Постанова 4855 № 362/1845/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 362/1845/22 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА Іменем України 26 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Єгорової Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕАО №5320317 від 15.02.2022 про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) відносно ОСОБА_1 , стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача 10 000 грн. моральної шкоди. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2023 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, яку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023 задоволено частково: скасовано рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2023 та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5320317 від 15.02.2022, а справу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито; у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. У подальшому, позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву, у якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення на його користь судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в апеляційній скарзі було заявлене клопотання про стягнення судових витрат. Відповідно до пункту 3 частини першої, частини другої статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Враховуючи, що при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції не було вирішене питання розподілу судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення. За змістом статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Як зазначалося, позивачем були заявлені позовна вимога про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на суму штрафу 425 грн та вимога про стягнення 10000 грн моральної шкоди. При цьому, суд враховує, що вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо є вимогами майнового характеру. Заявлені до адміністративного суду вимоги про скасування рішень відповідача-суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими (постанова Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 822/30/16). У свою чергу, постановою суду апеляційної інстанції фактично задоволено лише одну вимогу позивача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на суму штрафу 425 грн. Відтак, з урахуванням пропорційності, позивачу належить до повернення 4% понесених ним судових витрат (425грн/(425грн+10000грн)*100%). З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судового збору у розмірі 4465,8 грн, а саме: за подання позовної заяви - 496,2 грн; за подання апеляційної скарги на ухвалу від 21.06.2022 - 2481 грн; за подання апеляційної скарги на рішення від 11.01.2023 - 1488,6 грн. Тому, стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 182 грн судового збору (4% від 4465,8 грн). Щодо понесених витрат на професійну правову допомогу. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС). Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС). Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано: договір про надання правової допомоги від 27.05.2022 з додатком №1 до нього; детальний витрат за договором; квитанція про оплату на суму 3473,4 грн. Згідно вказаних документів, адвокатом були надані, а позивачем оплачені послуги на суму 3473,4 грн. На переконання колегії суддів, вказаний розмір витрат цілком відповідає вимогам обґрунтованості та співмірності, а тому приймається судом як такий, що підлягає розподілу. У свою чергу, враховуючи часткове задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 141,60 грн витрат на професійну правничу допомогу (4% від 3473,4 грн). Керуючись статтями 34, 132, 139, 243, 252, 311 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3; ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 141 (сто сорок одна) грн 60 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя І.В. Федотов Суддя Н.М. Єгорова