LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/162/23

від 02.05.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 в адміністративній справі №160/162/23 скасувати та прийняти нову постанову.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/162/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Кругового О.О., суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2023, (суддя суду першої інстанції Олійник В.М.), прийняте в м. Дніпрі в порядку спрощеного провадження, в адміністративній справі №160/162/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 31.12.2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: - визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 01.09.2022 № 160/7170/22 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, починаючи з 30.03.2022; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати позивачу на загальних підставах пенсію за віком, починаючи з 30.03.2022, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV як непрацюючому пенсіонеру, не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію, компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 30.03.2022 на день фактичної виплати затриманої пенсії; - встановити спосіб виконання судового рішення, шляхом зобов`язання відповідача виплачувати пенсію на вказаний позивачем банківський рахунок відповідно до поданої представником позивача за довіреністю заяви від 18.02.2022 про виплату пенсії на банківський рахунок; - відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог шляхом стягнення усієї суми боргу за пенсіями, починаючи з 30.03.2022 року у день фактичної виплати; - відповідно до ч. 6 ст. 245, ч. 1 ст. 382 КАС України, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання. В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року по справі №160/7170/22 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково та вирішено: Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо повернення заяви ОСОБА_1 , поданої її представником, від 30.03.2022 року про призначення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 , подану її представником, від 30.03.2022 року про призначення пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 01 вересня 2022 року на виконання вищевказаного рішення суду, відділом перерахунків пенсій №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком № 160/7170/22, у зв`язку з недотриманням вимог порядку звернення за призначенням пенсії, а саме: неподання заяви особисто позивачем, ненадання паспорта з позначкою про проживання позивача. Представник позивача із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 160/7170/22 від 01 вересня 2022 року не погоджується, вважає його протиправним та незаконним, наголошує на тому, що позивач має право на звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії через свого законного представника. Дніпропетровський окружний адміністративний суду рішенням від 16.02.2023 року відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову. Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 1993 року виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю. Постійне місце проживання ОСОБА_1 в Ізраїлі підтверджується штампом в особливих відмітках паспорту громадянина України для виїзду за кордон типу НОМЕР_2 , виданого 30 грудня 2021 року органом 2ІSR. Відповідно до листа департаменту адміністративних послух та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб Дніпровської міської ради №10/5-247 від 07 лютого 2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована з 27.03.1984 по 07.09.1993 за адресою АДРЕСА_1 . 30 березня 2022 року ОСОБА_1 звернулася через свого представника за довіреністю до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення їй пенсії за віком, починаючи з 30 березня 2022 року. 05 квітня 2022 року представником позивача було направлено до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області заяву щодо призначення пенсії за віком, починаючи з 30.03.2022 року. 20 квітня 2022 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №118598744/К-01/8-0400/22 позивача повідомлено, що згідно пунктів 1.1 та 1.3 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22-1, заява, зокрема, про призначення пенсії подається заявником або представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Також даним листом запропоновано позивачу або його представнику звернутися з відповідною заявою до органу, що призначає пенсію або ж скористатися вебпорталом електронних послуг Пенсійного фонду України. 19 травня 2022 року, не погоджуючись з наданою відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, представник ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якій просив: -визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від прийому від представника позивача за довіреністю заяви позивача від 30.03.2022 про призначення пенсії за віком із необхідними документами; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути по суті отримане 08.04.2022 року засобами поштового зв`язку заяву позивача про призначення пенсії за віком, починаючи з 30.03.2022, з необхідними документами, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, як непрацюючого пенсіонера, не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію, компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 30.03.2022 року на день фактичної виплати затриманої пенсії, з виплатою пенсії на вказаний позивачем банківський рахунок; -встановити спосіб виконання судового рішення, шляхом зобов`язання відповідача виплачувати пенсію на вказаний позивачем банківський рахунок, згідно з поданою представником позивача за довіреністю до заяви від 30.03.2022 року про виплату пенсії на банківський рахунок. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року по справі №160/7170/22 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо повернення заяви ОСОБА_1 , поданої її представником, від 30.03.2022 року про призначення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 , подану її представником, від 30.03.2022 року про призначення пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 01 вересня 2022 року на виконання вищевказаного рішення суду, відділом перерахунків пенсій №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком № 160/7170/22, у зв`язку з недотриманням вимог порядку звернення за призначенням пенсії, а саме: неподання заяви особисто позивачем, ненадання паспорта з позначкою про проживання позивача. Не погодившись з рішенням відповідача позивач звернувся з адміністративний позовом у цій справі. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано порядку звернення за призначенням пенсії, а саме: не подано заяву особисто, відтак пенсійний орган дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення цієї заяви. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюється Законом №1058-ІV. Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років. Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1. Відповідно до пункту 1.9 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Пунктом 2.1 Порядку визначено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком. Пунктом 2.9 Порядку № 22-1 передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Згідно з пунктом 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт громадянина України (для громадян, які мають паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій,- довідка про реєстрацію місця проживання особи, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»), тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - посвідка на постійне проживання, посвідчення на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист). Відповідно до п. 1.1. Порядку 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436. Відмовляюи у задоволенні заяви позивача про призначення пенсії відповідач виходив з того, що заява про призначення пенсії має подаватися пенсіонером особисто або через законного представника, а не представником за довіреністю. Суд апеляційної інстанції зазначає, що жоден з пунктів Порядку №22-1 (у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16 грудня 2020 року № 25-1) не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін «заявник», на переконання колегії суддів, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю. Подання заяви про призначення пенсії особою, яка виїхала на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16.12.2020 № 25-1 допускається, у тому числі, представником такої особи за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1. Відтак, звернення в даному випадку представником за довіреністю, не може бути підставою для відмови пенсійним органом. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20 січня 2022 року у справі №280/4551/21. Більше того, як видно з матеріалів справи заява про призначення пенсії підписана (подана) ОСОБА_3 особисто, однак до пенсійного органу надав зазначену заяву разом з копіями та оригіналами документів представник позивача за довіреністю. Таким чином, відмова пенсійного органу у призначенні пенсії з цих підстав не ґрунтується на вимогах закону. Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем не додано жодного з документів, які б підтверджували громадянство України у відповідності до статті 5 Закону №2235-III, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону 2235-III документом, що підтверджує громадянство України є, в тому числі, паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Як встановлено матеріалами справи, до заяви від 30.03.2022 подано паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданого 30.12.2021, який підтверджує належність позивача до громадянства України. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання пенсійного органу призначити пенсію, суд апеляційної інстанції зазначає, що як видно з рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач не розглянув заяву позивача про призначення пенсії по суті вимог, при відмові формально послався лише на порушення порядку подання заяви про призначення пенсії. Тобто, при опрацюванні заяви позивача пенсійний орган не здійснив розрахунку та перевірки наявного у позивача трудового стажу для умов призначення пенсії за віком, не перевірив факту оплати єдиних внесків за позивача на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вправі перебирати на себе повноваження пенсійного органу та зобов`язувати його прийняти рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 . Належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком по суті. Стосовно вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Чинним процесуальним Законом встановлено право суду, в порядку встановлення судового контролю, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати до суду звіт про виконання рішення суду. При цьому, контроль встановлюється в разі, якщо судове рішення не виконується зобов`язаною стороною тривалий час без поважних на те підстав. Станом на час розгляду даної справи у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухилитиметься від виконання рішення суду тривалий час без поважних підстав, тому підстави для застосування судового контролю на цьому етапі відсутні. Вищевикладене залишилось поза увагою суду першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керується приписами ст. 139 КАС України. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 в адміністративній справі №160/162/23 скасувати та прийняти нову постанову. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 01.09.2022 № 160/7170/22 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, починаючи з 30.03.2022. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.03.2022 по суті. В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 992.40 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1190.88 грн. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»