Постанова 4852 № 160/16271/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16271/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року (суддя Горбалінський В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки. Зобов`язати Військову частини НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019 роки. Зобов`язати Військову частини НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення з урахуванням індексації грошового забезпечення за 2018, 2019 роки. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Зобов`язати Військову частини НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з урахуванням індексації грошового забезпечення. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати, у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої не врахував, що діючим законодавством не віднесено індексацію грошового забезпечення до складових грошового забезпечення, відтак індексація грошового забезпечення не повинна враховуватись під час обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, позивач з 04.08.2014 по 26.07.2019 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 . 10.06.2019 наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) №60 капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 04.04.2006 року №3597-ІV. 29.07.2019 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №152 капітана ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення. 22.11.2021 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/16399/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2015 року як місяця, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.07.2019 року включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.07.2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 17.07.2003 року №1078із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 15.01.2004 року №44з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі №160/16399/21 набрало законної сили 23.12.2021. 26.09.2022 Військова частини НОМЕР_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі №160/16399/21 виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 149 135,24 грн. Після перерахунку та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідачем не було здійснено перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги. Вказані підстави слугували для звернення позивача до суду з даною позовною заявою. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2019 роки та одноразової грошової допомоги. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII, Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. Згідно ч.2 ст.9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до ч.1 ст.10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Згідно з ч.2, 3 ст.15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Щомісячна додаткова грошова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - постанова №889) та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595, виданим на виконання постанови №889 (далі - Інструкція, наказ №595 відповідно), У пункті 1 постанови №889 встановлено, що військовослужбовці (крім тих, що зазначені підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби), мають право на отримання щомісячної додаткової грошової нагороди в розмірі: з 1 квітня 2013 року у розмірі, що не перевищує 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року у розмірі, що не перевищує 60 % місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року розмірі, що не перевищує 80 % місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року -- у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Відповідно до п.2 постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення. Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595 (в редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 року№825), яка була чинною до 16.12.2016 року), щомісячна додаткова грошова винагорода для військовослужбовців, (крім зазначених у підпункті 2.1 цього пункту: з 1 квітня 2013 року - у розмірі до 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року у розмірі до 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі до 60 % місячного грошового забезпечення. За пунктом 5 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 року№550 (далі - Інструкція №550, яка була чинною до 20.07.2018 року), така винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників). Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції №550). Відповідно до пункту 9 Інструкції №550 розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік. Крім цього, наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за №638/15329, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція № 260, яка була чинною до 20.07.2018 року), пунктом 38.6 якої передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.6 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення). Пунктом 30.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, установлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Згідно з пунктом 30.3 Інструкції №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Відповідно до п.33.1 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та ст.4 Закону №2011-ХІІ індексація проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%. Суд першої інстанції при розгляді даної справи вірно взяв до уваги висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №825/997/17, відповідно до яких за змістом Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №671 (у редакції, чинній на час затвердження Інструкції №550), одним з основних завдань Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, було встановлення порядку грошового забезпечення. Зазначене повноваження Міністерства оборони України корелює із пунктами 1 Інструкцій №550 та

595. Водночас Велика Палата Верховного Суду наголосила, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу. Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону №2011-ХІІ та постанови №889, а не Інструкцій №595 та №550. З наведених вище мотивів до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції №260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди. Вірно судом першої інстанції було взято до уваги, що постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» втратила чинність 01.03.2018 року. Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода в даному випадку входила до складу грошового забезпечення позивача з 2014 року по 2017 рік. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди при виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016 та 2017 рік та одноразової грошової допомоги. Щодо включення індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2019 роки та одноразової грошової допомоги. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №638/9697/17, від 30.12.2020 року у справі №359/8843/16-а. Вірними є висновки суду першої інстанції, що індексація грошового забезпечення має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців при обрахунку, зокрема, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2019 роки та одноразової грошової допомоги. Як було встановлено судом першої інстанції, позивачу не було враховану індексацію грошового забезпечення, перераховану та виплачену на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року по справі №160/16399/21, до складу грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2019 роки та одноразової грошової допомоги. Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2019 роки та одноразової грошової допомоги. Висновки аналогічного характеру було наведено Верховним Судом в постанові від 21.12.2021 року по справі №820/3423/18. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 03 травня 2023 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш