Ухвала ККС ВС № 522/1604/17

УХВАЛА 02 травня 2023 року м. Київ справа № 522/1604/17 провадження № 51-2587 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, встановив: У касаційній скарзі засуджений висуває вимогу про перегляд у касаційному порядку зазначених судових рішень. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Верховний Суд дійшов висновку, що цих вимог кримінального процесуального закону не дотримано. Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції. В обґрунтуванні обов`язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права. Однак наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Зокрема засуджений не зазначає, які істотні порушення вимог кримінального процесуального закону допустили суди першої та апеляційної інстанцій, що перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, з огляду на положення статей 412 та 419 КПК. З огляду на ч. 1 ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Проте засуджений у касаційній скарзі викладає альтернативну вимогу до суду касаційної інстанції, оскільки просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, при цьому не конкретизує які саме рішення, та призначити новий розгляд в суді першої чи апеляційної інстанції, або постановити своє рішення, що не узгоджується з вказаними вище положеннями КПК. Крім того, в порушення положень ч. 5 ст. 427 КПК засуджений не додав до касаційної скарги копію ухвали суду першої інстанції, яку оскаржує, а додана копія ухвали апеляційної інстанції не завірена належним чином. Допущені порушення перешкоджають суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, як це передбачено ст. 428 КПК. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків. Водночас, враховуючи невідповідність касаційної скарги засудженого вимогам ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК роз`яснити засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу. Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. У ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до цього Закону та інших законів України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону (в тому числі захист і складення документів процесуального характеру). Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року № 1487/5). Таким чином, для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили і за якими таким особам було призначено відповідне покарання, законом встановлено гарантії їх права на правову допомогу. Тому для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом статей 110 і 113 КВК вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року залишити без руху та надати для усунення вищезазначених недоліків п`ятнадцятиденний строк із дня отримання копії ухвали. Роз`яснити засудженому, що у разі неусунення цих недоліків в установлений строк касаційну скаргу буде йому повернуто. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3