Постанова 4813 № 523/13239/22

Номер провадження: 22-ц/813/5193/23 Справа № 523/13239/22 Головуючий у першій інстанції Дяченко В.Г. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 24.04.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Мокана В.В., учасники справи: позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії, відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року, постановлену судом у складі судді Дяченко В.Г. у м. Одеса, за заявою про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії про припинення дій, до первісного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в с т а н о в и в: У жовтні 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в обґрунтування якого зазначило, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок знаходиться на балансі ОСББ «Маловський». Позивач зазначає, що відповідач систематично не сплачує кошти за спожиті ним комунальні послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ліквідаційної комісії ОСББ «Маловський» заборгованість за комунальні послуги у розмірі 5076,59 грн за період 01.03.2018 року по 29.02.2020 року, індекс інфляції у розмірі 234,48 грн, та три відсотки річних 132,80 грн. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що ліквідаційна комісія ОСББ «Маловський» не надавала йому комунальних послуг крім того, у період 01.03.2018 року по 29.02.2020 року ОСОБА_1 не був власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 просив суд припинити дії ліквідаційної комісії ОСББ «Маловський», які порушують його право, заборонити ліквідаційній комісії ОСББ «Маловський» стягувати грошові кошти. Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 23.02.2023 року відмовив у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» про припинення дій, до первісного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси та постановити нове судове рішення, яким вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом, перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Апеляційна скарга мотивована необґрунтованістю мотивів з яких суд першої інстанції дійшов висновку про те, що первісний та зустрічний позов виникають з різних правовідносин. Наявність обставин про те, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позовусудом першої інстанції не з`ясовувалась. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.02.2023 року роз`яснювалося Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі. Копія ухвали про відкриття провадження та апеляційна скарга з додатками надсилалась Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії на електронну пошту, вказану у відповідній заяві, що підтверджується довідками. У відзиві на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії просило, відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що зазначена ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Одеським апеляційним судом копія ухвали про відкриття провадження доставлена ОСОБА_1 до особистого кабінету Електронного суду 07.03.2023 року, що підтверджується довідкою. В судове засідання учасники справи не з`явились. ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом отримання 21.03.2023 року судової повістки, в особистому кабінеті Електронного суду. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином, у відповідності до ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Від представника надійшло клопотання, в якому останній просив розгляд справи, призначеної на 24.04.2023 року, провести без його участі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що первісний та зустрічний позов виникають з різних правовідносин, позови мають різні предмети доказування, а тому їх спільний розгляд є недоцільним та може ускладнити вирішення справи. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 подана у порушення вимог ч. 2 ст. 193 ЦПК України, тому не може бути прийнята до розгляду з первісним позовом. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження (частина перша статті 260 ЦПК України). Проте, оскаржувана ухвала суду не містить мотивувальної частини, відсутні висновки суду за результатом вирішення питання про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на те, що зустрічний позов поданий у порушення вимог ч. 2 ст. 193 ЦПК України, не вказав, що є предметом та підставами позовної заяви та зустрічного позову, не зазначив у чому саме полягає відсутність взаємозв`язку між позовною заявою та зустрічним позовом не обґрунтував як недоцільності їх спільного розгляду, так і того, чому суд дійшов висновку саме про відмову у прийнятті зустрічного позову. При цьому, суд першої інстанції не встановлював чи може задоволення зустрічного позову виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, оскільки в ній не викладені обставини та відсутня мотивувальна частина ухвали. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Пунктом 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України визначено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явитизустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Частиною першою та другою статті 194 ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Частиною третьою статті 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. З матеріалів цивільної справи вбачається, що предметом позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії є стягнення заборгованості за комунальні послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території за період 01.03.2018 року по 29.02.2020 року в сумі 5076,59 грн, індексу інфляції у розмірі 234,48 грн, та трьох відсотків річних 132,80 грн. ОСОБА_1 звертаючись до суду із зустрічним позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії просив припинити дій ліквідаційної комісії ОСББ «Маловський», які порушують право, заборонити ліквідаційній комісії ОСББ «Маловський» стягувати грошові кошти. Отже, предметом зустрічної позовної заяви є вимога про припинення дій позивача щодо нарахування заборгованості за комунальні послуги. З аналізу позовної заяви та зустрічного позову вбачається, що правовідносини між ОСОБА_1 та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії виникли з приводу правових підстав надання останнім комунальних послуг та відповідного обов`язку ОСОБА_1 оплачувати вартість наданих послуг. Наведене свідчить, що обидва позови взаємопов`язані та спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин. Крім того, задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Тому висновок суду першої інстанції про те, що первісний та зустрічний позов виникають з різних правовідносин, позови мають різні предмети доказування та недоцільність спільного розгляду позовної заяви та зустрічного позову є необґрунтованим. Щодо клопотання про повернення апеляційної скарги, яке міститься в мотивувальній частині відзиву на апеляційну скаргу, та обґрунтоване неможливістю апеляційного оскарження ухвали окремо від рішення суду, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Статтею 129 Конституції України та частиною третьою статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими. Згідно частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у розгляді справи, у випадках та порядку, встановленому ЦПК України. Особа не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, зокрема ухвали суду першої інстанції, у випадку, якщо таке право прямо передбачено процесуальним законом. Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, міститься у частині першій статті 353 ЦПК України. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові). Частиною шостою статті 185 ЦПК України, до якої відсилає частина друга статті 194 ЦПК України, передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Про залишення зустрічної позовної заяви в суді у випадку її повернення заявнику зазначено у частині третій статті 194 ЦПК України. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 333/6667/20 (провадження № 61-10400сво21) зазначив, що процесуальним законом визначено уніфікований, єдиний підхід при застосуванні наслідків подання позовної заяви (як первісної, так і зустрічної), яка подана без додержання вимог, що визначені ЦПК України. Таким чином існує необхідність і у застосуванні єдиного підходу при реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження ухвали суду про повернення позовної заяви (як первісної, так і зустрічної). У пункті 15.10 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-9, 11, 14-16, 20, 22, 23, 37-39 частини першої статті 353 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали. Зі змісту вказаної норми слідує, що ухвала про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню. Зміст ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року свідчить про те, що фактично судом першої інстанції постановлена ухвала про повернення ОСОБА_2 , на підставі частини третьої статті 194 ЦПК України, зустрічної позовної заяви. Така ухвала суду охоплюється поняттям «заява позивача (заявника)», яке міститься у пункті 6 частини першої статті 353 ЦПК України, тому ця ухвала підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Отже, виходячи зі змісту положень частини шостої статті 185, частин другої, третьої статті 194, пункту 15.10 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви підлягає апеляційному оскарженню у відповідності до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України. Враховуючи викладене, клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії про повернення апеляційної скарги, яке міститься в мотивувальній частині відзиву на апеляційну скаргу, не підлягає задоволенню. Крім того, вимогу апеляційної скарги про постановлення нового судового рішення, яким вимоги за зустрічним позовом необхідно об`єднати в одне провадження з первісним позовом та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки вирішення питання про прийняття до провадження та об`єднання первісного та зустрічного позовів та прийняття рішення про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження не відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішується судом першої інстанції відповідно до положень ст. 193 ЦПК України. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Таким чином, апеляційний суд вважає, що питання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: У задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» в особі ліквідаційної комісії про повернення апеляційної скарги відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 26 квітня 2023 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов М.В. Назарова