Постанова 4873 № 910/18412/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" липня 2021 р. Справа№ 910/18412/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Попікової О.В. Євсікова О.О. за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д. за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 21.07.2021, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції від 13.07.2021, за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2020, повний текст складено 14.12.2020 у справі №910/18412/19 (суддя Усатенко І.В.) за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" про стягнення 592 882,18 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" про стягнення 592 882,18 грн. Хід розгляду справи. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі №910/18412/19 у позові відмовлено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" суму витрат на праву допомогу у розмірі 75 000,00 грн. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі №910/18412/19 залишено без змін. Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи. 14.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду від представника Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" надійшла заява про прийняття додаткової постанови про розподіл судових витрат, у якій заявник просить стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 000,00 грн. Позивачем до суду подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які заявив відповідач, в яких він просить у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі, з огляду на їх не співмірність, та невідповідність критеріям розумності та реальності судових витрат. Рух справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 призначено судове засідання з розгляду заяви Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/18412/19 на 21.07.2021 о 14 год. 20 хв. Запроповано позивачу в строк до 21.07.2021 надати до суду свої заперечення або міркування щодо поданої заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/18412/19. Повідомлено учасників справи, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду клопотання. Явка представників сторін. В судове засідання від 21.07.2021 з`явилися представники позивача та відповідача. Щодо суті поданої заяви про правничу допомогу. Розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат, господарський суд зазначає таке. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За приписами ч. 1, п. п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Положеннями частини 1 статті 1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Згідно з приписами статті 30 наведеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з вимогами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару; Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. (Аналогічна правова позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18). Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у справі від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18, у додатковій постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 9901/350/18 від 12.09.2019 року. При цьому, суд враховує, що надані документи на підтвердження адвокатських послуг, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. (Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17). Дослідивши заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження цих витрат, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, зважаючи на наступне. Матеріали справи містять договір про надання правничої допомоги № 10/02/2020-1 від 10.02.2020, укладений між ЖБК "Комунар" та адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери". За цим договором бюро зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу стосовно представництва клієнта в КП "Київтеплоенерго" та ПРАТ "Київводоканал" і збір доказів для вирішення спору клієнта з КП "Київтеплоенерго" щодо законності укладення договору, нарахування та оплати за послуги з постачання гарячої води (п. 1.1. договору). Крім того, у підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, відповідачем надано докази, а саме: Договір про надання правничої допомоги № 19/02/2020-1 від 19.02.2020, укладений між ЖБК "Комунар" та адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери". За цим договором бюро зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу стосовно надання правових консультацій та представництво клієнта у судах усіх інстанцій у господарській справі №910/18412/19 за позовом КП "Київтеплоенерго" до клієнта про стягнення 592 882,18 грн, та представництво клієнта в органах і перед особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. (п. 1.1. договору). Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що вартість послуг складає 4000,00 грн за одну годину надання послуг. Остаточна сума вартості наданих в рамках даного договору послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням деталізованого розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількості годин обслуговування. Відповідачем також долучено акт приймання-передачі наданих послуг від 12.07.2021, який складено на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 на суму 27 000,00 грн. Відповідно до Акту визначено наступний перелік послуг: складання відзиву (3 год; 4000,00 грн за 1 год.) вартістю 12 000,00 грн; підготовка до судового засідання та представництво клієнта в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду вартістю 4000,00 грн за 1 год.: від 29.03.2021 (1 год) вартістю 4000,00 грн; від 12.04.2021 (45 хв.) вартістю 3 000,00 грн; від 14.06.2021 (45 хв) вартістю 3000,00 грн; від 12.07.2021 (1 год. 15 хв.) вартістю 5000,00 грн Як вже було зазначено, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України). Клопотання відповідача на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката мотивовано таким: - розмір витрат на професійну правничу допомогу представника відповідача у цій справі є неспіврозмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та значно перебільшений; - відповідачем як у акті, що доданий до відзиву на апеляційну скаргу, так і в акті, що долучений до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заявлено за послугу складання відзиву по 12 000,00 грн, тобто двічі, що явно суперечить критерію розумності; - в акті від 12.07.2021 зазначено, що на підготовку 4 (чотирьох) судових засідань у Північному апеляційному господарському суді представник відповідача витратив 3 год. 45 хв., а загальна вартість послуги складає 15 000,00 грн, однак вказана кількість годин є необґрунтованою, а також слід врахувати, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась; крім того, відповідач не надає підтвердження інформації, щодо зазначення ним часу судового засідання тривалістю 1 год/45 хв, а посилання на протокол судового засідання в клопотанні відсутнє; - ставка погодинної оплати роботи, яка зазначена в договорі в розмірі 4000,00 грн є завищеною, витрачений час на підготовку у судових засіданнях та представництво за умови необов`язкової явки є явно неспівмірним зі складністю виконаних робіт, що свідчить і про завищення часу, витраченого представником відповідача на виконання цих послуг; - слід врахувати, що дана справа є звичайною справою про стягнення заборгованості за надання послуг, в яких сторони, зокрема і відповідач посилається на незначний перелік нормативно-правових актів; до того ж, відповідач, у поданих суду документах посилається на одні і ті ж самі твердження та аргументи; - при цьому не зрозуміло до якого саме договору складено акт приймання-передачі наданих послуг від 12.07.2021, до договору про надання правничої допомоги № 19/02/2020-1 від 19.02.2020 чи договору №10/02/2020-1 від 10.02.2020; - відсутні докази оплати послуг у сумі 27 000,00 грн; - відповідачем не подано належних доказів понесення витрат у зазначеній сумі, а з наданих документів не вбачається, що їх розмір відповідає співмірності, складності справи, зазначеному стороною часу їх надання тощо. Враховуючи те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі №910/18412/19 - без змін, суд апеляційної інстанції зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Колегія суддів, дослідивши подані докази позивачем та заперечення відповідача, зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати. (Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №916/1830/19) Крім того, суд зазначає, що наданий акт прийому передачі виконаних робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Так, дослідивши заяву відповідача та клопотання іншої сторони (позивача у справі), а також надані заявником документи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням ціни позову, складності справи. При цьому колегія суддів зважає на те, що позиції, як позивача так і відповідача не змінювалася з першої інстанції і відзив на апеляційну скаргу аргументований подібними доводами, що і подані пояснення та відзив у суді першої інстанції. В той же час, слушними є посилання позивача про те, що калькуляція часу, який адвокат витратив на підготовку та участь у судових засіданнях від 29.03.2021, від 12.04.2021, від 14.06.2021, від 12.07.2021 є завищеною. Як свідчать протоколи судових засідань у вказані дати тривалість розгляду справ та відповідно представництво інтересів клієнта відбувалась близько від 15 хв. до 25 хв. у одному судовому засіданні, натомість заявник не обґрунтував у чому полягала підготовка та представництво тривалістю 1 год/1 год.15 хв, вартість яких складає від 4000,00 до 5000,00 грн вартістю 4000,00 грн за одну годину. Щодо інших посилань позивача у заяві про зменшення, то суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, як для підстави для відмови взагалі у задоволенні заяви відповідача, аргументи позивача про відсутність доказів фактичної оплати послуг. З цього приводу колегія суддів враховує, що за змістом пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18). Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про неістотність доводів позивача про те, що відповідач вказав у акті від 12.07.2021 в абз. 4 невірну дату договору про надання правничої допомоги. З цього приводу суд зауважує, що акт складений на підставі договору № 19/02/2020-1 від 19.02.2020, який долучено до заяви від 13.07.2021 про стягнення витрат на правничу допомогу. Матеріали справи також містять договір №10/02/2020-1 від 10.02.2020, який передбачав надання клієнту правничої допомоги стосовно представництва клієнта в КП "Київтеплоенерго" та ПРАТ "Київводоканал" і збір доказів для вирішення спору клієнта з КП "Київтеплоенерго" щодо законності укладення договору, нарахування та оплати за послуги з постачання гарячої води, тому саме по собі зазначення вищеназваного договору не може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача. Отже, суд апеляційної інстанції вважає загалом обґрунтованою заяву відповідача про розподіл судових витрат на правову допомогу. Проте, оцінивши витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем, у відповідності до вимог статті 74 ГПК України, надання відповідачу адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, участь адвоката в судових засіданнях, врахувавши заяву позивача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн від попередньо заявленої суми (27 000,00 грн) витрат на професійну правничу допомогу представника відповідача. Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу від 13.07.2021 у справі №910/18412/19 задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" (02154, м. Київ, вулиця Ентузіастів, будинок 45/1; ідентифікаційний код 22867679) 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №910/18412/19 в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст додаткової постанови складено та підписано - 22.07.2021. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді О.В. Попікова О.О. Євсіков