Постанова Черкаський апеляційний суд № 711/2411/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/681/23Головуючий по 1 інстанції Справа №711/2411/22 Категорія: 304090000 Пироженко С.А. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2023 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В.., Гончар Н.І. секретар Любченко Т.М. учасники справи: позивач (скаржник) - ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ», відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивача адвоката Грушевого Ю.В. на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.03.2023 (повний текст складено 20.03.2023, суддя в суді першої інстанції Пироженко С.А.) у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : у червні 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» звернулося до суду з даним позовом, яким просило стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість по кредиту в розмірі 307779,15 грн., мотивуючи про те, що ОСОБА_1 , як позичальник по кредитному договору, не виконала належним чином свої договірні зобов`язання перед кредитодавцем, що призвело до виникнення заборгованості, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за відповідним договором поруки поручилася перед кредитодавцем за належне виконання позичальником зобов`язань. Указані обставини обумовили звернення з цим позовом до суду. Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.03.2023 позовні вимоги у справі залишено без задоволення з посиланням на те, що позивачем не доведено виставлення боржникам досудової вимоги про повне дострокове погашення кредиту, що передбачено кредитним договором. Наданий банком розрахунок заборгованості не дає змоги встановити розмір простроченої заборгованості по кредиту та її складові. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача адвокат Грушевий Ю.В. подав 04.04.2023 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги у справі. Вказує, що кредитним договором передбачено право банку достроково вимагати погашення кредитної заборгованості у повному обсязі у разі прострочення позичальником належного платежу по кредиту у строк понад місяць. За правовими висновками ВС пред`явлення досудової вимоги не є обов`язковою умовою для звернення до суду за захистом порушеного права. Кредитним договором, укладеним між сторонами, не передбачено необхідності направлення цінним листом вимог про дострокове стягнення боргу. У відзиві на апеляційну скаргу сторона відповідачів просила суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. При розгляді справи встановлено, що відповідно до укладеного договору № 1762-Ш/ФО від 30.08.2021 відповідач ОСОБА_1 отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 300 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,0% річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить 15,3% процентів. Згідно п.1.6. кредит надано строком на 60 (шістдесят) календарних місяців з 30.08.2021 по 29.08.2026. Відповідно до умов Договору відповідач зобов`язався щомісячно здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування Кредитом в розмірі передбаченому п.2.1 кредитного договору. Відповідно до п. 4.9.1 Договору дострокове повернення кредиту може відбуватись за ініціативою Кредитодавця у випадках передбачених п. 5.4.3 даного Договору. Так, згідно пункту 5.4.3 Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь час фактичного користування Кредитом у випадку затримання сплати Позичальником частини Кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 378 від 30.08.2021. Позивач стверджує, що позичальник не надала своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала. У забезпечення виконання позичальником кредитного зобов`язання між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачем ОСОБА_2 30.08.2021 було укладено договір поруки № 1762-Ш/ФО П1. Відповідно до п. 1.1 Договору він поручився за виконання позичальником зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 1762-Ш/ФО від 30.08.2021 в повному обсязі. Згідно п. 2.1 Договору поруки Кредитодавець має право вимагати від Поручителя виконання зобов`язань, передбачених п. 1.1. даного Договору у разі порушення Позичальником строків виконання зобов`язань, передбачених графіком платежів, що є Додатком № 1 до основного договору та/або строків дострокового виконання зобов`язань на вимогу Кредитодавця згідно Основного договору. Пункт 2.2 Договору поруки № 1762-Ш/ФО ПІ передбачає, що у разі порушення Позичальником своїх зобов`язань за Основним договором, Позичальник і поручитель відповідають перед Кредитодавцем як солідарні боржники. Крім того, в забезпечення виконання вищевказаного кредитного зобов`язання між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачем ОСОБА_3 30.08.2021 було укладено договір поруки № 1762- Ш/ФО П2, положення якого є ідентичні договору поруки № 1762-Ш/ФО П1. Позивач вказує, що станом на 03.06.2022 сума до повного погашення фінансового кредиту за Договором № 1762-Ш/ФО від 30.08.2021 складає: 307 779,15 грн., що складається з такого: заборгованість за кредитом - 283 730,19 грн.; заборгованість за відсотками - 24 048,96 грн., що обумовило звернення з цим позовом до суду. Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищенаведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання. Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів відповідно до ст.1048 цього кодексу. Відповідно до положень ст.ст.526,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами. При цьому частина 1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Далі, відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання (частина четверта статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Одночасно, апеляційний суд враховує, що кредитний договір, укладений між сторонами даної справи, має споживчі цілі, відтак на нього поширюються положення ЗУ «Про споживче кредитування». Так частиною 4 статті 16 вказаного закону передбачено, що якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність. Відтак, за положеннями вказаних норм законодавства обов`язок позичальника погасити кредит в повному обсязі, враховуючи майбутні платежі, виникає після спливу 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. За обставин справи, що переглядається апеляційним судом, вимогу про повне дострокове погашення кредиту позичальник не отримував, як і поручителі, що сторонами справи визнається, та матеріалами справи не спростовується. Відтак, на час вирішення спору судом першої інстанції у даній справі, обов`язок позичальника погасити кредит у повному обсязі не настав. Також апеляційний суд приймає до уваги, що за правовим висновком ВП ВС у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування. У аспекті викладеного, усі доводи скаржника в даній справі не свідчать про помилкове вирішення спору судом першої інстанції, адже не доводять виникнення обов`язку позичальника сплатити кредит достроково у повному обсязі, виникнення якого нормами законодавства пов`язується саме з фактом отримання досудової вимоги. Одночасно не можна погодитися з посиланнями суду першої інстанції на те, що наданий банком розрахунок заборгованості не дає змоги встановити розмір простроченої заборгованості по кредиту та її складові, оскільки наявний на а.с.23 розрахунок підтверджує вимоги позивача у цій справі щодо визначення розміру зобов`язань позичальника по сплаті кредиту та порядку їх виконання. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.03.2023 у даній справі належить змінити в частині мотивів відхилення позовних вимог. На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору та правову допомогу скаржнику за апеляційний перегляд справи слід залишити за скаржником. Також зі скаржника на користь ОСОБА_1 слід стягнути 5000,00 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу при апеляційному розгляді, що підтверджується додатковим договором від 20.04.2023, актом №15 від 27.01.2023, ордером адвоката Манзар Т.В. та квитанцією №15 від 20.04.2023 про сплату адвокату 5000,00 грн. ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.03.2023 та додаткове рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 20.03.2023 у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови апеляційного суду. В решті залишити без змін. Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. витрат на правову допомогу в апеляційному суді. Судові витрати по сплаті судового збору та правову допомогу скаржнику за апеляційний перегляд справи залишити за ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ». Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 02.05. 2023. Суддя-доповідач Судді