Постанова 4851 № 520/10728/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 р. Справа № 520/10728/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022, (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А.) по справі № 520/10728/22 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, ВСТАНОВИВ: Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 44 683, 09 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 позовну заяву повернуто позивачу. Харківський національний університет внутрішніх справ, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного висновку. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірних висновків щодо відсутності у ОСОБА_2 повноважень щодо здійснення представництва інтересів позивача в суді, як фізичної особи, яка має адміністративну процесуальну дієздатність з огляду на малозначність зазначеної справи. При розгляді апеляційної скарги просила врахувати правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 28.04.2020 у справі №200/14466/19-а, від 28.04.2020 у справі №640/22160/19. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, докази по справі, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи немає підстав для повернення позовної заяви. Відповідно до п.п. 3 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадку, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що позов підписано особою, посадове становище якої не встановлено та не може бути перевірено судом самостійно з огляду на обмеження доступу до державних реєстрів у зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції передчасними, виходячи з наступного. Як свідчать матеріали справи, позовна заява до суду першої інстанції подана позивачем через свого представника Лисяк Я.Е. в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний суд», при цьому, така позовна заява підписана електронним цифровим підписом Лисяк Я.Е. 01.12.2022 року. Суд першої інстанції виходив з того, що надана довіреність від 12.10.2022 року на представництво Лисяк Я.Е. інтересів Харківського національного університету внутрішніх справ в суді за своїм змістом та формою не відповідає вимогам, визначеним Цивільним кодексом України, не є нотаріально посвідченою, оскільки видана в порядку передоручення, що підтверджує відсутність повноважень Лисяк Я.Е. на подання процесуальних документів від імені позивача. Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно з п.1 ч.1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Частиною другою статті 59 КАС України передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Згідно ч.3 ст.59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Правові основи функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) визначені в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (далі - Положення). Наказом ДСА України №628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах). Пунктом 1 наказу ДСА України №247 від 01 червня 2020 року «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Наказ №247) вирішено запровадити з 01 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 01 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди). Пунктом 2 Наказу №247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем. Отже, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі №640/32183/20. Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого. Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №486/259/21 дійшов висновку, що аналіз вказаних вище положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника. У постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні. Судом першої інстанції встановлено, що до позовної заяви, поданої представником через підсистему «Електронний суд» додана електронна довіреність у порядку передоручення від 12 жовтня 2022 року від імені Сокуренка Валерія Васильовича (керівника Харківського національного університету внутрішніх справ), який на підставі витягу з ЄДРЮО, ФОП та громадських формувань від 07.12.2021 уповноважує Лисяк Яну Едуардівну представляти інтереси Харківського національного університету внутрішніх справ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Додана до позовної заяви довіреність сформована в системі «Електронний суд». Отже до наведених обставин належить застосовувати частину сьому статті 59 КАС України. Зазначене відповідає правовим висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20, від 04 серпня 2022 року у справі №300/8766/21. Таким чином, суд першої інстанції помилково застосував частину другу статті 59 КАС України та, відповідно, дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності, посилаючись на те, що довіреність не засвідчена нотаріально, а отже за своїм змістом та формою не відповідає вимогам, визначеним Цивільним кодексом України. З урахуванням викладеного висновок суду першої інстанції про підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, є передчасним. Відповідно, помилковим є і висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини четвертої статті 169 КАС України. Отже, доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 по справі № 520/10728/22 - скасувати. Справу № 520/10728/22 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій