Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/2774/23

Справа № 991/2774/23 Провадження №11-сс/991/284/23 Суддя 1 інст. ОСОБА_1 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 травня 2023 року місто Київ Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , заявник ОСОБА_7 та прокурор не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року про повернення скарги, в с т а н о в и л а: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року повернуто скаргу ОСОБА_7 , яка подана на бездіяльність уповноважених осіб НАБ України щодо невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Судове рішення мотивоване тим, що скарга непідсудна Вищому антикоруп ційному суду, оскільки заява про вчинення кримінального правопорушення не містить фактичних даних про вчинення злочину за ст.364 КК України. Інші злочини, перелік яких скаржник наводить у заяві, не належать до предметної підсудності цього суду. 11 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року, яка відправлена 05 квітня 2023 року, в якій просить: апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати детектива НАБ України внести відомості до ЄРДР про вчинення злочину відповідно до вимог ст.214 КПК України та розпочати розслідування. Крім того, зобов`язати уповноважених осіб НАБ України на підставі ч.4 ст.535 КПК України повідомити Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду про виконання судового рішення. Вважає, що ухвала є необгрунтованою та невмотивованою, підлягає скасуванню, оскільки слідчий суддя відмовився виконати обов`язок, передбачений ст.3 КПК України, зокрема не здійснив дієвий судовий контроль за дотримання її прав та інтересів; не врахував, що чинний КПК України не покладає на заявника обов`язок з достовірністю наводити у заяві про вчинення кримінального правопорушення усі елементи складу злочину. Крім того, її не повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги. Заявник ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України її неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду. Прокурор у судове засідання не з`явився, направив клопотання, у якому просить розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки заява ОСОБА_7 про вчинення, на її думку злочину, не містить об`єктивних даних, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків. Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. На думку колегії суддів, слідчий суддя не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України. Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні, в тому числі, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Згідно зі ч.1 ст.306 КПК Украни скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї глави. Відповідно до п.2 ч.2 ст.304 КПК України у випадку, якщо буде встановлено, що подана скарга не підлягає розгляду в цьому суді, то вона повертається. Підставою для застосування даної норми є встановлення обставин недотримання вимог ст.33-1 КПК України. Слідчий суддя зазначає, що заява про вчинення кримінального правопорушення не містить фактичних даних про вчинення злочину за ст.364 КК України, що унеможливлює віднесення скарги до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, в тому числі, що інші кримінальні правопорушення не належать до предметної підсудності цього суду. На думку колегії судів, вказані обставини не є відповідно до норм чинного законодавства підставою для повернення скарги у відповідності до ст.304 КПК України, а підлягають з`ясуванню під час розгляду скарги по суті. Згідно з ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст.45 КК України, ст.206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч.5 ст.216 КПК України. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга ОСОБА_7 підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки у своїй заяві про кримінальне правопорушення вказує про вчинення, на її думку, прокурорами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та представниками Одеської обласної прокуратури злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.365 та ч.1 ст.172 КК України. Тобто, наявна умова, передбачена п.1 ч.5 ст.216 КПК України. Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України (ч.5 ст.214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною прокуратурою України. Відповідно до п.1 глави 2 розділу I Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298), до реєстру вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України. Згідно з ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_10 від 17 червня 2020 року, згідно з п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту». ОСОБА_7 у своїй заяві від 14 березня 2023 року зазначає, що ОСОБА_8 , на її думку, вчинив дії щодо скорочення прокурорів під час проведення атестації. ОСОБА_9 , діячи умисно з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використовуючи владу всупереч інтересам служби, вчинила дії щодо фактичного скорочення чисельності прокурорів до 10 000 працівників, застосовуючи для цього можливості впливу на законодавчий орган держави та отримуючи матеріальну підтримку представників іноземних держав. Прокурори Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були незаконними представниками від Офісу Генерального прокурора у справі за позовом ОСОБА_13 , який оскаржував підстави звільнення його із займаної посади. У результаті вказаних обставин ОСОБА_13 незаконно звільнено з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області. Разом з тим, на думку колегії суддів, викладені обставини в заяві про вчинення злочину свідчать про незгоду скаржника з порядком проведення атестації працівників прокуратури, а також з прийнятими судами рішень з цього питання, що у відповідності до діючого процесуального законодавства є предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як стосується порядку проходження державної служби. Повідомлення ОСОБА_7 про можливі протиправні дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та представників Одеської обласної прокуратури, є припущеннями, так як у своїй заяві вона не наводить конкретних відомостей та обставин, передбачених ч.5 ст.214 КПК України, які б свідчили про існування підстав для кваліфікації їх дій за ч.2 ст.364, ч.1 ст.365 та ч.1 ст.172 КК України. Зокрема, не зазначено розмір істотної шкоди, який є обов`язковим для кваліфікацій дій особи за ч.1 ст.364 КК України та ч.1 ст.365 КК України. Вказуючи на наявність складу злочину за ч.1 ст.365 КК України заявник не зазначає, які дії вони вчинили, що не входили до їх компетенції. 19 вересня 2019 року прийнято Закон України №113-ІХ, яким внесено зміни до кодексів та законів України щодо реформи органів прокуратури в частині кадрових питань. Проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалась зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати в органах прокуратури. Тобто, встановлений порядок проведення атестації визначений законодавцем, а не діями/рішеннями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Накази видавалися на підставі вимог спеціального закону та були спрямовані на вирішення організаційних питань, які пов`язані з трудовими відносинами. Обставини, які б свідчили про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, також у заяві відсутні, оскільки не зазначено які дії вчинили ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які мали наслідком незаконне звільнення саме ОСОБА_13 . З відомостей, які містяться у ЄДРСР за пошуком справи №420/13321/20 вбачається, що обставини, які описані у заяві про вчинення злочину, були предметом судового розгляду, в тому числі Верховним Судом ухвалено судове рішення. Недосягнення бажаного результату в порядку адміністративного судочинства не свідчить про наявність підстав для внесення відомостей в ЄРДР. Тобто, скаржником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень зазначеними суб`єктами та причинний зв`яок між діяннями та наслідками. Вимога апеляційної скарги про зобов`язання уповноважених осіб НАБ повідомити Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду щодо виконання цієї ухвали не підлягає задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про внесення даних до ЄРДР, які, на думку колегії суддів, задоволенню не підлягають. Відповідно до ст.535 КПК України передбачено обов`язок безумовного виконання судового рашення і за обставин даної справи необхідності його дублювання у судовому рішенні немає. Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення про дату, час та місце розгляду справи є безпідставними, оскільки відповідно до ст.304 КПК України ухвала про повернення скарги постановляється без виклику учасників кримінального провадження. Згідно зі ч.5 ст.532 КПК України ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення. Колегія суддів вважає за необхідне відступити від практики розгляду апеляційних скарг у справах №991/2850/21 та №991/88/23 (колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, не погоджуючись з мотивами слідчих суддів при постановленні оскаржуваних ухвал, не скасовувала їх та залишала без змін, висловлюючись щодо нобхідності розгляду скарг по суті), оскільки слідчі судді продовжують розглядати скарги по суті без відкриття провадження, а тому приходить до висновку про необхідність скасування ухвали та постановлення нової ухвали, якою у задоволенні скарги ОСОБА_7 відмовити. Згідно з п.2 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу. Керуючись ст.216, 303, 304, 309, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_7 , поданої на бездіяльність уповноважених осіб НАБ України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_2 судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4