Постанова 4856 № 120/9441/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/9441/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 18 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. Акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. Акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" з наступними позовними вимогами: - визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. Акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" від 26.09.2022 року №272 стосовно проведення ВЛК по ОСОБА_1 ; - зобов"язати Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. Акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" провести повторну військово-лікарську експертизу стосовно ОСОБА_1 та визначити причинний зв"язок отриманих травм, поранень, контузій, хвороб з проходженням військової служби. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходить службу в 57 бригаді, 42 батальону, 1 роти, 2 взводу, 2 відділення військової частина НОМЕР_1 . З 07.09.2022 року по 27.09.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. Акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради". 26.09.2022 року відповідачем проведено військово-лікарську комісію, за результатом якої складено довідку № 272 від 26.09.2022 року. Відповідно до довідки ВЛК від 26.09.2022 року №272 встановлений Діагноз: Компресійно-уламковий перелом L2 хребця без ознак порушення спино-мозкової провідності. Забій поперекового відділу хребта. Вторинний вертеброгенний больовий синдром. Стан п/о Транспедикулярна фіксація L1- L2- L3 (NX Medical) (14.09.22р.). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ за станом здоров`я відпустка терміном на 30 днів. Позивач, вважаючи дану довідку такою, що прийнята всупереч Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даній адміністративній справі позивачем не доведено факту порушення його законних прав та інтересів відповідачем, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ст. 70 Закону України «Основами законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі Закон № 2801-XII), військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Згідно п. 1.2 глави 1 розділу І Положення Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 (далі Положення № 402) військово-лікарська експертиза - це: - медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України; - визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; - установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів. Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть. Відповідно до п. 2.1, 2.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази. Пунктом 2.4.5 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК). Згідно п. 1.1 глави 2 розділу І Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК. (пр 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402). Відповідно до п. 21.3 глави 21 розділу II Положення № 402 причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку

19. У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз`яснення. Згідно пункту 21.7 глави 21 розділу II Положення № 402, постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України). Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №10039 (а.с.18), причиною проходження лікування позивача у закладі відповідача слугувало потрапляння в ДТП 02.09.2022 року. За результатом проходження лікування, відповідно до постанови, оформленої довідкою військово-лікарською комісії від 26.09.2022 року №272 під час проходження обстеження та медичного огляду позивача військово-лікарською комісією діагностовано: Компресійно-уламковий перелом L2 хребця без ознак порушення спино-мозкової провідності. Забій поперекового відділу хребта. Вторинний вертеброгенний больовий синдром. Стан п/о Транспедикулярна фіксація L1- L2- L3 (NX Medical) (14.09.22р.). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ за станом здоров`я відпустка терміном на 30 днів. Обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК, позивач вказує, що в даній довідці не встановлено причинний зв`язок травм, захворювань з проходженням військової служби, чим порушено процедуру проведення ВЛК. З даного приводу, суд першої інстанції звернув увагу на положення статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, згідно якої, після переломів дрібних кісток, кісточок, поперечного або остистого відростка хребця, видалення металевих та інших конструкцій щодо військовослужбовців виноситься постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я або у звільненні від виконання обов`язків військової служби, а щодо громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, виноситься постанова "тимчасово непридатні" (призовникам надається відстрочка від призову). Поряд з цим, позивач має право звернутися до ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку його захворювання. За результатом проведення медичного огляду та за наявності підстав для встановлення причинного зв`язку захворювання ВЛК приймає відповідну постанову. Постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II Положення №402. Згідно пункту 21.7 розділу 21 Положення №402 (Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України) постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України). Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється. Отже, нормами пункту 21.8 глави 21 розділу II Положення № 402 чітко встановлено заборону ВЛК приймати постанову про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок. При цьому, доказів того, що позивач звертався до відповідача із заявою про визначення причинного зв`язку отриманого поранення в період проходження військової служби суду надано не було, як і не доведено надання позивачем обов`язкових документів подання яких в силу п. 21.7 глави 21 розділу II Положення № 402, є умовою для прийняття відповідачем рішення у формі постанови про встановлення причинного зв`язку. Окрім того, нормами пункту 21.8 глави 21 розділу II Положення № 402 чітко встановлено заборону ВЛК приймати постанову про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок. Водночас, суд першої інстанції вірно зауважив, що він не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови (довідки), оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття. Більше того, Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних госпітальних ВЛК у судовому порядку. Зокрема, згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК. Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався зі скаргою про протиправність дій/бездіяльності членів ВЛК Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. Акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" при проведенні медичного огляду ні до ВЛК регіону, ні до ЦВЛК та проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення №

402. Тобто, позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва). Подібних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30.11.2021 по справі №826/17175/18. Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних госпітальних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови у задоволенні позову. На підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що в даній адміністративній справі позивачем не доведено факту порушення його законних прав та інтересів, що є підставою для відмови в задоволенні позову. В свою чергу, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми процесуального права, які регулюють спірні правовідносини. Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній відповідачем частині, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.