Постанова 4856 № 120/11036/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/11036/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 02 травня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою у якій просив призначити пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (в редакції Закону №1130-IV від 09.08.2003 року) при наявності стажу роботи 20 років та розрахунку пенсії у розмірі 90% від заробітної плати без обмеження її максимальним розміром. Загальний трудовий стаж за вислугу років позивача, на день звернення для призначення пенсії, складає 22 роки 08 місяців 18 днів (з урахуванням половини терміну навчання в юридичному вузі), в тому числі стаж роботи на посадах прокурора становить 20 років 04 місяці 05 днів. З 01.04.2021 року органи Пенсійного фонду України при опрацюванні заяв про призначення або перерахунок пенсій застосовують принцип екстериторіальності. Екстериторіальність передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 року за № 339/35961. За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення №025650005554 від 08.09.2022 року про відмову у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (в редакції Закону №1130-IV від 09.08.2003 року) у зв`язку із відсутністю необхідного стажу вислуги 25 років. Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки стаж позивача за вислугу років не достатній для призначення пенсії на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а в період дії статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII він не набув права на призначення пенсії за вислугу років, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області правомірно відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Так, відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла до 01 жовтня 2011 року) було встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 процентів від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 процентів місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ. Зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права. Встановлено, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Із 15 липня 2015 року стаття 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII щодо права на пенсійне забезпечення за вислугу років втратила чинність, у зв`язку із набранням чинності нового Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI. Згідно із статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Судом першої інстанції правильно зазначено, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 02.09.2022 року, то спірні правовідносини підлягають вирішенню за нормами Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.09.2022 у справі №380/10419/21. Як уже встановлено судом, вислуга років позивача станом на час звернення із заявою про призначення пенсії складала 22 роки 08 місяців 18 днів, у тому числі 20 років 04 місяці 05 днів на прокурорських посадах. Тобто, вислуга років позивача є меншою від 25 років, визначених частиною першою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI, що не надає позивачу право на призначення пенсії за вислугу років. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав, не повинні застосовуватися, оскільки у період дії статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII у редакції від 26 липня 2001 року, чинній до 30 вересня 2011 року, пенсії призначалися прокурорам і слідчим зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років. Станом на 30 вересня 2011 року у позивача був відсутній стаж роботи 20 років, а тому у період дії статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII у редакції від 26 липня 2001 року позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років. Відтак, при прийнятті Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII не відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 265/6322/16-а, від 11 червня 2020 року у справі № 265/2627/17 та від 08 листопада 2021 року у справі № 404/5325/17, від 02 серпня 2022 року у справі № 640/3085/19. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що оскільки стаж позивача за вислугу років не достатній для призначення пенсії на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а в період дії статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII він не набув права на призначення пенсії за вислугу років, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області правомірно відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.