Постанова 4851 № 440/14763/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2023 р.Справа № 440/14763/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Токар А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2022, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 27.06.22 по справі №440/14763/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс" (далі - ТОВ "Агропрогрес плюс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській обл.) в якому просило: - визнати протиправною дію ДПС України щодо зменшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Полтавській області щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті; - зобов`язати ДПС України та ГУ ДПС у Полтавській області здійснити відповідні дії щодо збільшення суми реєстраційного ліміту на суму 1305670,37 грн в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ, відновлення/збільшення суми податку, на яку ТОВ "Агропрогрес плюс" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1305670,37 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 задоволено адміністративний позов. Визнано протиправною дію ДПС України щодо зменшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Полтавській області щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті. Зобов`язано ДПС України та ГУ ДПС у Полтавській області здійснити дії щодо збільшення суми реєстраційного ліміту на суму 1305670,37 грн в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ, відновлення/збільшення суму податку, на яку ТОВ "Агропрогрес плюс" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1305670,37 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ "Агропрогрес плюс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "Агропрогрес плюс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Полтавській області щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агропрогрес Плюс» в цій частині. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що ТОВ «Агропрогрес Плюс» за даними СЕА ПДВ показник «сума перевищення» розрахувався за березень 2021 року в сумі 1 305 671,00 грн, як різниця між податковими зобов`язаннями згідно поданої платником декларації з ПДВ за березень 2021 року та сумами податку за виписаними у березні 2021 року податковими накладними та розрахунками коригування до них, зареєстрованими в ЄРПН. Згідно поданої ТОВ «Агропрогрес Плюс» податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року задекларовано усього податкових зобов`язань (рядок 9) в сумі 1 539 588,00 грн. За даними ЄРПН по ТОВ «Агропрогрес Плюс» значаться податкові накладні по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями, які підлягають декларуванню в податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року в розділі І «Податкові зобов`язання» всього на суму ПДВ 2 845259,00грн. Згідно поданої ТОВ «Агропрогрес Плюс» податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року задекларовано усього податкових зобов`язань (рядок 9) в сумі 22407,00 грн. (в т.ч. коригування податкових зобов`язань (рядок 7) на суму зменшення ПДВ (-) 73941,00грн). За даними ЄРПН по ТОВ «Агропрогрес Плюс» значаться наступні податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, які підлягають декларуванню в податковій декларації з ПДВ за березень 2021 року в розділі 1 «Податкові зобов`язання» всього на суму ПДВ (-) 1 283 264,00 грн. Згідно з документами, наданими ТОВ «Агропрогрес Плюс», останнім до податкових накладних №8 та №9 від 22.02.2021 складено розрахунки коригування №17 та №18 від 22.02.2021, які зареєстровано 17.03.2021, тобто з порушенням строку передбаченого п. 201.10 ст. 201 ПК України - після 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Апелянт зазначив, що в період реєстрації податкових накладних №8 та №9 від 22.02.2021, розрахунків коригування №17 та №18 від 22.02.2021 до податкових накладних №8 та №9 від 22.02.2021 відповідно, податкових накладних №19, №20 від 22.02.2021 реєстраційний ліміт змінювався пропорційно до сум ПДВ здійснених операцій, у зв`язку з чим ДПС України, ГУ ДПС у Полтавській області не порушено прав позивача в частині зменшення реєстраційного ПДВ на сумі 1 305 670,37 грн за період лютий-березень 2021 року. На думку апелянта судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про обов`язок ГУ ДПС у Полтавській області щодо опрацювання методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті, оскільки лише на ДПС України покладено функцію щодо електронного адміністрування ПДВ. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ДПС України з урахуванням уточненням подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати в частині задоволених позовних вимог до ДПС України, прийняти постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Агропрогрес Плюс» в цій частині відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що приймаючи у справі судове рішення в частині збільшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ у розмірі 1 305 670, 37 грн, судом першої інстанції не взято до уваги, що починаючи із дати запровадження Системи на постійній основі, а саме з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку №569. Вказав, що ТОВ «Агропрогрес Плюс» при подані податкової звітності за звітні (податкові) періоди не дотримано вимог підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу в контексті вимог статті 200-1 ПК України, тоді як виправлення розбіжностей між показниками відповідними показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН досягається виключно поданням позивачем уточнюючого розрахунку коригування за відповідний звітний період відповідно до пункту 50.1 ст. 50 ПК України. Сума перевищення позитивного значення виникла в результаті самостійно поданої позивачем саме некоректної податкової звітності, а не внаслідок ніби-то «незрозумілих» для ДПС помилок в Електронному кабінеті платника податку, що не може бути змінено ДПС України без внесення необхідних уточнень самим ТОВ «Агропрогрес Плюс», а ні самостійно, а ні за рішенням суду. Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційних скаргах дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. 08.08.2007 ТОВ "Агропрогрес плюс" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 35314117), як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість. Згідно з умовами договорів поставки від 29.01.2021 №10039 та №10046 ТОВ "Агропрогрес плюс" 22.02.2021 відвантажує покупцю ТОВ "Укролія" 354,48 тон соняшника високоолеїнового, а саме: 140,18 тон за договором №10039 та 214,3 тон за договором №10046. У результаті технічної помилки, допущеної бухгалтером ТОВ "Агропрогрес плюс" при заповненні граф 6 (кількість (об`єм, обсяг) при складанні податкових накладних від 22.02.2021 №8 (на 2,4 тони більше фактичної поставки за договором № 10039) та №9 (на 2,4 тони менше фактичної поставки за договором №10046), здійснена реєстрація в ЄРПН цих податкових накладних, які не підтверджені первинними документами, на загальну суму ПДВ 1305670,37 грн, а саме: від 22.02.2021 №8 на кількість 142,8 тон на суму 3151023,71 грн (у т.ч. ПДВ 525170,62 грн; від 22.02.2021 №9 на кількість 211,9 тон на суму 4682998,48 грн (у т.ч. ПДВ 780499,75 грн). З метою виправлення помилки ТОВ "Агропрогрес плюс" складені розрахунки коригування від 22.02.2021 №17 та №18 (зареєстровані в ЄРПН 17.03.2021) до податкових накладних від 22.02.2021 №8 та №9. Натомість ТОВ "Агропрогрес плюс" складені нові податкові накладні на загальну суму ПДВ 1305670,36 грн, у яких зазначені правильні показники, визначені первинними документами, а саме: від 22.02.2021 №19 (зареєстрована в ЄРПН 18.03.2021) на кількість 140,18 тони на суму 3097983,61 грн (у т.ч. ПДВ 516330,6 грн), (накладна від 22.02.2021 №10); від 22.02.2021 №20 (зареєстрована в ЄРПН 18.03.2021) на кількість 214,3 тони на суму 4736038,57 грн (у т.ч. ПДВ 789339,76 грн), (накладна від 22.02.2021 №11). Згідно з поданою ТОВ "Агропрогрес плюс" податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року задекларовано усього податкових зобов`язань (рядок 9) в сумі 1539588,00 грн. У розділі І "Податкові зобов`язання" Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року відображено податкове зобов`язання з ПДВ по контрагенту ТОВ "Укролія" (ІПН 315776816107) у сумі 1522324,42 грн відповідно до податкових накладних: від 22.02.2021 №19 на суму ПДВ 516330,60 грн; від 22.02.2021 №20 на суму ПДВ 789339,76 грн; від 24.02.2021 №10 на суму ПДВ 216654,06 грн. Таким чином, за доводами позивача, обсяги постачання товарів та суми податку на додану вартість у податкових накладних від 22.02.2021 №8 на суму 3151023,71 грн (у т.ч. ПДВ 525170,62 грн) та від 22.02.2021 № 9 на суму 4682998,48 грн (у т.ч. ПДВ 780499,75 грн) не підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість, у зв`язку з вищенаведеним не були відображені в Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року. З цих підстав не підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість і не були відображені в рядку 7 "коригування податкових зобов`язань" податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року розрахунки коригування від 22.02.2021 №17 та №18 (зареєстровані в ЄРПН 17.03.2021) до помилково складених податкових накладних від 22.02.2021 №8 та №9 на загальну суму ПДВ 1305670,37 грн. ТОВ "Агропрогрес плюс" відповідно до пункту 191 статті 192 ПК України з метою виправлення помилок, допущених при складанні та реєстрації в ЄРПН податкової накладної №8 від 22.02.2021 на суму 3151 023,71 грн (у т.ч. ПДВ 525 170,62 грн) та податкової накладної №9 від 22.02.2021 на суму 4682998,48 грн (у т.ч. ПДВ 780499,75 грн), в адресу ТОВ "Укролія" за відсутності факту здійснення господарських операцій та без підтвердження їх первинними документами складено розрахунок коригування №17 від 22.02.2021 до податкової накладної №8 від 22.02.2021 та розрахунок коригування №18 від 22.02.2021 до податкової накладної №9 від 22.02.2021. Після подання ТОВ "Агропрогрес плюс" декларації з ПДВ за березень 2021 року в приватній частині ІТС "Електронний кабінет" (особистий кабінет) в меню Система електронного адміністрування ПДВ у вікні "Інформація про суму перевищення за березень 2021 року" наявна інформація про суму перевищення за даними СЕА ПДВ у розмірі 1305670,37 грн по контрагенту ТОВ "Укролія", яке дорівнює сумі ПДВ по розрахункам коригування № 17 від 22.07.2021 та № 18 від 22.07.2021 до помилково складених податкових накладних №8 від 22.02.2021 та № 9 від 22.02.2021. 21.05.2021 ТОВ "Агропрогрес плюс" до ДПС України подано скаргу №19 від 21.05.2021 на протиправні дії контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб зі зменшення реєстраційної суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначивши, що Державною податковою службою України здійснена реєстрація перевищення податкового зобов`язання над сумою податку, внаслідок чого реєстраційна сума ПДВ, на яку ТОВ "Агропрогрес плюс" має право зареєструвати податкові накладні та/або рахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, безпідставно зменшилась на 1305670,37 грн. У листі ДПС України від 19.07.2021 №16498/6/99-00-18-03-01-06 зазначено, що станом на поточну дату у позивача за даними СЕА ПДВ по платнику показник сума перевищення розрахувався за березень 2021 року 1305,7 тис. грн, як різниця між податковими зобов`язаннями згідно з поданою платником декларацій з ПДВ за березень 2021 року (-) 51,5 тис грн та сумами податку за виписаними у березні 2020 року податковими накладними та розрахунками коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН (-) 1283,3 тис. грн. У разі виникнення додаткових запитань запропоновано звертатися безпосередньо до контролюючого органу за місцем державної реєстрації. 29.07.2021 ТОВ "Агропрогрес плюс" до ГУ ДПС у Полтавській області подано скаргу від 29.07.2021 №203 на протиправні дії контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб зі зменшення реєстраційної суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із проханням термінового вирішення проблемного питання та усунення технічної помилки, яка призвела до безпідставного зменшення реєстраційної суми, а також вжиття заходів щодо відповідного збільшення реєстраційного ліміту на суму 1305670,37 грн. Листом ГУ ДПС у Полтавській області від 16.08.2021 №28528/6/16-31-18-03-25 повідомило позивача, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов`язані самостійно декларувати свої податкові зобов`язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом. Не погодившись з бездіяльністю ГУ ДПС у Полтавській області та діями ДПС України щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті, а також щодо зменшення суми реєстраційного ліміту, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ДПС України протиправно здійснило дію щодо зменшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без підтвердження показників первинними документами, та, відповідно, ГУ ДПС у Полтавській області протиправно не здійснило дію щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Водночас, приписи податкового законодавства передбачають право платника податку складати розрахунок коригування до податкової накладної, який, зокрема, складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (пункт 192.1 статті 192 Податкового кодексу України). Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики. Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 розділу V ПК України і пунктами 33-34 та 34-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України. Згідно з п. 201-1.1 ст. 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Відповідно до пункту 200-1.3 статті 201-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули. Таким чином, сума податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл), вміщує в себе, окрім інших складових, і суму поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (?ПопРах). З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді (пункт 200-1.5 статті 200-1 ПК України). Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок №569). Даний порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. За визначенням п. 2 Порядку №569 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок. Згідно п. 3 Порядку №569, періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством. Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку (абзац перший пункту 5 Порядку №569). Відповідно до пункту 6 Порядку №569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка. Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України та пунктом 9 Порядку №569. Відповідно п. 9 Порядку №569, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, де ?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між: сумами податкових зобов`язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 липня 2015 року, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них; сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 липня 2015 року, та розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року. ?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку; ?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01.07.2015 під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника ?Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2021; ?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка, в тому числі з електронних рахунків, що були додатково відкриті відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Кодексу платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, що до 01.01.2017 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу. ?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу. Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 01.01.2017 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком. Платникам податку, які станом на 01.01.2016 зареєстровані платниками податку менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку після 01.01.2016, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців; ?НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку; ?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування, що визначається на підставі задекларованих до відшкодування сум від`ємного значення податку, розрахованих за операціями, здійсненими після 1 липня 2015 р., згідно з податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до них, поданими контролюючому органу, починаючи з податкової звітності за: липень 2015 р. - для платників податку, що застосовують місячний звітний період; III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період. Показник ?Відшкод підлягає коригуванню за результатами перевірок, що проводяться відповідно до Кодексу. Під час проведення розрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктом 10 цього Порядку. Отже, електронний рахунок в СЕА ПДВ рахунок, відкритий платнику податків у Казначействі, на який платник перераховує кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для збільшення ліміту реєстрації, щоб зареєструвати ПН і РК в ЄРПН, та у сумі, достатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ, тоді як ліміт реєстрації це свого роду віртуальний показник, який розраховується автоматично в СЕА за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 Податкового кодексу України. Колегія суддів зазначає, що ПК України не визначено механізму списання показників реєстраційного ліміту. 12.01.2021 Міністерством фінансів України прийнято наказ №5 "Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (набрав чинності 05.04.2021), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943. Цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Згідно з пунктом 4 розділу І наведеного Порядку відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи. Відповідно до пункту 1 розділу ІV глави 3 цього Порядку проведення перевірки Документів звітності здійснюється з використанням автоматизованих алгоритмів арифметичного та логічного контролю. Відображення даних Документів звітності проводиться в ІКП обліковими показниками (операціями) щодо нарахування/зменшення/збільшення/ виключення з обліку відповідно до умов рознесення, визначених у алгоритмах. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПС України протиправно здійснило дію щодо зменшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без підтвердження показників первинними документами, та, відповідно, ГУ ДПС у Полтавській області протиправно не здійснило дію щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті. Враховуючи вище зазначене та положення правових норм, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Щодо інших доводів сторін колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянтів, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року по справі №440/14763/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 04.05.2023