Ухвала КЦС ВС № 713/1116/22

Ухвала 26 квітня 2023 року м. Київ справа № 713/1116/22 провадження № 61-5558ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 березня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, ВСТАНОВИВ: У червні 2022 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило: - звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,40 кв. м, житловою площею 34,0 кв. м, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 жовтня 2007 року у розмірі 304 670,91 грн, шляхом його продажу на прилюдних торгах; - виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаній вище квартирі. Вижницький районний суд Чернівецької області своїм рішенням від 29 листопада 2022 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовив. Вижницький районний суд Чернівецької області додатковим рішенням від 20 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Стягнув з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. Не погодившись з вказаними рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» оскаржив їх в апеляційному порядку. Чернівецький апеляційний суд своєю постановою від 06 березня 2023 року апеляційній скарги АТ КБ «ПриватБанк» залишив без задоволення. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2022 року та додаткове рішення цього ж суду від 20 грудня 2022 року залишив без змін. Чернівецький апеляційний суд додатковою постановою від 21 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Стягнув з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 10 000 грн у рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції. У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 березня 2023 року. Щодо підстав касаційного оскарження Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що укасаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме вказує, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України). Також заявник вказує підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ. Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права. Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Водночас, з наведеного тексту обґрунтувань пункту 3 частини другої статті 389 України не можливо встановити, щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду у спірних правовідносинах. Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Оскільки посилань на вказані випадки касаційна скарга не містить, АТ КБ «ПриватБанк» необхідно подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, в якій зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування, та конкретизувати правовідносини, в яких цей висновок відсутній, тобто обґрунтувати наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, касаційний суд, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, не врахує як підставу касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Щодо сплати судового збору Разом з тим, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до закону. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. З огляду на зміст касаційної скарги та судових рішень, у справі № 713/1116/22 спір виник з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні пред`явленого позову. Зміст вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18), а також в ухвалі Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 496/5343/18 (провадження № 61-5351ск23). Отже, у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки ціна позову обраховується із суми заборгованості, в рахунок якої позивач просить звернути стягнення. У справі № 713/1116/22 розмір заборгованості позивачем визначено в сумі 304 670,91 грн. Відповідно до змісту рішення суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду у червні 2022 року. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено на 2022 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року - 2 481 грн. Підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (868 350 грн). Ставка судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. До касаційної скарги додано платіжне доручення від 05 квітня 2023 року № PROM5B8SHQ про сплату судового збору у розмірі 6 493,50 грн. Проте, враховуючи характер спору, зміст касаційної скарги та судових рішень, розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі становить 14 102 грн: - за вимогу майнового характеру (звернення стягнення на предмет іпотеки): 9 140 грн (304 670,91 грн х 1,5 % х 200 %); - за вимогу немайнового характеру (виселення): 4 962 грн (2 481 грн х 200 %). Оскільки АТ КБ «ПриватБанк» не сплатило судовий збір у встановленому законом розмірі, останньому слід доплатити суму судового збору у розмірі 7 608,50 грн (14 102 грн - 6 493,50 грн) за подання касаційної скарги на рішення суду до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, заявнику слід: 1) обґрунтувати як підставу касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України; 2) додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до закону. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 березня 2023 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська