхування та здійснити виплату страхового відшкодування відсутні. Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, в рішенні одночасно вказав, що розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, визначеного у Звіті №018-22, на який посилається позивач в обґрунтування заявленого позову, становить 90 474 грн. 96 коп. В пп.13.2.1 Розділу 13 Договору страхування зазначено, що вартість відновлювального ремонту визначається за певною формулою, в якій коефіцієнт зносу транспортного засобу за повну кількість років експлуатації. Зокрема, за 3 роки експлуатації такий коефіцієнт становить 31%. Враховуючи вказану умову договору, вартість відновлювального ремонту має бути визначена з урахуванням такого коефіцієнту в розмірі 87 809 99 коп. Також на користь позивача має бути стягнуто витрати за складання Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в сумі 3 000 грн. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну каргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» - Синельнікова Микити Олексійовича задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2022 року змінити та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 87 809 грн. 99 коп., витрати за складання звіту - 3 000 грн. та судовий збір - 1 272 грн. 61 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови виготовлено 03 травня 2023 року. Головуючий Судді