Постанова КГС ВС № 910/15018/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року м. Київ cправа № 910/15018/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Б.М. Грек, судді: Б.В. Отрюх, Б.М. Поляков) від 30.01.2023 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогуру" про визнання банкрутом. Учасники справи: представник кредитора (ТОВ "Оптімусагро Трейд") - Савенко О.О., в порядку самопредставництва, представник кредитора (ТОВ "Аграрно-інвестиційний центр") - Николаєнко М.О., адвокат, представник боржника - не з`явився,

1. Короткий зміст вимог 1.1. 24.12.2019 Господарський суд міста Києва ухвалив відкрити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" (далі - Кредитор) провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогуру" (далі - Боржник) в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), визнати вимоги Кредитора до Боржника на загальну суму 812 890 грн 83 коп., ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядженням майном та призначити розпорядника майна тощо. 20.05.2020 Господарський суд міста Києва постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатора Боржника тощо. 1.2. 13.08.2021 Кредитор подав заяву про покладення на керівника Боржника - ОСОБА_1 , солідарної відповідальності за вимогами Кредитора у цій справі через несвоєчасне подання ним заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та про стягнення з нього на користь Кредитора 869 657 грн 83 коп. визнаних у цій справі кредиторських вимог. 1.3. Заява мотивована порушенням директором Боржника - ОСОБА_1, встановленої законом вимоги щодо строку звернення до суду із заявою відкриття провадження у справі про банкрутство, попри можливість Боржника розрахуватись по боргах перед Кредитором до присудження цієї заборгованості за рішенням суду, що стала підставою для відкриття провадження у цій справі, коли розмір цієї заборгованості дорівнював вартості активів Боржника, а також попри обізнаність керівника Боржника, який визнав суму заборгованості перед Боржником, про момент виникнення цієї заборгованості в лютому 2018 року з повідомленням Боржнику про період її погашення.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції 2.1. 23.11.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив про задоволення заяви Кредитора про стягнення грошових коштів з особи, що відповідно до закону несе з Боржником солідарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника перед Кредитором, а також про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитора 869 657 грн 83 коп. 2.2. Судове рішення мотивоване наявністю правових підстав для покладення на керівника Боржника та його єдиного засновника - ОСОБА_1 , солідарної відповідальності, оскільки доказами у справі доведені наведені Кредитором обставини, що вказують на обов`язок вказаної особи солідарно разом з Боржником відповідати за зобов`язаннями останнього, враховуючи також судові рішення про визнання недійсною угоди з відчуження ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі Боржника на користь третьої особи, та про визнання порушеними керівником Боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за наявності у нього ознак неплатоспроможності.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 3.1. 30.01.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив: задовольнити апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-інвестиційний центр", скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.11.2022 та ухвалити нове рішення - "про відмову в позові". 3.2. Судове рішення мотивоване відсутністю правових підстав для покладення на керівника Боржника - ОСОБА_1 , солідарної відповідальності за правилами статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки провадження у цій справі відкрито ухвалою суду від 24.12.2019. При цьому апеляційний суд зазначив, що місцевий суд дійшов неправильного висновку про застосування статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) при вирішенні питання про покладення солідарної відповідальності у цій справі. Також апеляційний суд вказав, що на момент виникнення у Боржника загрози неплатоспроможності був чинний Закон про банкрутство, норми якого не передбачали солідарну відповідальність керівника за порушення обов`язку звернутись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, така відповідальність була встановлена лише статтею 95 вказаного закону - у разі ліквідації боржника за заявою власника, тоді як ця справа ініційована за заявою Кредитора, а власники відповідного рішення не ухвалювали.

4. Встановлені судами обставини 4.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.20 визнано кредитором по відношенню до Боржника: Кредитора на суму 869 657 грн 83 коп., з яких: 56 767 грн 00 коп.- вимоги першої черги, 751 287 грн 42 коп. - вимоги четвертої черги, 61 603 грн 41 коп. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП ТРАНСКО" - на суму 174 910 грн 19 коп., з яких: 4 204 грн 00 коп. - перша черга; 170 706 грн 19 коп. - четверта черга тощо. 4.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у задоволенні клопотання Кредитора про розгляд питання порушення керівником Боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника відмовлено; визнано кредитором по відношенню до боржника ГУ ДПС у м. Києві на суму 314 275 грн 20 коп., з яких: 4 204 грн 00 коп. - вимоги першої черги; 310 071 грн 20 коп. - вимоги шостої черги тощо. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 апеляційну скаргу Кредитора на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2020 залишено без задоволення; ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання Кредитора, про розгляд питання порушення керівником Боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника залишено без змін. 4.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 визнано кредитором Боржника Головне управління ДПС у м. Києві на суму 11 344 грн 00 коп., з яких: 4 204 грн 00 коп. - вимоги першої черги; 7 140 грн 00 коп. - вимоги шостої черги тощо. 4.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 задоволено клопотання Кредитора про розгляд питання порушення керівником Боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника та визнано порушеними керівником Боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 ухвалу господарського суду міста Києва від 14.07.2021 в частині задоволення клопотання Кредитора про розгляд питання порушення керівником Боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника та визнання порушеними керівником боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника - залишено без змін. 4.5. 15.03.2018 Кредитор звернувся з позовною заявою про стягнення з Боржника грошових коштів за Договором № 1810/17 від 18.10.2017. В рішенні Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 у справі № 910/3572/18 встановлено, крім іншого, таке: "23.01.2018 позивач направив відповідачу вимогу № 56 від 19.01.2018 про погашення заборгованості за надані послуги за Договором в сумі 655 418 грн 03 коп., у відповідь на яку відповідач листом від 21.02.2018 повідомив про те, що не відмовляється від існуючої заборгованості в сумі 655 418 грн 03 коп. та зобов`язується сплатити борг в повному обсязі, просив позивача розглянути можливість здійснення розрахунку протягом березня, квітня, травня рівними частинами". Цей лист було підписано ОСОБА_1 , який обіймав посаду директора та був єдиним учасником товариства Боржника. "Боржник не відмовляється від існуючої заборгованості в сумі 655 418 грн 03 коп. та зобов`язується сплатити існуючий борг в повному обсязі. Разом з цим, просимо Вас розглянути можливість здійснення Боржником розрахунку за вищезгаданою сумою протягом наступних трьох місяців (березень, квітень, травень) рівними частинами". В третьому кварталі 2018 року, коли рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 у справі № 910/3572/18 набрало законної сили, вартість (балансова) всіх активів Боржника стала менше за суми вимог кредиторів щонайменше на ті грошові суми, які було присуджено до стягнення з Боржника цим Рішенням. 4.6. Документи фінансової звітності Боржника за 2017 рік та за 1-й квартал 2018 року підтверджують, що вартість (балансова) всіх активів Боржника дорівнювала сумі вимог кредиторів, але навіть за таких показників фінансової звітності в першому кварталі 2018 року Боржник не міг виконати свої грошові зобов`язання перед Кредитором. Згідно зі Звітом про фінансові результати за 1-й квартал 2018 року Боржник не отримав ніяких доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і не зазнав ніяких витрат. Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва - Боржника від 01.02.2018, Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва - Боржника від 01.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 у справі № 910/3572/18, є належними і допустимими доказами моменту (періоду) виникнення загрози неплатоспроможності боржника. Ці докази дають підстави стверджувати, що момент (дату) виникнення загрози неплатоспроможності припадає на 1-й - 3-й квартали 2018 року, коли керівником був ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ). 4.7. За заявою Кредитора в межах справи № 910/15018/19 суд ухвалив у справі № 910/496/20: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Боржника (ідентифікаційний код 37396118) від 03.10.2018 року між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець); скасувати реєстраційні дії/записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: №10671070009016036 "зміна складу або інформації про засновників", №10671070010016036 "зміна керівника юридичної особи" та №10671050011016036 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи". При цьому, суд дійшов висновку: "Сторони, укладаючи цей правочин мали на меті інші цілі, ніж передбачені правочином. Цей правочин укладено з метою уникнення виконання зобов`язань єдиного учасника та директора, визначених законами України, з однієї сторони та без реальних намірів здійснення господарської діяльності з іншої сторони".

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги 5.1. 13.02.2023 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 - залишити в силі.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 6.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд неправильно застосував норму частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо дії цієї норми в часі, не врахувавши висновки Верховного Суду в постановах від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.12.2022 у справі № 910/2971/20 щодо правил та підстав для застосування солідарної відповідальності згідно з наведеною нормою у справі про банкрутство, провадження в якій відкрито в період чинності та за правилами КУзПБ. Водночас скаржник зазначив про необхідність уточнення висновків у вказаних судових рішеннях щодо застосування частини шостої статті 34 КУзПБ у спірних правовідносинах - у разі виникнення загрози неплатоспроможності Боржника до набранні чинності вказаним Кодексом, однак коли керівник Боржника після набрання чинності КУзПБ так і не звернувся в місячний строк до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 7.1. Згідно з аргументами ОСОБА_1 та кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-інвестиційний центр" у відзивах на касаційну скаргу ці особи загалом погоджуються із висновками та мотивами в оскаржуваній постанові. При цьому ОСОБА_1 наголосив, що через припинення його повноважень керівника з 03.10.2018 він не мав обов`язку звертатись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника. ОСОБА_1 та кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-інвестиційний центр" вказали, що положення КУзПБ щодо солідарної відповідальності за правилами цього Кодексу у спірних правовідносинах не застосовуються, оскільки загроза неплатоспроможності Боржника виникла до введення в дію вказаного Кодексу.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права Щодо передумов для солідарної відповідальності у справі про банкрутство 8.1. Загальні правила для солідарної відповідальності виконавчих органів (керівника) юридичної особи за зобов`язаннями юридичної особи випливають з положень частини першої статті 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з якими юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Солідарна відповідальність відповідних органів управління юридичної особи прямо визначена положеннями частини четвертої статті 92 цього Кодексу, згідно з якими, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. 8.2. Водночас особливі підстави та порядок покладення солідарної відповідальності на виконавчі органи (одноосібний орган - керівника) юридичної особи визначені спеціальними нормами, до яких належать, зокрема норми КУзПБ. Так, відповідно до положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ ("Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство") законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов`язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У разі порушення цих вимог, яке допущене керівником боржника, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи. 8.3. Звідси солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19). Будь-яких інших підстав для притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають. У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 910/3191/20 (пункт 37). 8.4. Щодо порядку доведення заявником, необхідної і достатньої сукупності умов для встановлення судом порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ як підстави для застосування солідарної відповідальності, Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, відповідно до якої необхідним є доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів: - порушення місячного строку, визначеного абзацом першим частини шостою статті 34 КУзПБ; - та наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника. Крім цього Суд зазначає, що положення частини шостої статті 34 КУзПБ допускають виявлення та встановлення відповідного порушення в окремому судовому провадженні під час здійснення провадження у справі про банкрутство з ухваленням про це відповідного судового рішення - ухвали, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника. При цьому розгляд господарським судом питання порушення керівником боржника вимог абзацу першого цієї норми, а відтак і з`ясування наявності підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, як свідчить формулювання вжитого законодавцем у реченні другому абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ словосполучення "під час здійснення провадження у справі", відбувається на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство боржника та може бути ініційоване, з урахуванням відсутності чіткого визначення в цьому реченні суб`єктів, яким надано таке право, не лише виключно кредитором боржника. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20 (пункт 84) з посиланням на подібні висновки, що наведені в постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21. 8.5. Що ж до правил покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за частиною шостою статті 34 КУзПБ, то Суд зазначає про таке. Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього. Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави. Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20. Частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Тлумачення норм статей 13, 92 ЦК України у взаємозв`язку з наведеними положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником. Невиконання керівником вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника. Керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності, для спростування названої презумпції має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ. Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин, визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ, не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто про об`єктивне банкрутство (критичний момент, з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він не зважаючи на тимчасові фінансові ускладнення добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності. У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові 30.03.2023 у справі № 910/13909/20. 8.6. Отже, сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які є своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати), внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника. 8.7. Суди встановили, що підставою для вимог Кредитора про солідарну відповідальність керівника Боржника ОСОБА_1 стало порушення, прямо визначене частиною шостою статті 34 КУзПБ, обставини вчинення якого встановлені в окремому судовому провадженні у цій справі з винесенням ухвали від 14.07.2021 (яка не скасована та набрала законної сили) про задоволення клопотання Кредитора про розгляд питання порушення керівником Боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності Боржника та про визнання порушеними керівником боржника строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності Боржника (пункт 4.4). З ухвали від 14.07.2021 вбачається, що суд встановив обставини виникнення загрози неплатоспроможності Боржника ще на 1-й - 3-й квартали 2018 року, в період, коли керівником Боржника був ОСОБА_1 (пункти 4.5-4.6). Тобто ОСОБА_1 з того часу, коли обов`язок Боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності був встановлений чинним в той період Законом про банкрутство (частина п`ята статті 11), Боржник між тим ні під час чинності вказаного Закону, ні після втрати ним чинності - після введення в дію з 21.10.2019 КУзПБ не дотримав вимоги щодо обов`язку (у тому числі у місячний строк) звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності. 8.8. Між тим, апеляційний суд, посилаючись на наведені обставини щодо періоду виникнення обставин загрози неплатоспроможності Боржника - у 2018 році, тобто до доведення в дію з 21.10.2019 КУзПБ та коли був чинний Закон про банкрутство, норми якого не передбачали солідарну відповідальність керівника за порушення обов`язку звернутись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, дійшов помилкового висновку про непоширення на спірні правовідносини положень КУзПБ щодо солідарної відповідальності, у зв`язку з чим Суд зазначає про таке. 8.9. Положення Закону про банкрутство, що також містили умови, за яких боржник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, зокрема і у разі виникнення обставин загрози неплатоспроможності боржника (частина п`ята статті 11 Закону про банкрутство), дійсно, не містили норм про відповідальність за порушення цього обов`язку. Отже, попри збереження в нормах КУзПБ встановленого ще Законом про банкрутство обов`язку боржника звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності, з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ законодавець запровадив як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності), визначивши суб`єктом цієї відповідальності лише керівника боржника, та встановивши строк для виконання боржником відповідного обов`язку - один місяць. Водночас, враховуючи, що обов`язок боржника звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності боржника був встановлений і Законом про банкрутство, і КУзПБ, то цей обов`язок у боржника зберігається весь час, коли тривають (і не змінюються) такі фінансово-господарські показники діяльності боржника, що підтверджують загрозу неплатоспроможності боржника. 8.10. Між тим ні ОСОБА_1 , ні інший кредитор (що підтримав відповідні аргументи, пункт 7.1) в ході розгляду справи не спростували того, що фінансово-господарські показники діяльності Боржника в подальшому (після виникнення обставин загрози неплатоспроможності у 2018 році, в тому числі і на дату введення в дію з 21.10.2019 КУзПБ) змінились таким чином, що виключають передумови для встановленого частиною шостою статті 34 КУзПБ обов`язку Боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності Боржника. Крім цього, ОСОБА_1 в ході розгляду цієї справи в судах першої і апеляційної інстанцій не навів аргументів, щоб вказували на добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ (пункт 8.5), а суди відповідних обставин не встановили. Тому Суд погоджується з правильним висновком в ухвалі суду першої інстанції, скасованій апеляційним судом оскаржуваною постановою, щодо наявності, доведеності та обґрунтованості підстав для покладення на ОСОБА_1 солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника перед Кредитором, та, стягнення відповідної суми кредиторських вимог, що були визнані у цій справі (пункт 4.1). Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи ОСОБА_1 та кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-інвестиційний центр" (пункт 7.1). 8.11. Суд також відхиляє аргументи цих осіб про відсутність підстав для покладення на вказану особу солідарної відповідальності за правилами частини шостої статті 34 цього Кодексу у спірних правовідносинах з посиланням на припинення повноважень ОСОБА_1 як керівника Боржника з 03.10.2018 - до введення в дію КУзПБ, у зв`язку з чим зазначає про таке. Наведений аргумент спростовується встановленим фактом виникнення загрози неплатоспроможності Боржника ще на 1-й - 3-й квартали 2018 року, в період, коли керівником Боржника був ОСОБА_1 (пункт 4.6), обставин припинення чого в подальшому суди не встановили (пункт 8.10), та встановленим частиною п`ятою статті 11 чинного в той період Закону про банкрутство обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення обставин щодо загрози неплатоспроможності Боржника. Тлумачення ж змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились. Суд звертається до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21. На підтвердження наведеного розуміння норми свідчить також практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 11.12.2018 у справі "Лекич проти Словенії" (Lekic v. Slovenia) визнав виправданим покладення відповідальності за невиплаченими боргами компанії на особу, яка займала керівну посаду в компанії лише кілька років (колишнього керівника компанії) з метою запобігання зловживання статусом юридичної особи для захисту інтересів кредиторів, недопущення ухилення від виконання законних вимог, зобов`язань. 8.12. Таким чином висновки в постанові апеляційного суду про відсутність підстав для покладення на бувшого керівника Боржника ОСОБА_3 солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника перед Кредитором зроблені з порушенням та неправильним застосуванням у спірних правовідносинах норм частини шостої статті 34 КУзПБ, тоді як протилежні висновки в скасованій апеляційним судом ухвалі суду першої інстанції зроблені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених обставин справи. Дійшовши наведених висновків, Суд погоджується з аналогічними аргументами Кредитора (пункт 6.1) та відхиляє протилежні аргументи ОСОБА_1 та кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-інвестиційний центр" у відзивах на касаційну скаргу (пункт 7.1). 8.13. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 4 частини першої статті 308 та статті 312 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а скасована апеляційним судом ухвала - залишенню в силі. Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі № 910/15018/19 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у справі № 910/15018/19 залишити в силі. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.В. Васьковський Судді В.В. Білоус В.Я. Погребняк