LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855120/9643/22

від 27.04.2023 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 120/9643/22 Суддя (судді) першої інстанції: Шаповалова Т.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Беспалов О.О. Парінов А.Б. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду, в якому просила: - визнати бездіяльність Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду протиправною; - зобов`язати Голову Сьомого апеляційного адміністративного суду розглянути скарги ОСОБА_1 датовані 27.10.2021 та 25.11.2022; Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернуто позивачеві на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що позов підписано іншою особою є хибним. Вказані міркування судді першої інстанції не є допустимим у справі доказом та не може бути основою судового рішення. Матеріали справи не містять почеркознавчої експертизи, а суддя першої інстанції не має спеціальних знань з питань почеркознавчої експертизи. За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року та на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, вказував на те, що подана до суду позовна заява не підписана ОСОБА_1 особисто, а підписана іншою особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено у встановленому законом порядку, тому на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України такий позов підлягає поверненню особі, яка її подала. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. У частині п`ятій ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви. При цьому, згідно частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У відповідності до частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Отже, чинними нормами КАС України визначено можливість подачі документів, зокрема позову, до суду в паперовій формі, одночасно такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). У той же час, за правилами п. 3 частини четвертої ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Тобто, у разі відсутності підпису на позовній заяві у суду наявні підстави для її повернення. Наразі, в матеріалах справи міститься копія позовної заяви, в лівому верхньому куті якої міститься підпис особи, яка її подала. Над зазначеним підписом міститься текстовий напис « ОСОБА_1 ». Аналогічний підпис із зазначенням повного імені позивачки міститься знизу цієї позовної заяви. За таких обставин відсутні підстави вважати, що до суду першої інстанції було подано позовну заяву, яка не була підписана особою, що її подала. Крім того, висновки суду першої інстанції про те, що позовну заяву подано через представника, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як убачається з матеріалів справи до позовної заяви не долучалася довіреність на представництво інтересів , у переліку доданих до позову документів також копія довіреності на представника не вказана. Апелянт зазначає, що вона не надавала довіреність суду першої інстанції. Копія довіреності приєднана судом першої інстанції до матеріалів справи після апеляційної скарги, хоча в додатку до апеляційної скарги також не зазначена. Інформація про подання позовної заяви до суду представником вказана в акті від 21.11.2022 (а.с.3), наразі відмітки про те, що копію довіреності було приєднано канцелярією суду до позовної заяви не здійснено. Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає сумнівною наявність у суду першої інстанції об`єктивної можливості, на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, дійти обґрунтованого висновку про неналежність позивачці підпису на позовній заяві. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Колегія суддів звертає увагу, що норми КАС не містять положень, які б зобов`язували особу, яка звертається до суду з відповідним процесуальним документом надавати суду доказ автентичності власного підпису, який міститься в такому документі. Разом з тим, статтею 240 КАС України передбачено можливість суду залишити позовну заяву без розгляду з підстав, в тому числі: не підписання позовної заяви або підписання особою, яка не має права підписувати її тощо. Слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальний, але й фактичний. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. З урахуванням обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 243, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: О.О. Беспалов А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 27.04.2023р.)

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»