Ухвала КАС ВС № 215/5117/20

УХВАЛА 28 квітня 2023 року м. Київ справа № 215/5117/20 адміністративне провадження № К/990/13962/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №215/5117/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітета Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, УСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилася у неналежному застосуванні управлінської функції, у порушенні правового режиму, форми розгляду заяви позивача від 11 серпня 2020 року вх.С-360, не підкоренню частини третьої статті 32, статей 34, 49 Конституції України, частини першої статті 3, пункту 7 статті 4, статей 6, 10, пункту «а», «б» статті 10, статей 31, 32, частини першої статті 38, частини третьої статті 39, 42, статті 43, статті 53, пункту «а» статті 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»; визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у не винесенні за результатами розгляду звернення від 11 серпня 2020 року вх.С-360 рішення, постанови, тобто правового акту та у порушенні управлінської функції відповідно пункту 18, 19 частини першої статті 4 КАС України і статті 3, 19, частини третьої статті 28, частини першої статті 29 Конституції України; визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у не вжитті заходів для забезпечення права на отримання інформації, у відмові звернутися клопотанням до Криворізького міського голови, а саме просити з`ясувати куди ділися кошти на придбання памперсів для ОСОБА_2 , як ОНКО хворої людини за 20 вересня 2019 року по 01 січня 2020 року після розгляду заяви від 11 серпня 2020 року вх.С-360 до правової позиції статей 3, 22, частини третьої статті 32, статей 34, 46, 68 Конституції України; визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилась у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування, у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання заяви від 11 серпня 2020 року вх.С-360 та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно статті 249 КАС України. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви. Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку. Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Положеннями частини четвертої визначено перелік підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Так, за приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. За приписами частини другої цієї статті у касаційній скарзі зазначаються: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4); у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у скарзі скаржником не зазначено передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №215/5117/21 - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Соколов