Ухвала КЦС ВС № 760/479/19

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2023 року м. Київ справа № 760/479/19 провадження № 61-4219ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Максименком Ярославом Олександровичем, на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року в справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони стягувача, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, видачу дублікату виконавчих листів, ВСТАНОВИВ : У грудні 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося в суд з заявою, в якій просило: замінити у виконавчих листах Солом`янського районного суду міста Києва від 26 червня 2012 року сторону стягувача ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; поновити строк пред`явлення дублікатів виконавчих листів до виконання; видати дублікати виконавчих листів у справі №2-193/12. Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 05 березня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 541 465,15 грн, судовий збір у розмірі 1700 грн та витрати на ІТЗ у розмірі 120 грн. На виконання вказаного рішення видано виконавчі листи. 06 березня 2018 року між ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги №50, відповідно до умов якого ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» відступив право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Зазначило, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції були відкриті виконавчі провадження №33481886, №33481409 та №33481509, які за результатами проведених виконавчих дій державним виконавцем завершені, а виконавчі документи повернуті стягувачу. Проте, виконавчі листи фактично не отримані стягувачем, а, отже, є підстави вважати, що вони були втрачені при пересилці. Виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення не відкрито. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року заяву задоволено: замінено сторону у виконавчому провадженні стягувача ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; поновлено пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 березня 2012 року в справі за позовом ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором; видано дублікати виконавчих листів на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 березня 2012 року. Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року скасовано на підставі пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України та ухвалено нове рішення, яким заяву задоволено частково: замінено стягувача ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі щодо боржника ОСОБА_4 в справі №2-193/12 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; видано дублікат виконавчих листів щодо боржника ОСОБА_4 в справі №2-193/12 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 березня 2012 року. Апеляційний суд виходив із того, що: виконавчі листи у справі №2-193/12, видані на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 березня 2012 року щодо боржника ОСОБА_4 були втрачені при пересиланні з Оболонського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві стягувачеві, тому наявні правові підстави для видачі дублікатів виконавчих листів щодо боржника ОСОБА_4 у справі №2-193/12 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 березня 2012 року; виконавчі листи щодо боржника ОСОБА_4 були повернуті первісному кредитору ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» на підставі постанови державного виконавця від 04 липня 2017 року в порядку пункту другого статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому стягувач мав право повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, до 04 липня 2020 року. З заявою про заміну сторони стягувача, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, видачу дублікату виконавчих листів ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду 28 грудня 2018 року. За таких обставин звернення правонаступника кредитора з заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, а відтак колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для заміни стягувача ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі щодо боржника ОСОБА_4 у справі №2-193/12. Заява ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в частині поновлення строків пред`явлення дублікатів виконавчих листів до виконання не підлягає задоволенню, оскільки з такою заявою ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду 28 грудня 2018 року, коли строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо боржника ОСОБА_4 у справі №2-193/12 не закінчився. 20 березня 2023 року ОСОБА_1 через представника засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції та на постанову апеляційного суду та просила їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суди керувалися припущеннями та не врахували, що в справі відсутні докази факту надсилання виконавчих листів стягувачу та їх втрати. Ураховуючи положення абзацу другого частини першої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження ОСОБА_1 не пропустила, оскільки повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складений 17 лютого 2023 року. У відкритті касаційного провадження на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року в частині вимог заяви щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання слід відмовити з таких мотивів. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскарження ухвали щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання передбачено пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України. Судові рішення в частині вимог щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України. У відкритті касаційного провадження на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року в частині вимог заяви про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суди встановили, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 05 березня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 541 465,15 грн, судовий збір у розмірі 1700 грн та витрати на ІТЗ у розмірі 120 грн. На виконання вказаного рішення суду у травні 2012 року видані виконавчі листи. 06 березня 2018 року між ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги №50, відповідно до умов якого первісний кредитор відступнив право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Звертаючись до суду з заявою, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» вказувало на те, що жодного виконавчого провадження з виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 березня 2012 року по справі №2-193/12 не відкрито, що підтверджується копіями довідок з реєстру АСВП. Зазначало, що згідно матеріалів кредитної справи, яка передана ПАТ «КБ «Експобанк» його правонаступнику ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», виконавчі провадження № № 33481886, 33481409, 33481509, які відкриті для виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 березня 2012 року в справі №2-193/12, направлені з Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ головного територіального управління юстиції у м. Києві стягувачеві, про що стало відомо з телефонної розмови з державним виконавцем зазначеного відділу, але належне підтвердження факту відправки виконавчого документа представник відділу не надав. Згідно відповіді Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ЦМУ МЮ (м. Київ) від 26 січня 2023 року перевіркою автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у відділі перебувало зведене виконавче провадження №36261898, до складу якого входили два виконавчі провадження №33481409 та № 33481509 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційний банк «Експобанк» боргу на загальну суму 543 285,15 грн. 04 липня 2017 року державним виконавцем в порядку пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про повернення виконавчих документів без виконання у зв`язку з відсутністю майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення. Згідно з частиною другою Розділу XI правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України 07 червня 2017 року №1829/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки. Після закінчення вказаного строку виконавче провадження підлягає знищенню. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України). У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». Отже, закон пов`язує видачу дубліката виконавчого листа не тільки із його втратою, а в тому числі із дотриманням строку подання відповідної заяви про видачу дубліката. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок про те, що «оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист». Суд апеляційної інстанції, установивши, що ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою протягом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, виконавчий документ втрачено, рішення суду не виконано, дійшов правильного висновку про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дублікатів втрачених виконавчих документів. З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом першої та апеляційної інстанцій норм права в частині задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачі дублікат виконавчих листів є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Максименком Ярославом Олександровичем, на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук