Ухвала КЦС ВС № 694/1660/21

Ухвала 19 жовтня 2022 року м. Київ справа № 694/1660/21 провадження № 61-9624ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання припиненим договору кредиту, визнання припиненим договору іпотеки, припинення іпотеки, припинення заборони щодо нерухомого майна в порядку захисту прав споживача, ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про визнання припиненим договору кредиту, визнання припиненим договору іпотеки, припинення іпотеки, припинення заборони щодо нерухомого майна в порядку захисту прав споживача. Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненим кредитний договір № CSZ0GK00000003 від 13 березня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк». Визнано припиненим договір іпотеки нерухомого майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 13 березня 2006 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк». Скасованозапис про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно № 2995335 від 21 березня 2006 року, внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі договору про іпотеку від 13 березня 2006 року, об`єкт обтяження - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН 13952559. Скасованозапис про іпотеку, внесений до Державного реєстру іпотек, реєстраційний номер 2995452 від 21 березня 2006 року на підставі договору про іпотеку від 13 березня 2006 року, об`єкт обтяження - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН 13952559. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання припиненим договору кредиту та в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання припиненим договору іпотеки скасовано, прийнято в цих частинах нове рішення. Визнано припиненими зобов`язання за кредитним договором № CSZ0GK00000003 від 13 березня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк». Визнано припиненими зобов`язання за договором іпотеки нерухомого майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладеним 13 березня 2006 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк». У решті рішення суду залишено без змін.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 30 вересня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не дотримано вимоги частини третьої статті 392 ЦПК України. Так, згідно із частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Відповідно до положень статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 62 ЦПК України). Як убачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга підписана адвокатом Сокуренко Н. В. на підставі довіреності, виданої головою правління АТ КБ «ПриватБанк» П. Крумханзлом, однак не надано належних письмових доказів на підтвердження права П. Крумханзла на підпис у довіреності, виданої в інтересах банку. Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати належні письмові докази на підтвердження права П. Крумханзла діяти від імені та в інтересах АТ КБ «ПриватБанк». Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством України. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, з подальшими змінами. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у вересні 2021 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2021 року. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становив 2 270 грн. Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908 грн (2 270 грн*0,4) (редакція закону на момент пред`явлення позовної заяви). Закон пов`язує сплату судового збору за подання касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті. Розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви окремо за кожну вимогу немайнового характеру (визнання припиненим договору кредиту; визнання припиненим договору іпотеки; припинення іпотеки; припинення заборони щодо нерухомого майна) - 7 264 грн ((908*4)*200%)). Судовий збір підлягає сплаті у розмірі 7 264 грн, із яких сплачено 3 632 грн. Таким чином, заявнику необхідно доплатити 3 632 грн. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк