Постанова Київський апеляційний суд № 367/9264/18

Єдиний унікальний номер справи 367/9264/18 Провадження №22-ц/824/148/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 квітня 2023 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., за участю секретаря Сас Ю.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 квітня 2021 року у справі за позовом ТОВ «Аверс-Сіті» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, В С Т А Н О В И В: У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 квітня 2021 року позов залишено без розгляду. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд ухвалу суду скасуватита направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 13.02.2023 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшли пояснення третьої особи щодо апеляційної скарги. В судове засідання 06.04.2023 року відповідачі та третя особа не з`явилися, про розгляд справи належним чином повідомлялися, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надали. Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що в підготовчі судові засідання, призначені на 03.02.2021 року та 27.04.2021 року, уповноважений представник позивача не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Суд також зазначав про те, даний позов підписано адвокатом Руденко А.О., який не долучив до позову договір про надання правової допомоги та/або довіреність підписані керівником або директором ТОВ «Аверс-Сіті», а відомості щодо його діяльності в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції. Щодо повторної неявки позивача: У відповідності до п.3 ч.1ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частини четвертої статті 128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України). Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. З матеріалів справи вбачається, що про судове засідання, призначене на 03.02.2021 року, позивача було повідомлено належним чином. В зазначене засідання представник позивача не з`явився, розгляд справи було відкладено на 23.04.2021 року. Враховуючи відсутність 03.02.2021 року представника позивача в суді, про наступне судове засідання його мало б бути повідомлено в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України. В той же час докази належного повідомлення позивача про наступне судове засідання на 23.04.2021 року в матеріалах справи відсутні. 23.04.2021 року судове засідання також не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у даній справі судді у даній справі в нарадчій кімнаті, розгляд справи було призначено на 27.04.2021 року. Оскільки докази перебування представника позивач в суді 23.04.2021 року відсутні, повідомлення позивача про наступне судове засідання мало б відбуватися з урахуванням передбаченого ст. 128 ЦПК України порядку та строків, чого в даному випадку зроблено не було. Судове засідання, призначене на 27.04.2021 року, також не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді по справі в нарадчій кімнаті, розгляд справи було перенесено на 28.04.2021 року. При цьому суд апеляційної інстанції також вбачає порушення судом першої інстанції вимог ст. 128 ЦПК України з підстав, аналогічних наведеним вище. З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду констатує відсутність підстав вважати, що про судові засідання, призначені на 23.04.2021 року, 27.04.2021 року та 28.04.2021 року, позивача було повідомлено належним чином, відтак правова конструкція, передбачена п.3 ч.1ст.257 ЦПК України, дотримана не була. Окремо апеляційний суд звертає увагу на те, що в даній справі призначалися лише підготовчі судові засідання. У ст. 189 ЦПК України визначено завдання і мету підготовчого провадження - забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче судове провадження - це важливий складник судочинства, спрямований на створення умов для такого розгляду. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження і проводиться судом із повідомленням учасників справи (ч. 1 ст. 197 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання, зокрема, у випадках, визначених ч. 2 ст. 223 цього Кодексу, згідно з якою неявка в судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. З огляду на зміст указаних норм права неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України в підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно із частинами 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. ЦПК України чітко розмежовує підготовче провадження з проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (глава 3 розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті з проведенням судового засідання (глава 6 вказаного розділу). Стаття 223 ЦПК України стосується розгляду справи по суті, у зв`язку із чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача в підготовче засідання. Зазначена правова позиція відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 1 вересня 2021 року у справі № 757/54510/17. Щодо тверджень суду першої інстанції стосовно відсутності повноважень у адвоката Руденко А.О.: За змістом статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Згідно з частиною другою статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. За правилам частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 року в справі № 757/213848/19-ц (провадження Ne 61-15866св19) зазначено, що «згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю. У справі, що переглядається апеляційним судом, адвокат Руденко А. О., який підписав позовну заяву від імені та в інтересах TOB «Aвepc-Ciтi», на підтвердження своїх повноважень надав суду ордер та належним чином засвідчену копію свідоцтва про право па заняття адвокатською діяльністю серії KB № 5900, яке у встановленому законом порядку не скасовувалося та недійсним не визнавалось, а доказів припинення права Руденка А.О. на здійснення адвокатської діяльності матеріали справи не містять. З огляду на вищевказане суд першої інстанції дійшов невірного висновку стосовно того, що адвокат Руденко А.О. є не уповноваженою особою на підписання позовної заяви ТОВ «Аверс-Сіті». Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. На підставі наведеного, враховуючи порушення процесуального закону, допущені при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Щодо судових витрат: В своїй апеляційній скарзі апелянт просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які він визначив у розмірі 10 000 грн. У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З наведених процесуальних норм вбачається, що розподіл судових витрат, в тому числі й витрат на правничу допомогу, здійснюється між сторонами за результатами розгляду справи по суті, в залежності від таких результатів. Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду по суті, вирішення питання про розподіл судових витрат на даній стадії здійснене бути не може. Керуючись ст.ст. 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» задовольнити. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 квітня 2021 року скасувати, направити справу до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько