LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855620/2446/22

від 26.04.2023 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2446/22 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 06.02.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в порядку ст.383 КАС України, в якій просить постановити окрему ухвалу, якою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області на виконання судового рішення у справі № 620/2446/22, щодо виплати у січні 2023 року пенсії позивачу, з обмеженням максимальним розміром. Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 у справі № 620/2446/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провело перерахунок пенсії позивача, без обмеження максимальним розміром, але виключно станом на 09.09.2021. Проте, з 01.01.2023 пенсія знову була обмежена максимальним розміром. Зазначає, що дії відповідача по виконанню рішення суду шляхом виплати позивачу у січні 2023 року пенсії з обмеженням максимального розміру, за відсутності зміни правового регулювання спірних правовідносин, фактично зводять нанівець захист його прав та законних інтересів судом. Окремою ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року заяву позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність, вчинену Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 по справі №620/2446/22, яка полягає в неналежному виконанні відповідачем судового рішення в частині здійснення позивачу перерахунку та виплату пенсії, з 09.09.2021, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. Копію окремої ухвали направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 по справі №620/2446/22. Про результати належного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 по справі №620/2446/22 повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд упродовж 30 днів з дня отримання копії цієї окремої ухвали. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову про відмову у задоволенні заяви. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Скаржник вважає, що позивачем не надано доказів, що державним виконавцем використано усі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, тому звернення позивача із заявою в порядку ст.383 КАС України є передчасним. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 у справі № 620/2446/22, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження позивачу призначеної пенсії максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити позивачу з 09.09.2021, перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. На виконання вказаного судового рішення судом 12.09.2022 було видано позивачу виконавчий лист. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івашка С.В. від 23.12.2022 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа та надано боржнику 10 днів для доповідного виконання рішення суду (а.с. 84). Згідно перерахунку пенсії від 01.01.2023 розмір пенсії позивача складає 33 755,63 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23 715,94 грн (а.с. 83). Вказане також підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.12.2022 вих. № 10925-9809/Ч-02/8-2500/22. З викладеного слідує, що відповідач під час виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 у справі № 620/2446/22 зробив перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2023 та обмежив її максимальним розміром станом на дату перерахунку (09.09.2021), що становить 23 715,94 грн. Суд першої інстанції вірно не погодився з викладеною позицією відповідача та зазначив, що з самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Отже, виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання доплати до пенсії, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії. Розмір, підстави, порядок виплати пенсії можуть змінюватися, зокрема, у зв`язку з проведенням перерахунку на підставі додатково поданих документів самим одержувачем пенсії. Водночас при проведенні наступних перерахунків пенсії відповідному військовослужбовцю мають враховуватись рішення судів, прийняті у справах, що стосуються його пенсії, в тому числі щодо відсутності підстав для обмеження розміру пенсії максимальним розміром у разі якщо чинне на момент проведення такого перерахунку пенсії законодавство не зазнало відповідних змін. Суд першої інстанції вірно вказав, що вказане призвело до неналежного виконання відповідачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 по справі № 620/2446/22, в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження максимального розміру та, як наслідок, порушення відповідачем норм Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів в частині обов`язковості виконання судового рішення. Враховуючи викладене, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності постановлення окремої ухвали про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення суду, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 по справі №620/2446/22. Щодо доводів апелянта, що позивачем не надано доказів, що державним виконавцем використано усі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, тому звернення позивача із заявою в порядку ст.383 КАС України є передчасним, колегія суддів зазначає, що відкриття виконавчого провадження не позбавляє позивача права на звернення до суду в порядку ст.383 КАС України. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення, а окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 26.04.2023. Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:В.О. Аліменко Н.В. Безименна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»