Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/3922/19

Дата документу 18.04.2023 Справа № 333/3922/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 333/3922/19 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрієва М.М. Провадження № 22-ц/807/873/23 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2023 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого: Полякова О.З., суддів: Кухаря С.В., Крилової О.В. секретар: Бєлова А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» про захист прав споживачів,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у подальшому уточнював, до ПАТ Укргазбанк» про захист прав споживачів. В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 20.12.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк» укладено договір банківського рахунку №2018/РКО/007-597 у валюті долар США (далі договір банківського рахунку). Того ж самого дня, позивач на зазначений рахунок вніс кошти у розмірі 3300 доларів США. Одночасно з цим у відділенні банку за адресою вул. Велика Васильківська, б. 39 м. Київ, відповідач запропонував позивачу оформити договір про проведення арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі (далі за текстом - Договір № 2856) та надано йому на підпис платіжне доручення для перерахування зазначеної суми 3300 доларів США на рахунок № НОМЕР_1 , який визначено у п.3.1.26 Договору під терміном «торгівельний». 29.12.2018 позивач вніс на зазначений рахунок додатково 700 доларів США. Тобто, усього разом позивач вніс на рахунок 4000 доларів США. Позивач зазначав про те, що у день укладення договору №2856, а саме 20.12.2018 року йому примірник договору надано не було, що позбавило його можливості ознайомитися з усіма його умовами у повному обсязі. Згідно з п.п 7.1 Договору №2856 передбачено, що після укладання нього договору з клієнтом банк відкриває рахунок клієнту в системі та надсилає логін та особистий пароль для першого входу в систему який відомий тільки клієнту та системі на електронну пошту вказану в договорі. За бажанням клієнта можлива видача логіна та пароля в окремому опечатаному конверті При першому вході в систему за отриманим логіном та паролем клієнт зобов`язаний змінити наданий банком пароль на власний. ОСОБА_1 зазначав про те, що умовами п.3.1.20 договору №2856 не передбачено визначення терміну «рахунку клієнта у системі», не визначено ні номера цього «рахунку клієнта у системі», ні порядку відкриття банком рахунку у «системі», що на думку позивача надає можливість відповідачу тлумачити зазначену умову п.3.1.20 на власну користь, що є беззаперечно несправедливою умовою договору відповідно до приписів п. 4 ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі за текстом - Закон № 3682-ХІІ). Відповідно до умов, викладених у п. 4.2.1 договору № 2856 банк зобов`язаний надати клієнту доступ до клієнтської частини «Системи», проте, як зазначає позивач, умовами договору № 2856 жодним чином не зазначено взагалі термін виконання цього обов`язку банком, що на його думку, порушує принцип рівності сторін у договорі № 2856, а також надає можливість банку тлумачити цю умову договору на власну користь, що є порушенням прав споживача, відповідно до приписів ст. ч. 8 ст. 18 Закону № 3682-XІІ, які передбачають, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. ОСОБА_1 стверджував, що не звертався до банку із заявою про відкриття рахунку у системі, із зазначенням його обов`язкових реквізитів; не отримував від банку паролю та логіну для входу у «систему» ні електронною поштою, ні окремо у запечатаному конверті, як то передбачено умовою п. 7.1 ,10.1, 10.3 договору № 2856; не замовляв жодних торгівельних ордерів, на підставі яких відповідач або його уповноважена особа (дилер) могли б проводити операції за договором № 2856, та не відкривав жодних «позицій». У позивача виникли сумніви щодо можливості безпечного, як клієнта, користування «Системою» та можливості забезпечення відповідачем збереження у процесі цього (користування) обов`язкової конфіденційності будь-якої інформації, і він вирішив не розпочинати користування цією «системою», у зв`язку з чим, 08.01.2019 він звернувся до відділення банку № 45 у м. Києві з наміром зняти з поточного рахунку кошти у розмірі 4000 доларів США, які були туди внесені відповідно до квитанцій 20.12.2018 та 29.12.2018. У відділені банку позивача було проінформовано, що зазначеної суми немає у наявності у касі відділення, наявні тільки 2000 доларів США. Після чого позивачу було надано на підпис роздрукований співробітником банку лист під назвою «повідомлення» від 08.01.2019 та проінформовано про те, що повернути кошти можливо тільки після підписання вказаного повідомлення. Після підписання зазначеного листа (повідомлення) позивачу було виплачено 2000 доларів США, які він разом із власними коштами поклав на депозитний рахунок згідно з умовами договору № 023/01/19/0045. Крім того, позивачу було повідомлено, що залишок суми (2000 доларів США) буде повернуто протягом трьох банківських днів, що передбачено п. 4.2.6 договору № 2856, ці кошти треба замовляти у касі відділення заздалегідь, хоча це, як стверджує позивач, не передбачено умовами обслуговування. 22.02.2019 позивач засобами поштового зв`язку звернувся до відповідача з листом повідомленням про необхідність перерахувати йому залишок у розмірі 2000 доларів США, який не був йому виплачений. Після отримання 28.02.2019 повідомлення позивача, відповідач протягом трьох банківських днів, як передбачено договором, грошові кошти позивачу не перерахував. 15.03.2019 банк направив листа про необхідність особисто завітати до будь-якого відділення банку на підписати особисто у менеджера повідомлення про зняття коштів. 07.05.2019 позивач особисто звернувся до відділення банку № 173 у м. Києві з повідомленням про необхідність перерахування коштів у розмірі 2000 доларів США. Проте, відповідач вдруге, порушивши умови п. 4.2.6 договору № 2856, не перерахував зазначені кошти, та надіслав позивачу листа від 30.05.2019, в якому повідомив, що залишок коштів на рахунку в системі та на торгівельному рахунку в результаті проведення арбітражних операцій у період з 09.01.2019 до 16.01.2019 складає 518,65 доларів США. 12.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до банку засобами поштового зв`язку з письмовою вимогою про перерахунок та повернення коштів у розмірі 2000 доларів США, однак відповідач вказаний лист відмовився отримувати. Втретє позивач направив засобами поштового зв`язку вимогу банку, яку відповідач отримав 03.07.2019. У зв`язку з тим, що банк не повернув позивачу кошти у розмірі 2000 доларів США, позивач був змушений звернутись до суду з позовом про примусове стягнення вказаної суми разом з пенею за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань банком. Окрім того, 08.01.2019 між позивачем/клієнтом та відповідачем/банком було укладено депозитний договір банківського вкладу №023/01/19/0045 (далі за текстом - договір від 08.01.2019) строком на 70 днів на суму 6500 доларів США, пунктами 1.1.2 та 1.1.9 якого передбачена можливість пролонгації договору після спливу строку його дії. Умовами договору 08.01.2019 спосіб відмови від пролонгації не визначений, а отже, як зазначає позивач, оскільки зазначений договір був оформлений у письмовому вигляді, то намір про його розірвання (відмови від пролонгації) після спливу строку дії повинен бути оформлений також у письмовому вигляді шляхом подання від клієнта відповідної заяви довільної форми до банку. 19.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до відділення відповідача № 45 з метою подання зазначеної письмової заяви про відмову від пролонгації, проте, у порушення ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», керівник зазначеного відділення відмовив йому у прийнятті письмової заяви без обґрунтування її підстав. У зв`язку з чим позивач відправив свою заяву банку засобами поштового зв`язку. У той самий день позивач звернувся зі скаргою до контакт-центру відповідача за тел. 080030900, у якій зазначив обставини порушення прав щодо відмови у прийнятті зазначеної заяви. У розмові його проінформовано про необхідність зателефонувати до банку наступного дня (20.03.2019) та повідомлено, що звернення зареєстровано за № 3-232. Того ж дня позивач завітав до відділення банку № 173 у м. Києві з метою отримання коштів у розмірі 6537,09 доларів США (сума депозитного вкладу та відсотки за 70 днів), де співробітники банку його повідомили, що видати кошти з рахунку НОМЕР_2 , на якому вони у той час знаходились, неможливо, оскільки цей рахунок не передбачає видачу коштів із нього без спеціального узгодження цієї видачі з окремим відділом чи посадовою особою відповідача. Таким чином, 20.03.2019 позивача позбавили можливості отримати власні кошти, що призвело до фактичного обмеження права власності, витрат особистого часу, і тільки 21.03.2019, у порушення п.1.1.8 договору від 08.01.2019 кошти у розмірі 6537,09 доларів США були перераховані на рахунок позивача № НОМЕР_3 і виплачені готівкою. 10.01.2019 між позивачем/клієнтом та відповідачем/банком було укладено депозитний договір банківського вкладу №042/01/19/0045 (далі за текстом - договір від 10.01.2019) строком на 31 календарний день на суму 6500 доларів США, за умовами якого позивач передав банку зазначені кошти. Пунктом 1.1.2 та пунктом 1.1.9 договору від 10.01.2019 передбачена можливість пролонгації договору після спливу строку його дії не більше 5 разів. Умовами договору від 10.01.2019 спосіб відмови від пролонгації не визначений, отже, на думку позивача, оскільки зазначений договір був оформлений у письмовому вигляді, то намір про його розірвання (відмови) від пролонгації) після спливу строку дії повинен бути оформлений також у письмовому вигляді шляхом подання від клієнта відповідної заяви довільної форми до банку. 08.05.2019 на поштову та юридичну адреси відповідача засобами поштового зв`язку позивач надіслав заяву про відмову від пролонгації зазначеного договору із зазначенням номеру депозитного рахунку - НОМЕР_4 . У зв`язку з тим, що грошові кошти у розмірі 6500 доларів США позивачу не повернуто, він змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права з вимогою про стягнення з відповідача зазначених коштів та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Окрім того, за твердженням позивача, відповідач порушив вимоги Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист прав споживачів», «Про інформацію», «Про звернення громадян», адже не надав відповіді на його на письмову заяву про надання інформації від 08.05.2019 по суті. Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просив суд: - стягнути з відповідача заборгованість (кошти) у розмірі неповернутого вкладу за договором від 10.01.2019, а саме: 6500 доларів США, що станом на 09.07.2019 за офіційним курсом НБУ (1 долар США =25,6 грн) складає 166400 грн. - стягнути з відповідача заборгованість (кошти) у розмірі 2000 доларів США, які не перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_2 , за офіційним курсом НБУ (1 долар США =25,6 грн) складає 58500 грн. - стягнути з відповідача 3% (три відсотка) річних за прострочення відповідачем грошового зобов`язання з неповернутої ним суми 2000 доларів США в валюті договору №2856 за період з 07.03.2019 року до 21.06.2022 року, тобто за 1203 дні, що станом на 21.06.2022 року складає 2000 х 3% річних=60,00\365днів=0.164 за день, х 1203 дні прострочення зобов`язання = 197.75 доларів США, що в еквіваленті складає 5784 грн. 28коп. (за офіційним курсом Національного банку України (1 долар США = 29.25 гривні); - стягнути з відповідача пеню за порушення відповідачем грошових зобов`язань - за депозитним договором від 08.01.2019 року за 1 день у розмірі 196 доларів США 17 центів (6537, 9 х 3% х 1 день) відповідальність у розмірі 3 (три) відсотки на день, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі вартості не наданої фінансової послуги за кожний день прострочення, відсоток встановленого вартості не наданої своєчасно фінансової послуги, що станом на 21.06.2022 року за офіційним курсом Національного банку України (1 долар США =29.25 гривні) складає 5737 грн. 97 коп.; - стягнути з відповідача пеню за порушення відповідачем грошових зобов`язань за депозитним договором від 10.01.2019 року у розмірі ненаданої своєчасно послуги (відсотка за вкладом) встановлений в розмірі 5% - четверте продовження вкладу (вартість послуги за один рік) відповідальність у розмірі 3 (три) відсотки на день, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі вартості ненаданої фінансової послуги за кожний день прострочення відсоток встановленого розміру фінансової послуги. Вартість послуги за один день за 31 день починаючи з 15.05.2019 року до 16.06.2019 року становить (5 : 365= 0,0136986 % вартість послуги за день), тобто 0,0136986 % х 3 % х 6500 доларів США х 31 день = 82 долара США 80 центів, що станом на 21.06.2022 року за офіційним курсом Національного банку України (1 долар США =29.25 гривні) складає 2398 грн. 50 коп.; - стягнути з відповідача пеню за порушення відповідачем грошових зобов`язань за депозитним договором від 10.01.2019 року за період з 22 дні з 16.06.2019 року до 08.07.2019 року (дати подання позову (відповідальність у розмірі 3 (три) відсотки на день передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме пені у розмірі вартості ненаданої своєчасно фінансової послуги за кожний день прострочення, відсоток встановленого вартості ненаданої своєчасно фінансової послуги - 5.5 % - п`яте продовження вкладу від суми вкладу (5.5 : 365= 0,0150684 % вартість послуги за день ), тобто 0,0150684 % х 3 % х 6500 доларів США х 22 дні = 64 долара США 64 центів що станом на 21.06.2022 року за офіційним курсом Національного банку України (1 долар США =29.25 гривні) складає 1890 грн. 72 коп.; - стягнути з відповідача пеню за порушення відповідачем грошових зобов`язань за депозитним договором від 10.01.2019 року за період 6 днів з 09.07.2019 року до 16.07.2019 року (дня фактично повернутих коштів вкладу) у розмірі 3 (три) відсотки на день передбаченої частиною п`ятою статті Закону України «Про захист прав споживачів», а саме пені у розмірі вартості ненаданої своєчасно фінансової послуги за кожний день прострочення відсоток встановлений у розмірі 5.5% - п`яте продовження вкладу від суми вкладу (5.5 : 365= 0,0150684 % вартість послуги за день ), тобто 0,0150684 % х 3 % х 6500 доларів США х 6 днів = 17 доларів США 62 центів, що станом на 21.06.2022 року за офіційним курсом Національного банку України (1 долар США =29.25 гривні) складає 515 грн. 38 коп.; - стягнути з відповідача пеню за порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором № 2856 у розмірі 3 (три) відсотки на день передбачених частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме пені у розмірі вартості ненаданої фінансової послуги за кожний день прострочення, що обчислюється з неповернутої відповідачем суми 2000 доларів США за період з 07.03.2015 року до 21.06.2022 року - тобто загалом 365 днів, оскільки вимога про стягнення неустойки може бути висунена відносно останнього року невиконання грошового зобов`язання у межах загальної позовної давності = 2000 х 3% х365 днів = 21900 доларів США, що станом на 21.06.2022 року за офіційним курсом Національного банку України (1 долар США =29.25 гривні) складає 640575 грн. 00 коп.; - зобов`язати відповідача надати письмову відповідь по суті на заяву позивача від 08.05.2019. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Узагальненими доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 є недостатнє правове обґрунтування суду першої інстанції під час відхилення його численних доводів, зазначених у позові. На думку скаржника, було порушено принцип рівності сторін у справі, адже доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, суд взяв до уваги без належних на те підстав. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ПАТ «Укргазбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 року змінити. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі та стягнути із ОСОБА_1 на користь держави несплачений судовий збір у розмірі 8944,56 грн. Також просить стягнути із ОСОБА_1 судові витрати, понесені банком в суді апеляційної інстанції. Обґрунтування апеляційної скарги банку зводиться до порушення судом першої інстанції в частині звільнення позивача від сплати судового збору, норм матеріального права: ст. 42 Конституції України, ст. ст. 1, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 4, 5, 8 Закону України «Про судовий збір» та процесуального права (зокрема ст. ст. 175, 177, 187 ЦПК), через незаконне звільнення Позивача від встановленого Законом України «Про судовий збір» обов`язку сплатити за розгляд своїх вимог судовий збір у частині, що стосується маржинальної торгівлі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ПАТ Укргазбанк» заперечує проти її доводів, просить залишити скаргу без задоволення. У судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 року просив скасуватита ухвалити нове рішення про задоволення його позову. У задоволенні апеляційної скарги просив відмовити. Представник ПАТ «Укргазбанк`Зарубайко П.І. заперечував проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 , просив залишити її без змін, наполягав на задоволенні своєї скарги, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 року просив змінити з підстав, зазначених в апеляційній скарзі. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ПАТ «Укргазбанк» належить залишити без задоволення з огляду на таке. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає повною мірою. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Частиною першою статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України,кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно зі ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Ч. 4 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів... Відповідно до ст. 2 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону. Право на звернення - це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заява (клопотання) і скарги (ст. З Закону України «Про звернення громадян»). Законодавством України «Про звернення громадян» передбачено безумовне право особи на одержання відповіді на свою заяву (звернення) від будь-якого суб`єкта звернення незалежно від виду та форми власності, оскільки саме так державою гарантується забезпечення і утвердження прав, свобод та інтересів людини, закріплених Конституцією та чинним законодавством, що є головним обов`язком держави. Так, суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що 20.12.2018 між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку, відкрито Позивачу поточний рахунок № НОМЕР_2 в доларах США на умовах тарифного плану, на який Позивачем внесено 3300 доларів США, що підтверджується квитанцією від 20.12.2018. 20.12.2018 між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір 2856 про проведення арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі. Відповідно до п. 1.1. Договору №2856 предметом цього договору є загальні умови проведення між сторонами операцій на умовах маржинальної торгівлі на міжнародному валютному ринку. Клієнт від свого імені, на власний розсуд та на власний ризик здійснює Арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі з купівлі-продажу іноземної валюти без реальної поставки валют за наданим Банком Поточним курсом (п.1.2 Договору). Відповідно до п. 1.3. Договору Банк проводить Арбітражні операції Клієнта на умовах маржинальної торгівлі без реальної поставки валют шляхом укладання з клієнтом угод з купівлі-продажу іноземної валюти за курсом, обраним Клієнтом на підставі наданого Банком на поточний момент часу курсу, який формується на базі міжбанківського курсу на міжнародному валютному ринку. Відповідно до п. 3.1.1. Договору «Арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі» (далі Операції) безготівкові операції, які передбачають виконання двох зустрічних зобов`язань з купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту та здійснюються без реальної поставки валюти на міжнародному валютному ринку з метою отримання прибутку від зміни валютного курсу або хеджування валютних ризиків. Відповідно до п. 3.1.5. Договору «Гарантійний внесок» - кошти клієнта, за рахунок яких компенсуються збитки, що виникають під час здійснення арбітражних операцій. Згідно з п. 3.1.13 Договору «Маржинальна торгівля» - здійснення арбітражних операцій на суму, що перевищує розмір Гарантійного внеску, з обов`язковим закриттям позицій Клієнтом на Дату валютування. При цьому, можливий збиток від арбітражу на дату валютування має бути покритий розміром Гарантійного внеску Клієнта. Відповідно до п. 3.1.23. Договору «Система» - програмний комплекс MetaTrader, який надає можливість Клієнту здійснювати Операції з Банком на міжнародному валютному ринку через клієнтську частину Системи, що завантажується на електронний пристрій (комп`ютер, планшет, смартфон тощо) Клієнта. Клієнт входить в Систему за своїм логіном і паролем та виставляє Торговельні Ордери, на підставі яких здійснюються Операції. Згідно з п. 3.1.26. Договору «Торговельний рахунок» - рахунок № НОМЕР_1 в доларах США, в системі АБ «УКРГАЗБАНК», код банку 320478, на якому Банк обліковує Гарантійний внесок Клієнта, відображає суми отриманого доходу та збитків Клієнта від проведених Операцій на Дату валютування. Відповідно до п. 3.1.27. Договору «Торговельний ордер» - це замовлення Клієнта Дилеру на проведення Операцій. Формується у електронному вигляді за допомогою Системи та містить такі параметри: Лот, валютна пара, вид Операції (купівля чи продаж), курс угоди; Згідно з п. 3.1.28. «Багатофакторна автентифікація» - додатковий захист клієнтської частини Системи при роботі з торговельним рахунком через захист OTP (One Time Password, одноразовий пароль). 28.12.2018 сума у розмірі 3300 дол. США перераховані з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 на торговельний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується випискою по особовому рахунку. 29.12.2018 ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_2 внесено кошти у розмірі 700 доларів США, що підтверджується квитанцією від 29.12.2018, які 29.12.2018 з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 перераховані на торговельний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується випискою по особовому рахунку. Відповідно до статті 2 договору 2856 Клієнт підтвердив, що усвідомлює, що робота на міжнародному валютному ринку пов`язана з високим ступенем ризику. Підписанням цього договору Клієнт засвідчив, що він отримав роз`яснення щодо правил проведення Операцій та будь-яких платежів, пов`язаних з виконанням Операцій, ознайомлений з правилами розрахунків, існуючими ризиками та можливими розмірами збитків, а також отримав від Банку інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. 2.5 Договору). Відповідно до п. 4.1 договору 2856 Клієнт зобов`язався, зокрема: встановити клієнтську частину Системи, завантаживши Дистрибутив клієнтської частини Системи з сайту www.forex.ukrgasbank.com на свій електронний пристрій; ознайомитись з Інструкцією користувача клієнтської частини Системи за допомогою інформації, вказаної в меню Системи в закладці «Довідка»; при виході нових версій клієнтської частини Системи своєчасно оновлювати її; під час першого входу в Систему за паролем, наданим Банком, Клієнт зобов`язаний змінити пароль на власний; постійно відслідковувати баланс своїх Позицій, у разі виявлення розходжень письмово повідомляти про це Банк, але не пізніше 2 (двох) банківських днів після здійснення Операції; відслідковувати інформацію на сайті www.forex.ukrgasbank.com та у поштовій скриньці Системи; самостійно нести всі ризики, пов`язані зі здійсненням Операцій. В свою чергу, Банк зобов`язався, зокрема, надати Клієнту доступ до клієнтської частини Системи; в разі необхідності надавати Клієнту консультації з питань налаштування Системи для налагодження зв`язку між Клієнтом та Банком; не розголошувати інформацію про встановлені логін, пароль та ключове слово Клієнта; не розголошувати відомості про стан Поточного рахунку Клієнта, рух коштів за Торговельним рахунком та рахунком Клієнта в Системі, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України; за запитом Клієнта надавати йому особисто звіт про виконані Операції, підтверджуючі документи щодо перерахування суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету України при необхідності утримання податку та військового збору, але не частіше одного разу на тиждень; перераховувати кошти Клієнта з Торговельного рахунку Клієнта на Поточний рахунок Клієнта протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту подання Клієнтом письмового повідомлення встановленої форми, за умови достатності вільних коштів на рахунку Клієнта в Системі. Відповідно до п. 6.1. договору 2856 Банк надає Клієнту доступ до клієнтської частини Системи MetaTrader для здійснення Арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі. Рахунок в Системі відкривається дилером відповідно до Техкарти (схема А1), номер рахунку присвоюється при створенні рахунку в Системі та доводиться Клієнту відповідно до Договору. Варіанти отримання клієнтом доступу в Систему викладені в пункті 7.1 договору 2856: Після укладення цього Договору з Клієнтом, Банк відкриває рахунок Клієнту в Системі та надсилає логін та особистий пароль для першого входу в Систему, який відомий тільки Клієнту та Системі, на електронну пошту, вказану в Договорі. За бажанням Клієнта, можлива видача логіна і пароля в окремому опечатаному конверті. При першому вході в Систему за отриманим логіном і паролем Клієнт зобов`язаний змінити наданий Банком пароль на власний. Порядок відкриття торговельного рахунку, перерахування коштів та закриття торговельного рахунку зазначені в Техкарті у схемі А2. Номер Торговельного рахунку зазначений в пункті 3.1.26 Договору. Відповідно до пункту 4.4.6. договору 2856, Клієнт має можливість використовувати багатофакторну автентифікацію в Системі при роботі з торговельним рахунком. Використання One Time Password - це додатковий рівень безпеки при роботі з торговельними рахунками. При кожному підключенні до рахунку користувачеві потрібно ввести унікальний одноразовий пароль. Як генератор одноразових паролів виступають мобільний термінал для iPhone і мобільний термінал для Android. Колегія суддів зауважує, що зі змісту договору № 2856 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів. Позивач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору. У свою чергу ОСОБА_3 спростовує користування Системою відповідно до умов договору. Проте колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо не отримання паролю та не користування Системою. Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції принципу рівності сторін у справі спростовується її матеріалами. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції сприяв повному та всебічному розгляду справи, що підтверджується задоволенням його численних клопотань. Зокрема, ухвалою суду від 08.12.2020 задоволено клопотання позивача та призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідний експертно-криміналістичного центру МВС України, та на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи містить надана на дослідження інформація у «протоколі системи програмного комплексу «Мета трейдер» у період часу з 20.12.2018 року до 08.01.2019 року електронні документи під назвою «торгівельний ордер» у кількості 204 шт. засвідченні електронним підписом (ЕП) або електронним цифровим підписом (ЕЦП) від імені клієнта ОСОБА_1 ?

2. Чи містить надана на дослідження інформація у «протоколі системи програмного комплексу «Мета трейдер» у період часу з 20.12.2018 року до 08.01.2019 року електронні документи - безготівкові угоди купівлі-продажу іноземної валюти у кількості 102 шт., які засвідчені від імені клієнта ОСОБА_1 електронним підписом (ЕП) або електронним цифровим підписом (ЕЦП)?

3. Чи використовувалися у період часу з 20.12.2018 року до 08.01.2019 року у програмному комплексі «Мета трейдер» при створенні наданого на дослідження «протоколу системи» засоби кріптографічного захисту від модифікації інформації, які унеможливлюють втручання та/або внесення у зазначений проміжок часу до програми «Мета трейдер» та/або «протоколу системи» змін щодо авторства, змісту та реквізитів наданих на дослідження електронних документів, внесення змін до будь якої інформації міститься у них а також підтвердженім її справжності та цілісності ?

4. Чи мав програмний комплекс «Мета трейдер» станом на 20.12.2018 року в закладці «довідка» інструкцію користувача на українській мові ?

5. Чи можна на підставі наданих на дослідження даних встановити та підтвердити факт отримання клієнтом ОСОБА_1 у період часу з 20.12.2018 року до 08.01.2019 року повідомлення електронної пошти (електронного документу) який містить інформацію про пароль та логін для входу до програмного комплексу «Мета трейдер» та який посвідчений електронним підписом (ЕП) або електронним цифровим підписом (ЕЦП) «УКРГАЗБАНК» та створений «УКРГАЗБАНК» з використанням технології захисту разі якщо така технологія захисту використовувалася для забезпечення можливості перевірки його цілісності та справжності то зазначити який саме алгоритм захисту був використаний?

6. Чи можна на підставі наданих на дослідження даних встановити та підтвердити у період часу з 20.12.2018 року до 08.01.2019 року факт надсилання клієнтом ОСОБА_1 електронного листа (електронного документу) посвідченого (ЕП) або (ЕЦП) до «УКРГАЗЗБАНК» з наявністю інформації про підтвердження про отримання клієнто- (ПІБ) логіну та паролю для входу до програмного комплексу «Мета трейдер» та підтвердити факт наявності отримання «УКРГАЗБАНК» цього підтвердження від клієнта (ПІБ) про доставку (отримання) клієнтом (ПІБ) цього логіну та паролю?

7. Чи використовувалася у період часу з 20.12.2018 року до 08.01.2019 у програмному комплексі «Мета трейдер» при створенні наданого на дослідження «протоколу системи» як захід безпеки інформації для організації віддаленого доступу до інформаційних систем банку, багатофакторна автентифікація - автентифікація, яка здійснюється ж допомогою захищених механізмі» двох або більше типів (наприклад, застосування для автентифікації пароля разом h апаратним засобом захисту інформації (токеном) або біометричної автентифікації разом із паролем)". Згідно з повідомлення Київського науково-дослідний експертно-криміналістичного центру МВС України від 29.01.2021 у зв`язку з тим, що запитання поставлені перед експертом потребують дослідження програмного комплексу, а саме наявності чи відсутності електронних документів (інформації), що не відноситься до запитань, що вирішує судово-економічна експертиза , ухвала суду від 08.12.2020 залишена без виконання. Ухвалою суду від 10.03.2021 задоволено клопотання позивача та по справі призначено судову експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів (комп`ютерно-технічну експертизу), яку доручено експертам Київського науково-дослідний експертно-криміналістичного центру МВС України, та на вирішення якої поставлено питання, аналогічні змісту ухвали від 08.12.2020. Згідно з клопотанням експерта від 22.04.2021 року заявлено про необхідність надання об`єктів дослідження для проведення експертизи. Згідно повідомлення експерта від 25.05.2021 року через те, що станом на 25.05.2021 року відповідь заявлене клопотання від 22.04.2021 не надійшла, повідомлено про неможливість проведення експертизи. З огляду на п. 7.4.2 договору № 2856, яким передбачено, що всі Торговельні ордери, що отримані від Клієнта за допомогою Системи, вважаються виставленими Клієнтом особисто та враховуючи те, що скаржник не спростував зазначеного належними доказами, колегія суддів доходить висновку про те, що доводи ОСОБА_1 у тому, що він не отримував доступ та не користувався Системою є неспроможними. З інформації по рахунку Клієнта в Системі та протоколу Системи, суд першої інстанції встановив, що Клієнт у період з 2018.12.28 10:21:56 по 2019.01.04 19:20:53 виставляв Торговельні ордери через Систему, проводячи Операції та отримуючи як позитивний, так і негативний торговельний результат. При цьому Клієнт виставив 204 Торговельних ордери, здійснивши 102 Операції, з яких 67 Операцій з позитивним фінансовим результатом, 9 з нульовим фінансовим результатом і 26 з негативним фінансовим результатом. Згідно з інформацією по рахунку Клієнта в Системі та протоколу Системи Фінансовий результат за Операціями Клієнта в Системі у період з 28/12/2018 по 04/01/2019 склав - 1481,35 доларів США. При цьому ОСОБА_1 визнав той факт, що з 4000 доларів США, які ним були внесені, 2000 доларів США йому повернуті 08.01.2019. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за від`ємним значенням залишок коштів на рахунку ОСОБА_1 в Системі та на торговельному рахунку станом на 08.01.2019 склав 518,65 дол. США. Окрім того, суд врахував, що відповідно до пунктів 8.6-8.7 договору № 2856, кошти Клієнта після закриття всіх відкритих Позицій або за умови достатності Маржі при наявності відкритих Позицій, можуть бути повернуті з Торговельного рахунку на Поточний рахунок Клієнта протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Банком відповідного письмового повідомлення від Клієнта, за мінусом податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Перерахування коштів з Торговельного на Поточний рахунок здійснюється на підставі письмового повідомлення Клієнта, складеною за встановленою формою. З огляду на те, що ОСОБА_1 не надав доказів того, що він звертався до відповідача з письмовим повідомленням про повернення з Торговельного рахунку на Поточний рахунок 518,65 дол. США, на думку колегії суддів, висновок суд першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача у розмірі 2000 доларів США, які не перераховані на поточний рахунок НОМЕР_2 є правильним. Також судом встановлено, що 08.01.2019 між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 023/01/19/0045 (депозитний договір банківського вкладу). Згідно з п. 1.1 Договору Клієнт розміщує грошові кошти в сумі 6500 дол. США на депозитний рахунок № НОМЕР_5 в АБ «УКРГАЗБАНК» на наступних умовах: на строк 70 календарних днів з дати зарахування коштів на депозитний рахунок - з 08.01.2019 року по 19.03.2019, зі сплатою Банком Вкладнику процентів із розрахунку 3,75% річних за зазначений строк. Вид депозиту - строковий з продовженням. Проценти виплачуються в кінці строку. Виплата процентів та суми депозиту здійснюється на поточний рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до п. 2.1 договору від 08.01.2019 року цей Договір складено в двох примірниках - по одному для кожної із сторін, відповідно до Правил, з умовами яких Вкладник ознайомлений та погоджується. ОСОБА_1 на виконання умов договору від 08.01.2019 грошові кошти у сумі 6500 доларів США були перераховані на вкладний рахунок, що підтверджується квитанцією від 08.01.2019. Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Суд першої інстанції враховував, що у договорі від 08.01.2019 визначено його основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, позивач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору. Також про прийняття умов договору та їх виконання свідчить внесення позивачем 08.01.2019 коштів у сумі 6500 доларів США 28.11.2016 протоколом спільного засідання КУАП та ТК Банку № 281116/1, зі змінами, затверджено ПРАВИЛА надання послуг на відкриття та обслуговування вкладних (депозитних) рахунків та поточних рахунків фізичних осіб в АБ «УКРГАЗБАНК». Згідно з п. 3.4.3 зазначених Правил - продовження строку зберігання коштів відбувається автоматично у випадку не витребування Вкладником свого Депозиту шляхом подання заяви про витребування депозиту, наданої до відділення Банку у письмовому вигляді або за телефоном контакт-центру 0-800-309-00-0 до дня закінчення строку зберігання коштів та за умови, якщо на момент закінчення строку зберігання коштів в Банку діє відповідний вид Депозиту з можливістю автоматичного продовження строку зберігання коштів. 19.03.2019 ОСОБА_1 письмово звернувся до ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» із заявою у довільній форми про відміну від пролонгації договору від 08.01.2019. 19.03.2019 ОСОБА_1 особисто через контакт центр відмінив автопролонгацію договору від 08.01.2019, що визнали сторони. 19.03.2019 сума вкладу та відсотків були виплачені Клієнту, шляхом перерахування коштів з депозитного рахунку на поточний рахунок № НОМЕР_2 , що відповідає умовам п.1.1.8 договору від 08.01.2019, який передбачає, що виплата процентів та суми депозиту здійснюється на поточний/картковий рахунок Вкладника № НОМЕР_2 відкритий в АТ «УКРГАЗБАНК», що підтверджується випискою по особовому рахунку з 10.01.2019 до 21.03.2019. ОСОБА_1 особисто отримав вклад і відсотки за договором 21.03.2019 на підставі заяви на видачу готівки №3962_8, доказами чого є копія виписки та копія заяви на видачу готівки № 3962_8 від 21.03.2019 року. Вказане позивач не заперечував. Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, дії Банку щодо перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 19.03.2019 відповідають умовам договору, що у свою чергу, свідчить про їх правомірність, а відповідно, спростовує твердження позивача, про маніпулювання його рахунком, невиконання відповідачем умов договору та виплату суми тільки 21.03.2019. З урахуванням встановлених обставин, з огляду на те, що Позивач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх вимог про застосування відповідальності до відповідача за порушення грошового зобов`язання за договором від 08.01.2019, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції відмову в задоволенні позову у цій частині. Крім того суд першої інстанції встановив, що 10.01.2019 між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір укладено депозитний договір банківського вкладу № 042/01/19/0045. Згідно з п. 1.1 Договору Клієнт розміщує грошові кошти в сумі 6 500,00 дол. США на депозитний рахунок № НОМЕР_4 в АБ «УКРГАЗБАНК» на наступних умовах: на строк 31 календарний день з дати зарахування коштів на депозитний рахунок - з 10.01.2019 року по 10.02.2019 року (включно) зі сплатою Банком Вкладнику процентів із розрахунку 3,0% річних за зазначений строк. Розмір процентної ставки на продовжений строк зберігання коштів встановлюється з першого дня продовженого строку зберігання коштів. Процентна ставка на кожний продовжений строк зберігання коштів, який не може бути більше 5-ти разів, встановлюється: у разі 1-го продовженого строку зберігання коштів - із розрахунку 3,50% річних; у разі 2-го продовженого строку зберігання коштів - із розрахунку 4,00% річних; у разі 3-го продовженого строку зберігання коштів - із розрахунку 4,50% річних; у разі 4-го продовженого строку зберігання коштів - із розрахунку 5,00% річних; разі 5-го продовженого строку зберігання коштів - із розрахунку 5,50% річних. Проценти виплачуються в кінці строку. Виплата процентів та суми депозиту здійснюється на поточний рахунок № НОМЕР_6 . На виконання умов договору від 10.01.2019 ОСОБА_1 перерахував грошові кошти в сумі 6500 доларів США на рахунок, що підтверджується квитанцією від 10.01.2019. Оскільки у договорі від 10.01.2019 визначено його основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, адже позивач погодився на його укладення саме такого змісту, про що свідчить його підпис. У свою чергу, про прийняття умов договору та їх виконання свідчить внесення позивачем 10.01.2019 коштів у сумі 6500 доларів США. Згідно з випискою по особовому рахунку клієнта з 10.01.2019 до 16.07.2019 відсотки по договору від 10.01.2019 на загальну суму 112,60 доларів США були сплачені відповідачем 11.02.2019, 13.03.2019, 21.03.2019, 15.04.2019, 14.05.2019, 14.06.2019 та 15.07.2019 відповідно. 15.07.2019 сума вкладу у розмірі 6500 доларів США виплачена ОСОБА_1 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок № НОМЕР_2 , що відповідає умовам п.1.1.8 договору від 10.01.2019, який передбачає, що виплата процентів та суми депозиту здійснюється на поточний/картковий рахунок Вкладника № НОМЕР_2 відкритий в АТ «УКРГАЗБАНК», що підтверджується випискою по особовому рахунку з 10.01.2019 до 16.07.2019. ОСОБА_1 особисто отримав вклад і відсотки за договором у розмірі 6612,60 доларів США 16.07.2019 на підставі заяви на видачу готівки, доказами чого є копія виписки по рахунку та копія заяви на видачу готівки від 16.07.2019. Вказане також визнав сам позивач. За відсутності належних та допустимих доказів отримання заяви ОСОБА_1 про відмову від пролонгації договору від 10.01.2019, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії Банку щодо нарахування відсотків та перерахування коштів 15.07.2019 на поточний рахунок ОСОБА_1 відповідають умовам договору від 10.01.2019, що у свою чергу свідчить про їх правомірність, а відповідно спростовує твердження скаржника. Відповідно до п. 19 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. Тобто, права на інформацію є про продукцію передбачено законодавством про захист прав споживачів. Верховний Суд України, в постанові по справі № 758/9298/15-ц, вказав, що «У ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи. Фінансові установи зобов`язані на вимогу клієнта в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», надати таку інформацію. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові установи повинні розкривати інформацію, що надається клієнтам відповідно до ст. 12 цього Закону. В Рішенні Конституційного суду України від 01.12.2004 року по справі № 1-10/2004 розкривається поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Суд першої інстанції встановив, що відповідь на запит про надання інформації від 08.05.2019 міститься у листі ПАТ АТ «УКРГАЗБАНК» від 30.05.2019 №БТ-3854, яку сам позивач додав до своєї позовної заяви, тож твердження ОСОБА_1 про те, що він не отримав відповіді на запит про надання інформації від 08.05.2019 та від 29.01.2019 вх. №5-45/15/2019 спростовується матеріалами справи. Колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, викладену п. 5.33. постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18, у якій Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду з їх оцінки. При цьому, колегія суддів враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника ОСОБА_1 та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги ПАТ «Укргазбанк» про те, що позивач не мав права на звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви в порядку ЗУ «Про захист прав споживачів» також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, адже, звертаючись до суду з численними позовними вимогами про захист своїх прав, як споживача банківських послуг, порушених банком, під час виконання банківських договорів ОСОБА_3 мав право на таке звільнення. Таким чином, апеляційний суд перевірив доводи скаржників та дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Таким чином колегія суддів дійшла висновку про те, що, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно з вимогами ст. 76-78, 81, 89, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ПАТ «Укргазбанк» належить залишити без задоволення, а рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 року - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» залишити без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 рокуу цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 27 квітня 2023 року. Головуючий: Судді: