Постанова 4855 № 640/22993/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22993/21 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виготовлення та не подання до ГУ ПФ України в Київській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019 року, з урахуванням щомісячних видів грошового забезпечення; - зобов`язати відповідача скласти та подати до ГУ ПФ України в Київській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року позов задоволено та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн. Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати в частині відмови у стягненні на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу та постановити нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4900,00 грн. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем було подано до суду достатні докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, які було проігноровано судом. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які його письмові пояснення щодо розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу матеріали справи не містять. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, здійснення судом першої інстанції розгляду справи в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про складення та направлення до пенсійного органу оновленої довідки, відповідно до норм чинного законодавства, у відповідь на яку листом від 14.07.2021 №979/Ж/99-99-09-01-14 ДФС України повідомило, що виготовлені відповідачем довідки повертаються органами Пенсійного фонду без виконання. Також, позивачу запропоновано повідомити ДФС про необхідність отримання оригіналу такої довідки. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не направлення оновленої довідки до ГУ ПФ України в Київській області протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що з 05.03.2019 (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, а тому необхідне зобов`язати ДФС України скласти та направити до ГУ ПФ України в Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019. Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність належних доказів надання послуг адвокатом Швачкою С.В., які підтверджують виконання та надання відповідних послуг, зокрема, квитанції про сплату послуг, а тому вимоги про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 4900,00 грн не підлягають задоволенню. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань та рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині задоволених позовних вимог, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Щодо оскарження рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. За змістом ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З метою підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем подано до суду договір №55 від 22.06.2021 про надання правової допомогу, укладений з АО «Юридичні Технології» в особі керуючого партнера Швачки В.Ю., за умовами якого Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист прав та інтересів ОСОБА_1 , а останній зобов`язується оплатити надання правової допомоги (п.1.1 договору). Відповідно до п.1.3 договору правова допомога надається у виді, зокрема, підготовки та подання (з правом підпису) до судових органів заяв, необхідних для захисту прав та інтересів ОСОБА_1 (а.с.14-15). Згідно з додатком до вказаного договору - кошторисом від 22.06.2021 сторони узгодили, що за надання замовнику послуг з правової допомогу у питаннях перерахунку пенсії чи вчинення інших дій, пов`язаних з перерахунком пенсії, супроводження розгляду відповдіних прав у судах замовник сплачує на користь Адвокатського об`єднання гонорар, у таких розмірах, зокрема, за підготовку позову - 4900,00 грн, витрата часу 3,5 год., вартість однієї години роботи - 1400,00 грн (а.с.16). Відповідно до акту наданих послуг №175 від 12.08.2021 позивачу надано послуги з підготовки позову про зобов`язання подати оновлену довідку для перерахунку пенсії кількістю 3,5 год, вартістю 1400,00 грн/год, загальною вартістю 4900,00 грн (а.с.17). Також матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката та ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Швачкою С.В., виданий АО «Юридичні Технології» (а.с.18-19). Частина 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Відповідно до статті 19 наведеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин. Отже, положення чинного законодавства визначають можливість встановлення розміру вартості правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі із виключенням погодинної оплати, залежно від часу, витраченого адвокатом на здійснення представництва чи надання іншої правової допомоги. При цьому, в поданому до суду акті наданих послуг від 12.08.2021 зафіксовано які саме послуги надавались позивачу, в якій кількості та визначено загальну вартість таких послуг, тому він є належним доказом, що описує надані послуги з правової допомоги. Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 у справі №420/6027/19. В той же час, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц дійшла висновку, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних заяв чи клопотань відповідача щодо неспівмірності заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу або заперечень щодо їх розміру тощо. Відповідач не скористався своїм правом на подання належним чином обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу із визначенням розміру судових витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають розподілу. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо питання наявності у суду можливості самостійно зменшувати розмір витрат на правничу допомогу за відсутності відповідного клопотання відповідача (суб`єкта владних повноважень). Відповідна заборона також прямо закріплена у ч.6, 7 ст.134 КАС України, відповідно до якої у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд звертає увагу, що розмір заявлених до відшкодування витрат є цілком співмірним із складністю справи і виконаними адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, що в повному обсязі відповідає заявленим витратам часу в акті надання послуг. Наведені в акті надання послуг 12.08.2021 послуги належать до професійної правничої допомоги, а витрати на неї - до судових витрат, що відповідає положенням ч.3, 4 ст.134 КАС України, та ст.19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Суд звертає увагу, що подані до суду докази в повному обсязі підтверджують факт надання правничої допомоги, її обсяг із детальним описом виконаних робіт та залучення до надання правничої допомоги адвоката Швачки С.В. Позовна заява від імені позивача складена та підписана його представником - адвокатом Швачкою С.В., що в повному обсязі спростовує висновок суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів надання позивачу послуг з правничої допомоги адвокатом Швачкою С.В. Крім того, в силу п.1 ч.3 ст.134 КАС України розподілу підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Умови договору про надання правової допомоги №55 від 22.06.2021 передбачають обов`язок ОСОБА_1 оплатити послуги з правової допомоги, що визначено у п.1.1, 2.4, 3.1. Також обов`язок оплати гонорару адвоката визначено в кошторисі від 22.06.2021, в якому визначено, що оплата наданих послуг здійснюється протягом 10 банківських днів з дати вступу у законну силу судового рішення, тобто на момент розгляду судом першої інстанції справи строк для проведення оплати правничої допомоги не настав. Отже, незважаючи на відсутність доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції, такі витрати в розмірі 4900,00 грн підлягають сплаті протягом 10 банківських днів після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, а тому вказані витрати підлягають розподілу шляхом їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, з огляду на задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На підставі вищенаведеного, враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат позивача на правничу допомогу та стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції в розмірі 4900,00 грн. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року скасувати в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу та прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, в розмірі 4900,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот грн 00 коп.). В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 25 квітня 2023 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма