Постанова 4824 № 757/51866/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Унікальний номер справи 757/51866/19-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/215/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 квітня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Білич І.М. суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А. секретаря Рагушіна І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Міністерства Юстиції України - Юрченка Олександра Вадимовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г., у цивільній справі № 757/51866/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Юстиції України, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання незаконним скасування наказу, та зобов`язання вчинити дії, - в с т а н о в и л а: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства Юстиції України в якому просив: - визнати незаконним та скасувати п. 1, 2 наказу Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрації прав та їх обтяжень» за № 3484/5 від 09 листопада 2018 року в частині задоволення скарги АТ «ОТП Банк» від 19 жовтня 2018 року за № 73-3-73-3-2/3379 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 травня 2018 року № 41176415, прийняте державним виконавцем Баштанського районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Іскяндаровою А.Ф. та від 19 травня 2018р. № 41179596, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О., що стосується квартири АДРЕСА_1 ; - визнати незаконним та скасувати п. 2 наказу Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрації прав та їх обтяжень» за № 3484/5 від 09 листопада 2018 року в частині внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування записів (припинення, погашення) запису про іпотеку за № 26220903, записів про обтяження за №№ 26220802, 26220856, запису про право власності за № 26224090, запису про відкриття розділу 1556528180000, внесеного на підставі цих рішень, що стосується квартири АДРЕСА_1 ; - зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про скасування записів зроблених на підставі п.2 наказу Міністерства юстиції України за № 3484/5 від 09 листопада 2018 року та повернути в попередній стан відомості про те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що 19 травня 2018 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та зареєстрував за собою право власності на неї. В подальшому, йому стало відомо, що Міністерством юстиції України видано наказ «Про скасування рішень про державну реєстрації прав та їх обтяжень» за № 3484/5 від 09 листопада 2018 року щодо вищевказаної квартири. На думку позивача, зазначений наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки право власності на вказану квартиру позивач набув правомірно. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано п. 1, 2 наказу Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрації прав та їх обтяжень» за № 3484/5 від 09 листопада 2018 року в частині задоволення скарги АТ «ОТП Банк» від 19 жовтня 2018 року за № 73-3-73-3-2/3379 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 травня 2018 року № 41176415, прийняте державним виконавцем Баштанського районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Іскяндаровою А.Ф. та від 19 травня 2018р. № 41179596, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О., що стосується квартири АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано п. 2 наказу Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрації прав та їх обтяжень» за № 3484/5 від 09 листопада 2018 року в частині внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування записів (припинення, погашення) запису про іпотеку за № 26220903, записів про обтяження за №№ 26220802, 26220856, запису про право власності за № 26224090, запису про відкриття розділу 1556528180000, внесеного на підставі цих рішень, що стосується квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано Міністерство юстиції України внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про скасування записів зроблених на підставі п.2 наказу Міністерства юстиції України за № 3484/5 від 09 листопада 2018 року та повернути в попередній стан відомості про те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись із рішенням суду, представник Міністерства Юстиції України - Юрченко О.В. подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що оскаржуваний наказ видано на підставі скарги АТ «ОТП Банк», яка обґрунтована тим, що банк є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» та АКБ «Райффайзенбанк Україна» та є іпотекодержателем об`єктів згідно із договорами іпотек, серед яких предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . Однією з вимог вказаної скарги було скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 травня 2018 року №41176415, яке прийняте державним виконавцем Баштанського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Іскяндаровою А.Ф. від 03 травня 2018 року №40905681 та відновлення у повному обсязі вилученого запису про обтяження квартири. Зазначає, що державним виконавцем Іскяндаровою А.І. при внесенні записів про припинення іпотеки та обтяження не перевірено належним чином факту виконання умов договору іпотеки. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Представником позивача було надано до суду пояснення, в яких вказувалось на правомірність постановленого судового рішення та відсутність підстав для його скасування. Учасники справи про день, час та місце розгляд справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку. До початку розгляду справи по суті від представника ОСОБА_1 - адвоката Гарницького П.П. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Предстаник МЮ України підтримав подану апеляційну скаргу, надаючи пояснення у справі в судових засіданнях, які відбувалися до 04 квітня 2023 року. Не з`явившись в судове засідання 04 квітня 2023 року причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, що не з`явилися в силу вимог передбачених положеннями ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Міністерством юстиції України порушено процедуру розгляду скарги, зокрема, не повідомлено позивача про розгляд скарги щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що є безумовною підставою для задоволення позову. Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 19 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири загальною площею 62,2 кв.м. та житловою площею 37,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 41179596 від 19 травня 2018 року, 13:21:52, приватного нотаріуса КМНО Падалка Р.О. 23 жовтня 2018 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга АТ «ОТП Банк» № 73-3-73-3-2/3379 від 19 жовтня 2018 року на рішення, дії та бездіяльність державного реєстратора під час реєстрації та оформлення права власності на об`єкти нерухомості. У скарзі АТ «ОТП Банк» просило, зокрема, визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Падалка Р.О. щодо реєстрації права власності згідно договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 41179596 від 19 травня 2018 року, 13:21:52. Листом від 25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , направлена копія скарги АТ «ОТП Банк». У листі зазначено, що повідомлення про дату, час і місце розгляду скарги буде опубліковане в рубриці «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» на офіційній сторінці Міністерства юстиції України. Висновком комісії Міністерства юстиції України з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 01 листопада 2018 року прийнято рішення задовольнити скаргу АТ «ОТП Банк» № 73-3-73-3-2/3379 від 19 жовтня 2018 року у повному обсязі. Наказом Міністерства юстиції України № 3484/5 від 09 листопада 2018 року «Про скасування рішень про державну реєстрації прав та їх обтяжень», задоволено скаргу АТ «ОТП Банк» від 19 жовтня 2018 року № 73-3-73-3-2/3379 у повному обсязі. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 травня 2018 року № 41176415 прийняте державним виконавцем Баштанського РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Іскяндаровою А.Ф., від 03 травня 2018 року № 40905681, прийняте державним виконавцем Баштанського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Бомбик В.А., від 19 травня 2018 року № 41179596, від 20 травня 2018 року № 41181521 прийняті приватним нотаріусом КМНО Падалка Р.О., та вирішено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про касування записів про перенесення (припинення, погашення) записів про іпотеку за №№ 26220903, 26220747, записів про обтяження за №№ 26224090, 26226141, записів про відкриття розділів 1556528180000, 1556618480000, внесених на підставі цих рішень Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги, в тому числі, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Згідно п. 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1128) для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом. Згідно п. 8 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження. Пунктом 12 Порядку № 1128 встановлено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу. Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яких було належно повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Пунктом 10 Порядку № 1128 визначено, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особі, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один із таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). Зазначений Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення, але презюмує, що воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги. Згідно пункту 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду. З вищенаведеного можна зробити висновок, що Міністерство юстиції України повинно обрати і дотримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Відповідно обрати такі форми повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин висловити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 липня 2021 року по справі № 640/18150/19 зроблено висновок, що чинне законодавство передбачає обов`язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду скарги в один із встановлених Порядком способів. Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням, оскільки обов`язковість здійснення такого повідомлення передбачена чинним законодавством, та суть такого повідомлення зводиться не лише до інформування суб`єкта оскарження та зацікавлених осіб про розгляд скарги, а має забезпечити їм реальну можливість брати участь у засіданні, надати пояснення (постанова Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 826/3442/17). Неприбуття лише належно повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому, якщо на засідання не прибула особа, яку належно не повідомили, тоді це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Коли в результаті рішення органу державної влади може відбутися втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитися, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 640/17492/20 (провадження № К/9901/5501/21). Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 19 червня 2019 року у справі № 826/9614/17, від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/1701/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу. Так, згідно листа Міністерства юстиції України від 25 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_2 , направлено копію скарги АТ «ОТП Банк». У листі зазначено, що повідомлення про дату, час і місце розгляду скарги буде опубліковане в рубриці «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» на офіційній сторінці Міністерства юстиції України. В той же час, Міністерством юстиції України не надано доказів направлення згаданого листа чи підтвердження факту отримання його позивачем. Крім того, відсутні також докази, що позивач як заінтересована особа (власник майна) був повідомлений телефонограмою чи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мінюсту; не надано доказів що позивача було викликано засобами електронної пошти. Таким чином, доводи скаржника в частині належного повідомлення позивача про розгляд скарги, не знайшли свого підтвердження, виходячи з вищенаведеного. Позивач у розгляді скарги АТ «ОТП Банк» від 19 жовтня 2018 року № 73-3-73-3-2/3379 участі не брав. Відтак, комісія розглянувши скаргу АТ «ОТП Банк», зокрема, в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 травня 2018 року № 41176415, прийняте державним виконавцем Баштанського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Іскяндаровою А.Ф. та від 19 травня 2018р. № 41179596, прийняте приватним нотаріусом КМНО Падалка Р.О., що стосується квартири АДРЕСА_1 , без участі ОСОБА_1 , порушила гарантоване законодавством його право взяти участь у цьому засіданні, з тим, щоб його пояснення щодо оскаржуваних рішень, які стосуються його прав та інтересів, були прийняті та враховані. Позбавлення позивача можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його прав та інтересів, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України у вищевказаній частині. Враховуючи вищевикладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем при розгляді скарги п.9 Порядку №1128 в частині, яка передбачає обов`язкове запрошення для розгляду скарги по суті інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, оскільки з наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей відповідач повинен був встановити та не встановив, що в контексті розгляду скарги АТ «ОТП Банк», ОСОБА_1 є заінтересованою особою, яку обов`язково необхідно було повідомити про розгляд цієї скарги Комісією. Доводи скаржника про те, що не отримання заінтересованою собою повідомлення про час та місце розгляду скарги, відповідно до п. 9 Порядку № 1128, не перешкоджає її розгляду, є не обґрунтованими, оскільки, як було встановлено, Міністерством юстиції України не було використано всіх можливих шляхів повідомлення позивача. Тому такі дії відповідача розцінюються як підтвердження щодо не повідомлення зацікавлених у розгляді скарги осіб, щодо її розгляду. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст.ст. 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування за наведених доводів апеляційної скарги в оскаржуваній частині, відсутні. Керуючись ст. ст.368, 372,374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу представника Міністерства Юстиції України - Юрченка Олександра Вадимовича залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 01 травня 2023 року. Суддя-доповідач: Судді: