Ухвала КАС ВС № 140/6035/22

УХВАЛА 25 квітня 2023 року м. Київ справа №140/6035/22 адміністративне провадження №К/990/12557/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стеценка С.Г., суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі № 140/6035/22 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 у вересні 2022 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому позивачка просила: - визнати дії протиправними щодо відмови в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як члену сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII); - зобов`язати здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій, з урахуванням попередньо виплачених сум. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 позов задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 скасовано, та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржниця просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 залишити без змін. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно послатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У поданій касаційній скарзі скаржниця лише формально цитує частину четверту статті 328 КАС України. Серед іншого позивачка зазначає, що суд апеляційної інстанції не прийняв практику, яка викладена в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-пр/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 та постанови від 13.06.2007 №8. Проте, колегія суддів вважає таке обґрунтування безпідставним з огляду на наступне. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі, зокрема, пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: - норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Тому наведене скаржником обґрунтування у касаційній скарзі, не відповідає положенням ст. ст. 328 та 330 КАС України. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що належне викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень по суті виявлених порушень без належного обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження може в подальшому унеможливити розгляд вимог касаційної скарги про скасування судових рішень. З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, ухвалених у справі незначної складності, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Таким чином, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою та частиною п`ятою статті 328 КАС України. За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху з установленням скаржникові строку для усунення її недоліків. Згідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Також скаржнику слід роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто. Керуючись ст. 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №140/6035/22 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується. ........................... ........................... ........................... С.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець , Судді Верховного Суду