Ухвала КАС ВС № 240/13045/22

УХВАЛА 02 травня 2023 року м. Київ справа №240/13045/22 адміністративне провадження №К/990/15095/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мороз Л.Л., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023 у справі №240/13045/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У 2022 році ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також - відповідач), у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - зобов`язати відповідача провести з 26.03.2022 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023 апеляційну скаргу позивача задоволено частково: - рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 скасовано; - ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії позивачеві, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка була чинна до 01.01.2015; - зобов`язано відповідача здійснити із 26.03.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачеві, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка була чинна до 01.01.2015, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; - у задоволенні решти вимог позову відмовлено. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її у касаційному порядку. Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд дійшов такого висновку. Щодо клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Суд наголошує, що згідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Водночас згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Суд установив, що передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження не пропущений, оскільки згідно з наданою копією конверта Сьомого апеляційного адміністративного суду (ідентифікатор поштового відправлення 2105024768116), копію оскаржуваної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023 у цій справі, скаржником отримано 12.04.2023, а касаційну скаргу направлено засобами поштового зв`язку подано 22.04.2023, тобто у строк визначений статтею 329 КАС України. Аналізуючи вищенаведені обставини, надані скаржником докази у сукупності з нормами КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження слід задовольнити. Щодо підстав касаційного оскарження. Згідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно до частини п`ятої статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав: 1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи; 2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи. Касаційна скарга позивача обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи не визнав її типовою справою та не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18, у частині визначення розміру щомісячного підвищення до пенсії, що належить до виплати непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення. На обґрунтування права на касаційне оскарження, позивач, посилаючись на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес. Аналіз доводів касаційної скарги у сукупності з встановленими у судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставини, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 291 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, а також наявність обставин передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись ст. 328 - 331, 334, 338 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023 у справі №240/13045/22. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023 у справі №240/13045/22. Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду справу №240/13045/22. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується. ........................... ........................... ........................... Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук , Судді Верховного Суду