Постанова 4814 № 642/6490/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 642/6490/21 Номер провадження 22-ц/814/202/23Головуючий у 1-й інстанції Ольховський Є.Б. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Панченка О.О., суддів Абрамова П.С., Пікуля В.П., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 січня 2022 року, ухваленого у складі головуючого судді Ольховського Є.Б., повний текст судового рішення виготовлено дату не вказано, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Зміст позовних вимог У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивовано тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Пашковим Ю.Д. відкрито виконавче провадження ВП 65515491 на підставі виконавчого напису № 25427, що виданий 19.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 643151 від 01.03.2020 року у розмірі 10930 грн., а також виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1093 грн. Вважає, що виконавчий напис № 25427, що виданий 19.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. є таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що виконавчий напис нотаріуса є незаконним оскільки вона не укладала ніяких кредитних договорів з ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», крім того приватним нотаріусом не взято до уваги відсутність нотаріально посвідченого кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна», нотаріус не направляв на її адресу жодного повідомлення письмової вимоги. Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю на ім`я приватного нотаріуса Горай О.С. було анульовано за день до вчинення спірного нотаріального напису. Також вказала, що, вчиняючи виконавчий напис №25427 від 19.02.2021 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. керувався положеннями пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, у редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №662. Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Кабінету Міністрів України №662 визнано незаконною та нечинною. Оскільки спірний виконавчий напис, вчинений нотаріусом після набрання законної сили вказаною постановою Київського апеляційного адміністративного суду, а укладений кредитний договір не був посвідчений нотаріально, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 21 січня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Рішення місцевого суду мотивовано тим, що у матеріалах справи містяться належні та достатні докази наявності факту безспірності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а тому позов не підлягає задоволенню. Короткий зміст вимог та доводів апеляційних скарг Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема суд повинен був перевірити доводи боржника й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Судом першої інстанції також не було враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17. ОСОБА_1 зазначає, що вчиняючи 19.02.2021 року виконавчий напис № 25427 приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Зазначене дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 25427 від 19.02.2021 року, що видав приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог ст.. 87, 88 Закону України «Про нотаріат». Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, приходить до наступного висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», звернулося до Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь заявника. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» отримавши виконавчий напис № 25427 виданий 19.02.21 р. звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області із заявою про примусове виконання виконавчого напису. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.05.21 р., посилаючись на Виконавчий напис № 25427 виданий 19.02.21 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., виконавець відкрив виконавче провадження. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи містяться належні та достатні докази наявності факту безспірності заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів зазначає, що судове рішення, ухвалене у справі, повною мірою відповідає вказаним вимогам. Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 та 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (документи), які б відображали правові підстави для відмови у стягненні з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором № 643151 від 01.03.2020 року у розмірі 10930 грн. З матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис (а.с.19) від 19.02.2021 року містить посилання на те, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 643151 від 13.03.2020 року, який укладений з ТОВ «Лінеура Україна», ідентифікаційний код юридичної особи 42753492, правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ідентифікаційний код юридичної особи 35234236. Строк платежу за Кредитним договором № 643151 від 13.03.2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Позивачем не надано доказів відсутності заборгованості за вищевказаним кредитним договором № 643151 від 13.03.2020 року. В частині встановлення безспірності заборгованості, стягнення якої відбувається за виконавчим написом нотаріуса колегія суддів приходить до наступних висновків. Так, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно ст.88 Закону України «Про нотаріат». Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З урахуванням положень статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. В свою чергу, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. При цьому саме лише невизнання вимог стягувача позивачем не може бути підставою для задоволення позову. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Жодних доказів на підтвердження своїх заперечень проти вимог стягувача, позивач не надала, і з клопотанням про їх витребовування судом не зверталася, а судом таких обставин не встановлено. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів (принцип диспозитивності). Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції апелянтом не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Встановлені обставини справи в сукупності із нормами закону, якими вони регулюються, дають суду підстави для висновку про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом у відповідності з вимогами закону щодо процедури його вчинення, а відтак відмова суду першої інстанції у визнанні його таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою і законною. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 січня 2022 року без змін. Щодо судових витрат За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги позивача, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 січня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 квітня 2023 року. Головуючий суддя О.О. Панченко Судді П.С. Абрамов В.П. Пікуль