Постанова 4855 № 620/3754/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3754/18 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій Чернігівського об`єднаного управління щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 ; зобов`язання Чернігівського об`єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 з 24.09.2018 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано неправомірними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 з 24.09.2018 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 апеляційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України задоволено; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 27.07.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 скасовано та направлено справу до Чернігівського окружного адміністративного суду на новий розгляд. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 з 24.09.2018 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 26.04.2023. 22.03.2023, під № 13617 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала з 17.07.1981 по 09.09.1986 та з 21.04.1987 по 29.04.2013 у Відкритому акціонерному товаристві «Чернігівське хімволокно» та була безпосередньо зайнята на роботах, пов`язаних з важкими умовами праці. У віці п`ятдесят років ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з проханням призначення пенсії за віком. Згідно поданої заяви, з 19.05.2013 їй призначено пенсію за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 937 та 18.10.2013 видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 . Однак з моменту призначення пенсії грошові пенсійні виплати Чернігівським об`єднаним управління Пенсійного фонду України ОСОБА_1 не здійснювалися. Листом від 16.01.2014 № 1035/05 Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України повідомило, що при перевірці документів пенсійної справи виявлено, що гарантійний лист про перерахунок коштів на рахунок органів ПФУ, виданий ліквідатором Публічного акціонерного товариства «Чернігівське Хімволокно» не відповідає Додатку 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 937, а тому нарахування пенсії призупинено. Також, повідомлено про те, що управлінням зроблено запит до ліквідатора ПАТ «Чернігівське Хімволокно» щодо надання гарантійного листа згідно Додатку 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №937. Листом від 29.01.2014 № 77/10/Г-7, Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України повторно повідомило про те, що нарахування пенсії призупинено до отримання відповіді від ліквідатора ПАТ «Чернігівське Хімволокно». Листом від 10.07.2014 № 11821/05, Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України повідомило про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв`язку з відсутністю необхідного віку. 24.09.2018 позивач звернулась до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про перехід на пенсію за Списком №

2. Рішенням № 8661 від 02.10.2018, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю довідки, що уточнює пільговий характер роботи з 17.07.1981 до 09.09.1986 та з 21.04.1987 до 29.04.2013. Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що: уточнююча довідка підприємства разом із заявою відповідачу не надавалась, оскільки ВАТ "Чернігівське Хімволокно" є ліквідованим; 04.01.2023 суддею Чернігівського окружного адміністративного суду зроблено запит до Державного архіву Чернігівської області щодо надання уточнюючої довідки про підтвердження пільгового характеру роботи позивача. На виконання ухвали суду від 04.01.2023, Державним архівом Чернігівської області 09.01.2023 надіслано до суду копії з наказів з основної діяльності від 07.02.1995 № 36 «Щодо зміни доплат до тарифних ставок за умовами праці, що відрізняються від нормальних, працівникам ВАТ «Чернігівське підприємство «Хімволокно», від 29.06.1995 № 212 «Доповнення до наказу № 36 від 07.02.1995 про встановлення доплат до тарифних ставок за умовами праці, що відрізняються від нормальних, працівникам прядильного цеху виробництва «капрон» та від 12.02.1996 № 62 «Про атестацію робочих місць за умовами праці». Як вбачається з переліку професій, яким встановлені доплати за умови праці, які відрізняються від нормальних, що є додатком до наказу з основної діяльності від 07.02.1995 № 36 «Щодо зміни доплат до тарифних ставок за умовами праці, що відрізняються від нормальних, працівникам ВАТ «Чернігівське підприємство «Хімволокно», працівники прядильного цеху, зокрема і перемотувальник нитки, відноситься до професії за умовами праці, що відрізняється від нормальних. При цьому, в Розділі 16 Виробництво штучних та синтетичних волокон (11600000-17541) Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, зокрема, зазначено робітників прядильних цехів. Даний факт підтверджується і довідками про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які наявні в матеріалах справи; суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки судом не було враховано, що суд касаційної інстанції звертав увагу про необхідність встановлення трудового стажу на підставі показань свідків; також, відповідач вважає, що суд першої інсатнції не мав підстав для прийняття отриманих від архівної установи документів для призначення пенсії на пільгових умовах, адже такі не стосуються спірних правовідносин та обставин, що мають значення для встановлення зайнятості позивача повний робочий день на передбаченій списком посаді. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Перш за все, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції при первинному розгляді даного спору та направляючи справу на новий розгляд, акценував увагу на наступних важливих для правильного вирішення даного спору моментах, зокрема: - основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; - підставою для відмови у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах стало ненадання Пенсійному органу уточнюючої довідки, а у трудовій книжці відсутні відомості про зайнятість позивача в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день; - уточнююча довідка підприємства позивачем разом із заявою до пенсійного органу не подавалась, оскільки таке є ліквідованим; - суди попередніх інстанцій не дослідили питання неможливості надання позивачем уточнюючої довідки, оскільки, якщо підприємство ліквідовано без правонаступника, то застосовується пункти 1 та 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, а трудовий стаж установлюється, зокрема, на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві; - у справі, що розглядається у позивача немає моє можливості звернутися до підприємства про надання уточнюючої довідки, оскільки таке було ліквідовано. Тому, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин застосування правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 12.02.2019, є неможливим; - відтак, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення. Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Спеціальний закон, що гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, який спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих, а також гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки є Закон України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про Пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). Відповідно до статті 1 Закону Закон № 1788-ХІІ, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Статтею 12 Закону №1788-ХІІ, передбачено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше ЗО років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок. Загальний трудовий стаж ОСОБА_1 на момент звернення до відповідача становив 36 років 08 місяців 25 днів. Відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Відповідно до пункту 1 «Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи (пункт 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383). При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах у період роботи особи до 01.01.1992 (без вимог проведення атестації робочих місць) застосовуються Списки № 1 та № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173. Якщо особа працювала після 01.01.1992 у період дії Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, якими була передбачена відповідна професія, до пільгового стажу зараховується весь період роботи за цією професією до 20.08.1992 (без вимог проведення атестації робочих місць). Списки № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць у період після 20.08.1992, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та від 16.01.2003 №

36. Згідно з пунктом 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку. Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ , основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України. У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Відповідно до приписів пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Під час розгляду даного спору, судами встановлено, що ОСОБА_1 звернулась за призначенням пенсії за Списком № 2 згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» коли їй виповнилось 55 років та шість місяців. Рішенням № 8661 від 02.10.2018, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю довідки, що уточнює пільговий характер роботи з 17.07.1981 до 09.09.1986 та з 21.04.1987 до 29.04.2013. Варто зазначити, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Як вбачається із матеріалів справи, згідно із записами в трудовій книжці, з 17.07.1981 до 09.09.1986 та з 21.04.1987 до 29.04.2013 позивач пропрацювала перемотувальником нитки у ВАТ "Чернігівське Хімволокно". Колегія суддів враховує, що уточнююча довідка підприємства разом із заявою відповідачу не надавалась, оскільки ВАТ "Чернігівське Хімволокно" є ліквідованим. При цьому, Верховним Судом було наголошено на необхідності дослідження питання неможливості надання позивачем уточнюючої довідки. На виконання висновків суду касаційної інстанції, 04.01.2023 суддею Чернігівського окружного адміністративного суду було зроблено запит до Державного архіву Чернігівської області щодо надання уточнюючої довідки про підтвердження пільгового характеру роботи позивача. На виконання ухвали суду від 04.01.2023, Державним архівом Чернігівської області 09.01.2023 надіслано до суду копії з наказів з основної діяльності від 07.02.1995 № 36 «Щодо зміни доплат до тарифних ставок за умовами праці, що відрізняються від нормальних, працівникам ВАТ «Чернігівське підприємство «Хімволокно», від 29.06.1995 № 212 «Доповнення до наказу № 36 від 07.02.1995 про встановлення доплат до тарифних ставок за умовами праці, що відрізняються від нормальних, працівникам прядильного цеху виробництва «капрон» та від 12.02.1996 № 62 «Про атестацію робочих місць за умовами праці». Так, як вбачається з переліку професій, яким встановлені доплати за умови праці, які відрізняються від нормальних, що є додатком до наказу з основної діяльності від 07.02.1995 № 36 «Щодо зміни доплат до тарифних ставок за умовами праці, що відрізняються від нормальних, працівникам ВАТ «Чернігівське підприємство «Хімволокно», працівники прядильного цеху, зокрема і перемотувальник нитки, відноситься до професії за умовами праці, що відрізняється від нормальних. При цьому в Розділі 16 Виробництво штучних та синтетичних волокон (11600000-17541) Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, зокрема, зазначено робітників прядильних цехів. Даний факт підтверджується і довідками про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с.144, 146.148). Тож, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки судом першої інстанції не лише було досліджено обставини неможливості подання позивачем уточнюючих довідок через ліквідацію підприємства, а було зроблено запит до архівної установи, за результатами аналізу отриманих документів, виснував про наявність у позивача пільгового стажу для призначення пенсії за Списком № 2, на противагу чому, пенсійний орган не спростовував жодним чином встановлених судом першої інсатнції на новому розгляді обставин, як і не вказав, які саме дії позивач мала б вчинити для доведення наявності в неї права на призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням того, що підприємство ліквідовано. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Апеляційна скарга так і не вказує на те, у чому саме полягає неправильне встановлення судом першої інстанції норм матеріального права, чи про неповно встановлені обставини справи. За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко