Постанова 4856 № 560/10658/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/10658/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 26 квітня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2022 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії від 21.04.2022 №222030016306. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії від 31.05.2022 №222030016306. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 22.08.1979 по 17.01.1980, з 01.04.1993 по 01.06.1998, з 17.10.2000 по 08.10.2002. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 10.04.2022. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що до страхового стажу позивачки не враховано період роботи роботи, зазначені в трудовій книжці, виданій 25.08.1979 серії НОМЕР_1 з 22.08.1979 по 17.01.1980, оскільки не вказана підстава внесення запису про звільнення (наказ) та з 01.07.1993 по 31.12.1998, оскільки відсутній підпис відповідальної особи при звільненні. При цьому вказано, що зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи позивача є втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.04.2022 позивач - ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням від 21.04.2022 №222030016306 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За результатами розгляду заяви до страхового стажу позивача не зараховані періоди з 22.08.1979 по 17.01.1980, з 01.04.1993 по 01.06.1998. 24.05.2022 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням від 31.05.2022 №222030016306 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За результатами розгляду заяви до страхового стажу позивача не зараховані періоди з 22.08.1979 по 17.01.1980, з 01.04.1993 по 01.06.1998, з 17.10.2000 по 08.10.2002. Позивач оскаржив вказані рішення до суду. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані документи підтверджують право позивача на врахування вищевказаних періодів до страхового стажу. Посилання відповідача на неточності в заповненні трудової книжки позивача, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права. Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу вказані вище періоди до страхового стажу. Враховуючи, що станом на дату первинного звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років та останній мав страховий стаж не менше 29 років, суд зазначив, що ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За таких обставин, на думку суду, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 21.04.2022 №222030016306, від 31.05.2022 №222030016306 є протиправними, тому необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 10.04.2022. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж. За змістом статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 не менше 29 років. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач у період з 22.08.1979 по 17.01.1980 працював у Дивногорському заводі НВА, у період з 01.04.1993 по 01.06.1998 у РСАЦ "Поділля-Таврія" СТО, у період з 17.10.2000 по 08.10.2002 у Авто ЗАЗ-ДЕУ. Вказані записи в трудовій книжці не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень. Тому надані документи підтверджують право позивача на врахування вищевказаних періодів роботи до страхового стажу. Посилання відповідачів на неточності в заповненні трудової книжки позивача обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17. У постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловлена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії. Таким чином, наявні підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 22.08.1979 по 17.01.1980, з 01.04.1993 по 01.06.1998, з 17.10.2000 по 08.10.2002. Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Отже, станом на дату первинного звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років та останній мав страховий стаж не менше 29 років, а тому наявні підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Наведене свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 21.04.2022 №222030016306, від 31.05.2022 №222030016306 та необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 10.04.2022. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.