Ухвала КАС ВС № 460/7170/24

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 15 травня 2025 року м. Київ справа №460/7170/24 адміністративне провадження №К/990/17809/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 з 20.06.2024 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991; - зобов`язано відповідача здійснити з 20.06.2024 нарахування та здійснити виплату ОСОБА_2 спірного підвищення до пенсії у розмірі, визначеному ст.39 цього Закону, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі №460/7170/24 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Не погоджуючись із прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно із частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї статті передбачено, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, судові рішення, які прийняті в порядку спрощеного позовного провадження, можуть бути оскаржені у виняткових випадках, доведення яких покладається на скаржника. Разом з тим, приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Підставою касаційного оскарження скаржниця зазначає підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для скаржниці, оскільки відповідачем було порушено матеріальне право на підвищення до пенсії її сина ОСОБА_2 . Колегія суддів зазначає, що оскарження судових рішень в справах незначної складності, має відбуватися із наведенням підстав, передбачених частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв`язку із частиною четвертою цієї статті. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судового рішення, скаржниця не зазначила наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. З урахуванням вищевикладеного, скаржниці слід уточнити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши підстави касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом уточнення підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Надати ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

3. Надіслати ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя А.Ю. Бучик Суддя А.І. Рибачук