Ухвала ККС ВС № 364/365/18

Ухвала Іменем України 26 квітня 2023 року м. Київ провадження № 51-1320 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого - ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Володарського районного суду Київської області від 1 лютого 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Суть питання та встановлені судом обставини Потерпілий ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій не погоджується з постановленими відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вироком Володарського районного суду Київської області від 1 лютого 2021 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, просить одночасно їх змінити та скасувати. Зокрема, ухвалу апеляційного суду - скасувати, а вирок місцевого суду змінити в частині призначеного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання, призначивши їм більш суворе покарання. Мотиви Суду Статтею 427 КПК Українивстановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, відповідно до п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням. Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 не погоджується з постановленими відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вироком Володарського районного суду Київської області від 1 лютого 2021 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, просить їх одночасно змінити та скасувати через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та їх особам внаслідок м`якості, проте, не вказує обґрунтованих доводів та підстав для цього, з огляду на положення ст. 414 КПК України. Крім того, порушуючи питання про скасування ухвали Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, не наводить правового обґрунтування щодо її незаконності з наведених підстав, передбачених ст. 438 КПК України, не вказує, які саме вимоги матеріального або процесуального права порушені саме апеляційним судом. При цьому, оскаржуючи недотримання апеляційним судом вимог, передбачених ст. 419 КПК України, яка передбачає надання відповідей на усі доводи апеляційної скарги, потерпілий фактично не погоджується з тими висновками суду апеляційної інстанції, які наведені в ухвалі. Що стосується вимоги потерпілого про зміну вироку в частині призначеного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання та призначення касаційним судом більш суворого покарання, тобто, погіршити їх правове становище, то така вимога прямо суперечить КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 436 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Разом з цим, за правилами частин 1 і 2 статті 437 КПК України, суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання. Слід також вказати, що вимога потерпілого про одночасну зміну та скасування судових рішень не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України. Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. З цих підстав Суд постановив: Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7