Постанова 4813 № 522/23660/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/5515/23 Головуючий у 1-й інстанції: Ковтун Ю.І. Єдиний унікальний номер судової справи:522/23660/16-ц Доповідач Базіль Л. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.04.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) - Базіль Л.В., суддів: Бездрабко В.О., Воронцової Л.П., секретар Кузьміч Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2023 року, постановлену у складі судді Ковтун Ю.І. у справі №522/23660/16-ц за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з неї на свою користь грошові кошти в розмірі 23 228 доларів США, з яких: сума основного боргу в розмірі - 14000 доларів США, проценти - 7736 доларів США, 3% річних - 1492 доларів США; стягнути з відповідачки судові витрати. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що між нею та ОСОБА_1 були укладені договори позики, відповідно до яких ОСОБА_1 отримала від неї кошти по 7000,00 доларів за кожним договором. Укладення таких договорів та факт передачі коштів підтверджується розписками від 01.03.2013 року та від 27.08.2013 року, які підписані відповідачкою. З посиланням на те, що ОСОБА_1 добровільно не повернула їй позичені кошти просила суд стягнути їх з відповідачки в судовому порядку зі стягненням відсотків за користування чужими коштами відповідно до ч.2 ст.1048 ЦК України та 3% річних, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2017 року позов ОСОБА_2 задовольнено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01.03.2013 року у загальному розмірі 271151 грн. 48 коп., з яких: сума позики 189663,60 грн.; проценти за користування позикою 81487,88 грн.; заборгованість за договором позики від 27.08.2013 року у загальному розмірі 264751 грн. 91 коп.,з яких: сума позики 177304,40 грн.; проценти за користування позикою 87447,54 грн.; та у відшкодування судових витрат 5359 грн. 03 коп. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено. Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення цього суду від 05 квітня 2017 року у цивільній справі №522/23660/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами позики. Заява обгрунтована тим, що вказаним рішенням позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто на її користь з ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики від 01.03.2023 року, від 27.08.2013 року. Про рішення суду ОСОБА_1 дізналася 18.10.2021 року від свого сина, який повідомив її про те, що зупинено видачу її пенсії. Вважає, що заявлені ОСОБА_2 до неї позовні вимоги про стягнення заборгованості за договорами позики є безпідставними, оскільки вона провела з ОСОБА_2 повний розрахунок, доказами чого є розписки ОСОБА_2 з її підписами про отримання нею грошових коштів у рахунок погашення заборгованості по двом договорам позики. ОСОБА_1 вважаючи, що борг перед ОСОБА_2 нею погашений в повному об`ємі, просила суд поновити строк для подачі нею заяви про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2017 року за нововиявленими обставинами та скасувати його, призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Відмову у задоволенні заяви суд мотивував тим, що ОСОБА_1 не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати судове рішення. Надані заявником копії розписок відмінні від тих, що подані до позовної заяви та за своєю суттю, не є доказами, якими підтверджуються нововиявлені обставини та не відносяться до таких у розумінні ст.423 ЦПК України, і не є підставою для перегляду і скасування рішення суду за нововиявленими обставинами. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2023 року про відмову у задоволенні її заяви про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2017 року за нововиявленими обставинами та постановити нову ухвалу про задоволення її заяви; стягнути з ОСОБА_2 на її користь судовий збір у загальному розмірі 16749,04 грн. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що судом першої інстанції в порушення ст. 229 ЦПК України не надано належної оцінки доказам; не надано належної оцінки тим обставинам, що розписки, які підтверджують розрахунок з ОСОБА_2 існували під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подана нею заява, що є необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин; судом не врахована судова практика, а саме висновки викладені у постановах КЦС ВС від 08.07.2019 року у справі №524/4946/16-ц, від 22.08.2019 року у справі № 369/3340/16-ц. Аргументи позивачки. ОСОБА_3 правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Апеляційний розгляд. Учасники справи про дату,час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, однак в судове засідання не з`явилися, з заявами про відкладення розгляду справи на адресу суду не зверталися. У відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. На підставі викладеного, апеляційний суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а відповідно до положень ст.372 ЦПК України у такому випадку це не перешкоджає розгляду справи. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала у повній мірі відповідає вказаним вимогам закону. По справі встановлено, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 05.04.2017 було частково задоволено позов ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01.03.2013 року у загальному розмірі 271151 (двісті сімдесят одна тисяча сто п`ятдесят одна) грн. 48 коп. (з яких: сума позики 189663,60 грн.; проценти за користування позикою 81487,88 грн.); заборгованість за договором позики від 27.08.2013 року у загальному розмірі 264751 (двісті сімдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят одна) грн. 91 коп. (з яких: сума позики 177304,40 грн.; проценти за користування позикою 87447,54 грн.); та у відшкодування судових витрат 5359 (п`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 03 коп. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2017 року не оскаржувалося, набуло законної сили 15 травня 2017 року. За положеннями частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті, зокрема, за нововиявленими обставинами. Підставою такого перегляду є те, що суд на час ухвалення рішення не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим ( пункт 5.3, постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі №919/11027/18). Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення ( пункт 26, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17). Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 січня 2019 року при розгляді справи №127/10129/17 зазначила, що не є нововиявленою обставина, яка грунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Таким чином, для того щоб відповідні обставини можна було віднести до нововиявлених відповідно до п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України вони повинні існувати на час розгляду справи, і про них не було і не могло бути відомо особі, яка звертається із заявою. ОСОБА_1 обгрунтовуючи свою заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2017 року, посилається на те, що справа була розглянута за її відсутності, а тому вона була позбавлена можливості надати суду докази на підтвердження проведення нею повного розрахунку з ОСОБА_2 за обома договорами позики. Проте така обставина, як правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, не є нововиявленою в розумінні процесуального законодавства. Апеляційний суд вважає такі висновки правильними, оскільки процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, обставини на які посилається ОСОБА_1 існували на момент розгляду справи Приморським районним судом м. Одеси та були відомі заявниці, що не тільки не заперечується ОСОБА_1 , а і підтверджується її доводами, наведеними в апеляційній скарзі. Саме по собі не подання цих доказів (розписок) у обґрунтування обставин на заперечення проти позовних вимог, з підстав не виконання вимог процесуального закону, не є нововияленими обставинами у розумінні положень ст. 423 ЦПК України, а відтак і не можуть слугувати правовими підставами для перегляду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2017 року. Таким чином доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції не спростовують, норми процесуального права судом застосовані правильно, підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали не має. Правові висновки, висвітлені у постановах Верховного Суду, на які посилається заявниця в апеляційній скарзі, зроблені судами за інших (відмінних) обставин ніж в цій справі, а тому не можуть бути враховані при розгляді цієї справи. Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2023 року без змін. Повний текст постанови складено 01.05.2023 року. Керуючись ст. 367,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду. Головуючий Л.В. Базіль Судді: В.О. Бездрабко Л.П. Воронцова