Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/8863/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/8863/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 26 квітня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила: 1.Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.03.2022 року №14315011572 про призначення пенсії за віком відповідно до заяви від 16.02.2022 гр. ОСОБА_1 та скасувати його. 2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 від 16.02.2022 про призначення пенсії за віком та зарахувати до страхового стажу період від 14.09.1981 догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.03.2022 року №14315011572. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати позивачу до стажу роботи період з 14.09.1981 по 30.06.1983 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.03.2022. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при розгляді заяви про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 до страхового стажу не врахований період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутня сканкопія оригіналу свідоцтва про народження, що передбачено пунктом 2.23 Порядку №22-1. Отже, на думку відповідача, відсутні підстави для повторного розгляду заяви від 16.02.2022 про призначення пенсії за віком. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16.02.2022 звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При зверненні за призначенням пенсії за віком позивачка надала зокрема свідоцтво про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 серії ДИЗ НОМЕР_1 від 30.10.1981, що підтверджується розпискою-повідомленням до заяви від 16.02.2022 №1930. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №14315011572 від 31.03.2022 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років, про що позивачку повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду країни в Миколаївській області №1400-0202-8/19787 від 27.05.2022. Зазначеним рішенням визначено страховий стаж позивачки - 27 років 14 днів. До страхового стажу не враховано період роботи з 21.10.1997 по 31.12.1997, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутня сканкопія оригіналу свідоцтва про народження. Не погодившись з такою відмовою пенсійного органу, позивач звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач при поданні заяви про призначення пенсії надав свідоцтво про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач протиправно не зарахував до стажу роботи ОСОБА_1 період з 14.09.1981 по 30.06.1983 (період з 01.07.1983 до стажу зараховано). Таким чином, ОСОБА_1 станом на дату подання заяви про призначення пенсії за віком мала більше 28 років стажу, отже мала право на призначення їй пенсії за віком. Суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту права позивача на призначення пенсії, необхідно захистити порушене право позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати позивачу до стажу роботи період з 14.09.1981 по 30.06.1983 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Поряд з цим, пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 передбачено, що право на призначення пенсії за віком у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 мають особи після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу 28 років. Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Статтею 56 Закону №1788-XII визначено, що до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку. Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Положеннями пункту 4.2 Порядку 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі. Судом встановлено, що позивач при поданні заяви про призначення пенсії надала свідоцтво про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відповідач протиправно не зарахував до стажу роботи ОСОБА_1 період з 14.09.1981 по 30.06.1983 (період з 01.07.1983 до стажу зараховано). Таким чином, ОСОБА_1 станом на дату подання заяви про призначення пенсії за віком мала більше 28 років стажу, отже мала право на призначення їй пенсії за віком. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з метою ефективного захисту права позивача на призначення пенсії, необхідно захистити порушене право позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати позивачу до стажу роботи період з 14.09.1981 по 30.06.1983 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.