Ухвала КГС ВС № 916/1457/19

УХВАЛА 03 травня 2023 року м. Київ cправа № 916/1457/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К. перевіривши матеріали касаційної скарги Агентства Публічної Власності Республіки Молдова на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019 у справі № 916/1457/19 за позовом Агентства Публічної Власності Республіки Молдова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL про визнання права власності та витребування майна, В С Т А Н О В И В: До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Агентства Публічної Власності Республіки Молдова на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 (повний текст складено 20.03.2023) та рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019 у справі № 916/1457/19, сформована в системі "Електронний суд" 10.04.2023 (передано судді-доповідачу згідно реєстру скарг/справ від 24.04.2023). Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.04.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке. Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон). Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України). Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно та витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. З рішень судів попередніх інстанцій (тексти розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) та з тексту касаційної скарги вбачається, що предметом позову є дві майнові вимоги: визнання права власності на об`єкти нерухомого майна за Республікою Молдова в особі Агентства Публічної Власності Республіки Молдова (правонаступник Державної канцелярії Республіки Молдова) та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" об`єктів нерухомого майна на користь Республіки Молдова в особі Агентства Публічної Власності Республіки Молдова. Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 916/1457/19, у задоволенні позову відмовлено. У касаційній скарзі заявник просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Як встановлено судами в оскаржуваних рішенні та постанові у справі № 916/1457/19, вартість нерухомого майна, на яке позивач просив суд визнати право власності та витребувати, за договором від 07.08.2008, укладеним між Республікою Молдова в особі Агентства Публічної Власності при Міністерстві економіки та Торгівлі (як продавцем) і Підприємством з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL (як покупцем) становило 73 300 000 лей. Відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи. Аналіз наведених норм ГПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець пов`язує визначення ціни позову з моментом пред`явлення позову до суду. Оскільки касаційну скаргу надіслано безпосередньо до суду касаційної інстанції, матеріали справи № 916/1457/19 у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду відсутні, тому у Суду відсутня можливість встановити вартість спірного майна, а скаржником не додано до касаційної скарги документів, які містять відомості про вартість спірного майна. В якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості. При цьому скаржник має надати Суду документи на підтвердження реальної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову до суду і сплатити судовий збір, виходячи із цієї вартості за формулою: вартість спірного майна х 1,5 % х 200 %. Також відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Проте скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Суд вказує на те, що скаржнику необхідно надати Суду документи на підтвердження реальної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову до суду, сплатити судовий збір, виходячи із цієї вартості за формулою: вартість спірного майна х 1,5 % х 200 % (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8; та надати Суду документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі, за наведеними нижче реквізитами. - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Код банку отримувача (МФО): 899998; - Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується. Із положень п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України вбачається, що правильність обрахування розміру та сплати судового збору покладається на скаржника, а із положень ч. 2 ст. 292 цього Кодексу вбачається, що суд касаційної інстанції має здійснювати перевірку, зокрема, правильності обрахування розміру та сплати судового збору такою особою. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України). При цьому до касаційної скарги не додано доказів, які б свідчили про наявність у представника Цимбал Сергія Юрійовича станом на момент підписання касаційної скарги повноважень на здійснення представництва Агентства Публічної Власності Республіки Молдова відповідно до вимог ст. 60 ГПК України. Оскільки касаційна скарга Агентства Публічної Власності Республіки Молдова надійшла безпосередньо до Касаційного господарського суду без матеріалів справи № 916/1457/19, Суд позбавлений можливості перевірити повноваження Цимбал Сергія Юрійовича. Отже, Суд дійшов висновку, що до матеріалів касаційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що Цимбал Сергій Юрійович має право представляти інтереси Агентства Публічної Власності Республіки Молдова. Суд касаційної інстанції зазначає, що Агентству Публічної Власності Республіки Молдова необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати Суду документи, що підтверджують повноваження Цимбал Сергія Юрійовича щодо підписання касаційної скарги. Крім того відповідно до ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" та Підприємству з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL. Варто зазначити, що наведена у ст. 291 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом. Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у ст. 2 ГПК України, адже не надсилання скаржником копії скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу. Ненадання суду належних доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення позбавляє Суд можливості встановити дійсність факту надсилання їм цієї касаційної скарги, а також перевірити її отримання учасниками справи за допомогою штрихкодового ідентифікатора на офіційному сайті Укрпошти. Враховуючи викладене, касаційна скарга Агентства Публічної Власності Республіки Молдова підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати Суду: 1) документи на підтвердження реальної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову до суду, сплатити судовий збір, виходячи із цієї вартості, та документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі; 2) документи, що підтверджують повноваження Цимбал Сергій Юрійович на право підписання цієї касаційної скарги; 3) надати докази надіслання копії касаційної скарги доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" та Підприємству з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL. Керуючись ст. ст. 174, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,- У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Агентства Публічної Власності Республіки Молдова на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019 у справі № 916/1457/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Могил С.К.