Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 343/1001/22

Справа № 343/1001/22 Провадження № 22-ц/4808/441/23 Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М. Суддя-доповідач Луганська ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Луганської В.М. суддів - Баркова В.М., Мальцевої Є.Є., за участю секретаря - Працун В.В. учасники справи заявники - ОСОБА_1 заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_2 особа, яка подала апеляційну скаргу - ІНФОРМАЦІЯ_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2022 року, постановлену судом у складі судді Монташевич С.М., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в с т а н о в и в: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_2 . Заява обґрунтована тим, що з 2019 року вона з ОСОБА_3 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу в будинку її батьків по АДРЕСА_1 . За період спільного проживання у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 . Оскільки на час народження сина вони з ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі, та він перебував на службі в ЗСУ, то запис про батька сина зроблено з її слів, прізвище сина « ОСОБА_5 », по-батькові « ОСОБА_5 », батьком записано ОСОБА_7 , а насправді батьком є ОСОБА_3 ОСОБА_3 був призваний на службу до лав Збройних сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув. Після отримання інформації про загибель цивільного чоловіка заявниця звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_11 з метою отримання передбачених законом пільг та виплат членам сім`ї загиблого військовослужбовця. Однак їй було повідомлено, що вона не являється членом сім`ї, тому прийняти заяву на отримання відповідних виплат в неї не можуть. З метою отримання передбачених законом пільг та виплат членам сім`ї загиблого військовослужбовця просила встановити факт того, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2019 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт того, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 2019 року по день смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Не погодившись з вказаним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_9, як особа, яка не брала участі у розгляді справи, звернулось до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської від 04 серпня 2022 року та прийняти нове, яким в задоволенні заяви відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявницею як заінтересовану особу залучено ІНФОРМАЦІЯ_10, але він не є юридичною особою та не може користуватися відповідними процесуальними правами та обов`язками. До участі у справі як заінтересована особа мало бути залучено ІНФОРМАЦІЯ_9, оскільки рішення в даній справі може вплинути на їх права та обов`язки. Відповідно до абзацу 1 пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього порядку. Уповноважений орган це обласні військові комісаріати, в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_12. Відповідно до вимог вищезазначеного Порядку, документи на призначення допомоги подаються до обласного ТЦКСП як до уповноваженого органу. Обласний ТЦКСП направляє встановленим порядком необхідні документи на розгляд відповідній комісії Міністерства оборони України. Судом першої інстанції не взято до уваги, що встановлення даного юридичного факту необхідне заявниці для того, щоб в подальшому отримати допомогу від держави як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, що є спором про право. Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не врахував положення ст. 3 СК України та не з`ясував всіх обставин справи, оскільки факт спільного проживання та/або реєстрації місця проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав та обов`язків, не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, які притаманні сім`ї та що вони проживали однією сім`єю і заявниця є членом сім`ї ОСОБА_3 . Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. У заяві не наведено належних і допустимих доказів наявності взаємних прав та обов`язків у заявниці з ОСОБА_3 . У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що встановлення факту не пов`язано із наступним вирішенням спору про право, скаржником не зазначено, який саме існує спір про право, які особи претендують на подібні виплати, заявляють про порушення, оспорювання або невизнання їхнього права, як рішення суду першої інстанції перешкоджає у реалізації суб`єктивних прав іншої особи та скаржника. Під час розгляду справи заінтересована особа - мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , яка є єдиним претендентом, крім заявниці з дитиною на дану грошову компенсацію, не заявляла про наявність спору з заявницею. Нею до суду першої інстанції було надано докази на підтвердження спільного проживання, спільного ведення господарства, наявності спільного бюджету, спільного придбання майна, спільного відпочинку, спільного проведення дозвілля із спільними друзями, реєстрація і постійне проживання разом більше трьох років у будинку її батьків. У відзиві на апеляційну скаргу заінтересована особа ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 постійно проживала однією сім`єю з її сином ОСОБА_3 і мають спільну дитину. Крім того вказала, що між нею і заявницею не існує спору про право. В суді першої інстанції ОСОБА_1 правдиво довела, що не переслідує мету безпричинно і безпідставно отримати кошти від держави. В судовому засіданні представник скаржника - ОСОБА_9 апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі. В судове засідання заявниця ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 з`явилися під час проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення. Про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до положень статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив, що у судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що заявниця та померлий ОСОБА_3 проживали однією сім`єю з 2019 року і до смерті останнього, разом систематично вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, виховували дитину, дбали про утримання спільного житла. Суд дійшов висновку, що між заявницею та ОСОБА_3 склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, та є підтвердженням факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Для заявниці встановлення факту проживання однією сім`єю породжує юридичні наслідки, вона зможе скористатися правом на отримання передбачених законом пільг та виплат як член сім`ї загиблого військовослужбовця. Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не в повній мірі відповідає вимогам закону, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 під час участі у бойових діях загинув. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 702/2022 від 12.06.2022, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16.06.2022 та довідкою про причину смерті № 702/22 від 12.06.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Богородичне Краматорського району Донецької області від ушкоджень внаслідок військових дій, завданих вибухами та осколами. Згідно акту обстеження від 06 липня 2022 року, заявниця проживала з 2019 року з ОСОБА_3 , виховували разом спільного сина ОСОБА_10 . Проживав ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 , але зареєстрований за даною адресою не був. ОСОБА_3 учасник АТО з червня 2016 року. За вказаною адресою також проживає його мати і родина. Помер на Донеччині ІНФОРМАЦІЯ_8 , похований на кладовищі у с. Яворів. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 вказувала на те, що встановлення такого факту є необхідним для отримання передбачених законом пільг та виплат, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця. Заяву про встановлення факту ОСОБА_1 подано за правилами окремого провадження. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №

975. Відповідно до пункту 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві. За вимогами пункту 10 Порядку члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Частиною шостою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів- військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Відповідно пунктів 12, 13 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті). Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). ІНФОРМАЦІЯ_9 як спеціально уповноважений суб`єкт, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975, яку має на меті отримати ОСОБА_1 у разі встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації. У постанові Верховного суду у справі №290/289/22 від 22 березня 2023 року (провадження № 61-13369св22) зазначено «у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення. Верховний Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим». Враховуючи правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду у справі №290/289/22 від 22 березня 2023 року (провадження № 61-13369св22), колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. Колегія суддів приходить до висновку, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Виходячи з аналізу частини шостої статті 294 ЦПК України, колегія суддів виходить з того, що залишити без розгляду заяву, подану в порядку окремого провадження, у зв`язку із встановленням існування спору про право можливо виключно у тому разі, якщо виявлений спір можливо вирішити саме в порядку цивільного судочинства. Якщо ж такий спір вирішити в порядку цивільного судочинства неможливо, суд повинен закрити провадження у справі (або відмовити у відкритті провадження на стадії прийняття поданої заяви) із зазначенням правильного для вирішення такого правового питання виду судочинства. У зв`язку з викладеним, доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів відхиляє. Колегія суддів судової палати вважає, не дає оцінку іншим доводам апеляційної скарги є передчасним, оскільки вони можуть бути предметом розгляду при новому розгляді справи у суді. Колегія суддів не приймає до уваги заперечення, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , оскільки рішення суду підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з підстав викладених вище у постанові та не дає оцінку доводам апеляційної скарги по суті заявлених вимог. Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 374 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України). Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2022 року підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі. Керуючись ст. ст. 255, 367, 374, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково. Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2022 року скасувати. Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_2 , закрити. Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду а адміністративної юрисдикції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 26 квітня 2023 року. Головуючий В.М. Луганська Судді В.М. Барков Є.Є. Мальцева