Постанова 4874 № 902/613/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2023 року Справа № 902/613/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Дужич С.П. секретар судового засіданні Соколовська О.В. за участю представників не з`явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/613/22 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" про стягнення 5 814 801,1 грн ВСТАНОВИВ: Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.12.2022 у справі №902/613/22 задоволено. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.12.2022 у справі №902/613/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 21.12.2022 у справі №902/613/22 скасовано в частині відмови у стягненні 2 090 580,3 грн - основного боргу, 528 619,48 грн - інфляційних втрат та 94 677,51 грн - 3% річних, 40 708,16 грн судового збору за подання позовної заяви. Прийнято в цій частині нове рішення, яким cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" 2 090 580,3 грн - основного боргу, 528 619,48 грн - інфляційних втрат та 94 677,51 грн - 3% річних, 40 708,16 грн судового збору за подання позовної заяви. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" 61 062,24 грн за подання апеляційної скарги. 13.04.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції. Листом суду апеляційної інстанції від 17.04.2023 матеріали справи витребовувалися з Господарського суду Вінницької області. 25.04.2023 на адресу суду матеріали справи №902/613/22 надійшли з Господарського суду Вінницької області. 21.04.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №902/613/22. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 розгляд заяви про стягнення витрат на правничу допомогу призначено на 02.05.2023 об 12:00 год. В судове засідання представники не з`явилися. Про місце, час і дату судового засідання повідомлені належним чином. Надаючи оцінку поданій заяві про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.12.2022 у справі №902/613/22 позов задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" 2 198 205,66 грн - основного боргу; 704 698,97 грн - інфляційних втрат; 198 019,18 грн - 3% річних та 46 513,86 грн - витрат на сплату судового збору. В решті позову щодо стягнення 2 090 580,3 грн - основного боргу, 528 619,48 грн - інфляційних втрат та 94 677,51 грн - 3% річних відмовлено. Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області у даній справі від 17.01.2023 ухвалене додаткове рішення у справі №902/613/22 щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" 46 149,11 грн - витрат на професійну правничу допомогу. В решті витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 78 845,89 грн залишено за Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс". Як зазначалося вище, постановою суду апеляційної інстанції скасоване рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову та прийнято нове судове рішення в цій частині, яким задоволено позов. Водночас, судом апеляційної інстанції не вирішене питання щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в тій частині, в якій було задоволено позовні вимоги. Згідно п.п. б п. 4 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення. Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України). Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України). У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20). Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат, як вже зазначалося, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18. Частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. Судом встановлено, що 09.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Баєрс" (Виконавець) укладено Договір №09/12/3-2021 про надання правничої допомоги (Договір), відповідно до п. 1.1. якого згідно з цим Договором Виконавець зобов`язується надати, а Клієнт - прийняти та оплатити правничу допомогу, що складається з представництва інтересів Клієнта у судових органах щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (код ЄДРПОУ 36830374) заборгованості в сумі 4 288 785,96 грн, яка виникла перед Замовником згідно Договору відступлення права вимоги № 08122021/3 від 08.12.2021 на суму 4 288 785,96 грн (Акт звіряння взаємних розрахунків на 31.12.2020). Сторони погодили, що повний перелік послуг, що входить до складу правничої допомоги за цим Договором, визначається Сторонами в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (п. 1.2. Договору). Згідно із п. 2.2. Договору договірна ціна (вартість) правничої допомоги, обумовленої в п. 1.1. цього Договору, визначається за домовленістю Сторін та становить 124 995,00 грн без ПДВ. Підпунктом 2.2.1. п. 2.2. Договору сторони погодили, що вартість правничої допомоги, зазначена в п. 2.2. цього договору, розраховується виходячи з часу, затраченого для надання кожної окремої послуги, відповідно до Додатку № 1 цього Договору. При цьому, вартість однієї людино/години надання правничої допомоги становить 3205,00 грн без ПДВ. Перелік наданої правничої допомоги за даним Договором включаються до Акту здачі-приймання правничої допомоги, що підписується Сторонами протягом 5 (п`яти) банківських днів після надання правничої допомоги. Зобов`язання Клієнта по оплаті правничої допомоги вважається виконаним в момент зарахування суми оплати на поточний рахунок Виконавця. Цей Договір набирає чинності з дати підписання його Сторонами (така дата зазначена першою на першій сторінці) і діє до моменту виконання Сторонами своїх обов`язків. Колегія суддів зазначає, що оскільки у п.п. 2.2.1 п. 2.2. Договору сторони визначили, що розрахунок вартості наданої правничої допомоги розраховується виходячи з часу, затраченого для надання кожної окремої послуги, то розмір гонорару визначено як погодинну оплату. Додатком №1 до Договору сторони погодили розрахунок вартості правничої допомоги, що включає:

1. Правовий аналіз наданих Клієнтом документів - кількість витраченого часу 6 год. вартістю 19 230 грн;

2. Аналіз законодавства та формування правової позиції по справі - кількість витраченого часу 3 год. вартістю 9 615 грн;

3. Складання та подання претензії - кількість витраченого часу 4 год. вартістю 12 820 грн;

4. Аналіз відповіді на претензію - кількість витраченого часу 2 год. вартістю 6 410 грн;

5. Складання позовної заяви про стягнення заборгованості - кількість витраченого часу 6 год. вартістю 19 230 грн;

6. Формування додатків до позовної заяви відповідно до кількості учасників - кількість витраченого часу 2 год. вартістю 6 410 грн;

7. Відправлення позовної заяви з додатками до суду та відповідачу відповідно - кількість витраченого часу 1 год. вартістю 3 205 грн;

8. Складання та подання заяви про забезпечення позову - кількість витраченого часу 2 год. вартістю 6 410 грн;

9. Підготовка, збирання та подача необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи - кількість витраченого часу 2 год. вартістю 6 410 грн;

10. Правовий аналіз відзиву на позовну заяву - кількість витраченого часу 2 год. вартістю 6 410 грн;

11. Підготовка та подача відповіді на відзив - кількість витраченого часу 4 год. вартістю 12 820 грн;

12. Підготовка та подача необхідних заяв та клопотань, надання пояснень суду, підготовка заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб - кількість витраченого часу 1 год. вартістю 3 205 грн;

13. Ознайомлення з протоколом судового засідання та отримання копії судового рішення - кількість витраченого часу 1 год. вартістю 3 205 грн;

14. Забезпечення представництва та участь у судових засіданнях - кількість витраченого часу 3 год. вартістю 9 615 грн; Всього витраченого часу 39 год. вартістю 124 995 грн. Згідно підписаних між сторонами актів здачі-приймання правничої допомоги до Договору (а.с. 87-94, т. 2) сторони підтвердили факт надання правової допомоги на загальну суму 121 790 грн (без ПДВ). Так, до актів здачі-приймання правничої допомоги включено усі позиції, викладені в Додатку №1 до Договору, окрім "Ознайомлення з протоколом судового засідання та отримання копії судового рішення - кількість витраченого часу 1 год. вартістю 3 205 грн". Відповідно до платіжної інструкції №279 від 07.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" сплачено Адвокатському об`єднанню "Баєрс" 124 995 грн за надання правничої допомоги за Договором. Також матеріали справи містять копії ордеру серії КС №650690 від 14.07.2022 на представництво інтересів позивача адвокатом Багрієм Ігорем Олександровичем у складі "Адвокатського об`єднання "Баєрс" та свідоцтва №2719/10 від 25.11.2004 про право Багрія Ігоря Олександровича на заняття адвокатською діяльністю. Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс", згідно з вимогами статей 74, 126 ГПК України, доведено обставини надання професійної правничої допомоги Адвокатським об`єднанням "Баєрс" під час розгляду справи №902/613/22 у суді першої. Як зазначалося вище, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини 5 статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" скористалося своїм правом відповідно до статті 126 ГПК України та подав до суду заперечення на клопотання витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому зазначає, що загальна сума Актів здачі-приймання послуг становить 121 790,00 грн та є меншою від заявлених Позивачем розміру витрат на правничу допомогу у сумі 124 995,00 грн. Крім того, не всі Акти здачі-приймання послуг відповідають фактично наданим послугам, наприклад: 1) Акт №5 від 23.09.2022 - зазначено надання послуг "забезпечення представництва та участь у судових засідання" в кількості 1 години, вартістю 3 205,00 грн, проте надання такої послуги не відповідає дійсності, що підтверджується ухвалою Господарського суду у Вінницькій області від 23.09.2022, в якій зазначено, що судове засідання призначене на 22.09.2022 не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Вінницькій області; 2) Акт № 2 від 27.07.2022 в графі назви послуги не міститься чіткої інформації які заяви та клопотання (в т.ч. їх кількість) надавалися представником Позивача в рамках справи №902/613/22; 3) Акт № 4/1 від 06.09.2022 містить графу з послугою "підготовка, збирання та подача необхідних доказів, дослідження доказів отримання пояснень від інших учасників". Аналізуючи надані Позивачем Акти здачі-приймання послуг, зрозуміло, що в них відображено не фактичний обсяг наданих послуг (в розрізі кількості затрачених годин), а гіпотетичний, що попередньо визначений Сторонами в Додатку №1 від 09.12.2023. Отже, документи надані Позивачем не підтверджують реальність надання правничої допомоги в обсягах вказаних Позивачем, є не розумними, не враховують складність справи та індивідуальний підхід до надання правничої допомоги, а тому є необґрунтованими. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що судом встановлено, що із актів здачі-приймання правничої допомоги до Договору вбачається факт надання правової допомоги на загальну суму 121 790 грн (без ПДВ), що на 3 205 грн менше, аніж заявлено позивачем. Тому у вказаній сумі витрати на послуги адвоката є необґрунтованими. Окрім того, позиції актів здачі-приймання правничої допомоги: аналіз законодавства та формування правової позиції по справі - кількість витраченого часу 3 год. вартістю 9 615 грн; аналіз відповіді на претензію - кількість витраченого часу 2 год. вартістю 6 410 грн; підготовка, збирання та подача необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи - кількість витраченого часу 2 год. вартістю 6 410 грн; правовий аналіз відзиву на позовну заяву - кількість витраченого часу 2 год. вартістю 6 410 грн; підготовка та подача необхідних заяв та клопотань, надання пояснень суду, підготовка заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб - кількість витраченого часу 1 год. вартістю 3 205 грн поглинаються по своїй суті в межах правового аналізу наданих Клієнтом документів, а також складенням відповідних заяв по суті спору, тобто такі позиції не відповідають критеріям необхідності та неминучості понесення. Окрім того, відправлення позовної заяви з додатками до суду та відповідачу відповідно (кількість витраченого часу 1 год. вартістю 3 205 грн) не належить до жодного виду правової допомоги, а відповідні витрати належать до інших судових витрат, що підтверджуються не вартісно-кількісними показниками витраченого часу, а підтверджуючими документами вартості відповідного поштового відправлення. Поряд з цим, колегія суддів погоджується із відповідачем, що в Акті №5 від 23.09.2022 зазначено про надання послуг забезпечення представництва та участь у судових засіданнях в кількості 1 година, вартістю 3205,00 грн. Однак, матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.09.2022, в якій зазначено, що судове засідання, призначене на 22.09.2022, не відбулося у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у Вінницькій області. Колегія суддів не погоджується із доводами відповідача, що в акті №2 не міститься чіткої інформації, які заяви та клопотання надавалися позивачем, оскільки матеріали справи містять заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідь на відзив. Всі надані послуги з надання правової допомоги, які визнані судом обґрунтованими, здійснені на виконання Договору про надання правової допомоги №09/12/3-2021 від 09.12.2021. При цьому, судом першої інстанції, зменшено вартість заявлених позивачем послуг на професійну правничу допомогу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, то відповідному частковому задоволенню підлягають і витрати сторін на професійну правову допомогу у розмірі 46 149,11 грн (у співвідношенні 53,33 % - задоволено та 46,67% - відмовлено). Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача заборгованості та витрат на правову допомогу є чинним. Враховуючи, що рішення Господарського суду Вінницької області від 21.12.2022 у справі №902/613/22 скасовано в частині відмови у стягненні 2 090 580,3 грн - основного боргу, 528 619,48 грн - інфляційних втрат та 94 677,51 грн - 3% річних, 40 708,16 грн судового збору за подання позовної заяви. Прийнято в цій частині нове рішення, яким cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" 2 090 580,3 грн - основного боргу, 528 619,48 грн - інфляційних втрат та 94 677,51 грн - 3% річних, колегія суддів вважає, що у вказаній частині (46,67%) витрати на професійну правову допомогу підлягають задоволенню. Водночас, судом апеляційної інстанції враховано безпідставність врахування в Акті №5 судового засідання 22.09.2022, тривалістю 1 год, вартістю 3205 грн, оскільки таке засідання не відбулося, що підтверджується матеріалами справи. Тому з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" підлягають відшкодуванню 37 180,89 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у відсотковому відношенні задоволених вимог. Отже, загальна сума стягнутих витрат на професійну правову допомогу в суді першої інстанції становить 83330,00 грн (46 149,11 грн + 37 180,89 грн), що відповідає критеріям розумності та співмірності (становить 1,43% від загальної суми, яку стягнуто з відповідача на користь позивача). Керуючись ст. ст. 126, 244, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/613/22 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (вул. Енергетична, буд. 5, м. Вінниця, 21022; код ЄДРПОУ 36830374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" (вул. Енергетиків, буд. 271, м. Канів, Черкаська область, 19001; код ЄДРПОУ 44279874) 37 180,89 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

3. Доручити Господарському суду Вінницької області видати наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Справу №902/613/22 повернути Господарському суду Вінницької області. Повний текст постанови складений "04" травня 2023 р. Головуючий суддя Савченко Г.І. Суддя Павлюк І.Ю. Суддя Дужич С.П.