Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/3882/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року справа №200/3882/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 р. у справі № 200/3882/22 (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач-2), Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач-3), в якому просив: - визнати протиправними та скасувати: рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії №052530003108 від 30.03.2022; рішення Головного управління ПФУ в Харківській області про відмову у призначенні пенсії № 052530003226 від 10.06.2022; рішення Головного управління ПФУ в Львівській області про відмову у призначенні пенсії № 052530003226 від 23.06.2022; - зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2022 про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової позиції суду викладеної в рішенні і зарахувати до пільгового стажу: 2 дні учбового пункту за період роботи на ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВП «Шахтоуправління Першотравенське»; 3 дні учбового пункту за період роботи та ТОВ «Краснолиманське»; 4 дні безоплатної відпустки за період роботи в ТОВ «Краснолиманське»; 15 днів змушеного простою за період роботи в ТОВ «Краснолиманське»; 42 дня безоплатної відпустки за період роботи на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»; 1 день допоміжної гірничорятувальної команди за період роботи на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»; 20 днів сесії за період роботи на ДП «Мирноградвугілля» ВП «Шахта «Капітальна». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 052530003108 від 30.03.2022. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 052530003226 від 10.06.2022. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 052530003226 від 23.06.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2022 про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зарахувавши до пільгового стажу: 2 дні учбового пункту за період роботи на ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля ВП Шахтоуправління Першотравенське; 3 дні учбового пункту за період роботи та ТОВ Краснолиманське; 1 день допоміжної гірничорятувальної команди за період роботи на ДП Вугільна компанія Краснолиманська, із застосуванням правової позиції суду викладеної в рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не погодилось з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів зазначає, що у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 23.06.2022 зазначено, що вік заявника на дату звернення із заявою від 15.06.2022 - 40 років 10 місяців 19 днів, страховий стаж позивача складає 46 років 06 місяців 24 дні (в т.ч. додаткові роки за Списком №1 - 21 рік), пільговий стаж особи - 24 роки 11 місяців 28 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди вимушених простоїв, оскільки відсутні дані, що простої були за виробничою необхідністю. Отже, пільговий стаж за Списком №1 із врахуванням Постанови 202 позивача становить 24 роки 11 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону №1058. Вважає, що висновки суду, щодо зобов`язання зарахувати до пільгового стажу 5 днів учбового пункту та 1 день допоміжної гірничорятувальної команди такими, що порушують норми матеріального права. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . 23.03.2022 через вебпортал ПФУ в особистому кабінеті позивач звернувся із заявою, про призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням ПФУ в Донецькій області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 052530003108 від 30.03.2022, в зв`язку з тим, що пільговий стаж позивача складає 24 роки 11 місяців 04 дні замість необхідного 25 років. До пільгового стажу не враховано: - 2 дні учбового пункту за період роботи на ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВП «Шахтоуправління Першотравенське»; - 3 дні учбового пункту за період роботи та ТОВ «Краснолиманське»; - 4 дні безоплатної відпустки за період роботи в ТОВ «Краснолиманське»; - 15 днів змушеного простою за період роботи в ТОВ «Краснолиманське»; - 42 дня безоплатної відпустки за період роботи на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»; - 1 день допоміжної гірничорятувальної команди за період роботи на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська». - 20 днів сесії за період роботи на ДП «Мирноградвугілля» ВП «Шахта «Капітальна». 06.06.2022 через вебпортал ПФУ, в особистому кабінеті, позивач повторно звернувся із заявою, про призначення пенсії за віком згідно ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням ПФУ в Харківській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 052530003226 від 10.06.2022, в зв`язку з тим, що пільговий стаж фактично складає 17 років 11 місяців 28 днів, тому що для врахування до пільгового стажу періодів роботи з 19.09.2013 по 05.10.2014, з 26.02.2018 по 10.02.2020, з 24.02.2020 по 04.03.2022, необхідно долучити довіреності, оскільки довідки ТОВ «Краснолиманське» та ПрАТ «Павлоградвугілля» видані неуповноваженими особами. 15.06.2022 через вебпортал ПФУ в особистому кабінеті позивач ще раз звернувся із заявою про призначення пенсії за віком згідно ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням ПФУ в Львівській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 052530003226 від 23.06.2022, в зв`язку з тим, що пільговий стаж фактично 24 роки 11 місяців 28 днів, замість необхідного 25 років, весь наявний пільговий стаж при підрахунку враховано. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 (далі - Список № 202), за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи. Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637). Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку). Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Отже, зазначеним Порядком передбачено у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою. Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не зараховано періоди вимушених простоїв, оскільки відсутні дані, що простої були за виробничою необхідністю, суд зазначає наступне. У трудовій книжці позивача НОМЕР_3 за спірний період містяться наступні відомості: - №№ 3-6, згідно яких позивач працював з 26.04.2000 року по 05.01.2004 року в Шахті АТ «Стаханова» ВО «Красноармійськвугілля» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті; - №№ 11-12, згідно яких позивач працював з 19.09.2013 року по 05.10.2014 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті; - №№ 13-14, згідно яких позивач працював з 07.10.2014 року по 24.02.2018 року в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті; - №№ 15-16, згідно яких позивач працював з 26.02.2018 року по 10.02.2020 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті; - №№ 17-20, згідно яких позивач працював з 24.02.2020 року по 04.03.2022 року в ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» електрослюсарем підземним 4 та 5 розряду з повним робочим днем в шахті. Згідно довідки про підземні спуски ТОВ «Краснолиманське» ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 02.08.2021 року № 297 арх, позивач перебував у безоплатній відпустці: в 2004 році в липні 1 день, в серпні 1 день; в 2007 році в листопаді 2 дні, в грудні 4 дні; в 2008 році в січні 1 день; в 2009 році в лютому 3 дні, в березні 3 дні, квітні 2 дні, в червні 7 днів; в 2010 році в липні 1 день, в листопаді 2 дні; в 2012 році в травні 6 днів; в 2013 році в лютому 1 день, в серпні 1 день; в 2016 році в лютому 2 дні, в липні -1 день; в 2017 році в лютому 2 дні, в травні 1 день. В квітні 2016 року 2 дні допоміжної гірничорятувальної команди. Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 04.02.2022 № 25, позивач з 19.09.2013 по 20.09.2013 проходив попереднє навчання з техніки безпеки, з 19.03.2013 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за Списком №1, Постанова КМУ №202 від 31.03.1994, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 04.02.2022 № 26, позивач з 26.02.2018 проходив попереднє навчання з техніки безпеки, з 26.02.2018 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за Списком №1, Постанова КМУ №202 від 31.03.1994, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 31.01.2022 року № 11, в січні 2020 року позивач перебував в простої 11 днів, в лютому 2020 року 4 дні. Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 31.01.2022 року № 12, в листопаді 2013 року позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати 2 дні, в березні 2014 року 1 день, в травні 2014 1 день, у вересні 2014 року 9 днів простою. Згідно довідки ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 16.03.2022 № 10, позивач з 24.02.2020 по 25.02.2020 навчався в учбовому пункті та виконував підземні роботи з повним робочим днем в шахті. Згідно довідки Відокремленого підрозділу «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 22.02.2021 № 204 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом та з 26.04.2000 по 27.04.2000 навчався в учбовому пункті, оплата здійснювалась як підземному робітникові. Згідно довідки Відокремленого підрозділу «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 31.03.2021 № 132 про кількість підземних виходів з 28.04.2000 по 05.01.2004, в січні 2002 року позивач перебував на сесії 20 днів. Згідно довідки Відокремленого підрозділу «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 30.03.2021 № 159 про оплату сесій, в січні 2001 року позивач перебував на сесії 20 днів, проте оплату здійснено не було. За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. Як слідує зі ст. 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток. Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов`язковому порядку, або за згодою сторін. Поряд з цим, в листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 р. № 713/039/161-16 надано роз`яснення в якому зазначено, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році. У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році. Як встановлено матеріалами справи, Головним управлінням ПФУ в Донецькій області періоди простоїв та безоплатних відпусток не зараховано без зазначення будь-яких причин, разом з тим, відповідач-1 не скористався повноваженнями, наданими йому положеннями ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV щодо витребування відповідних документів від підприємств-роботодавців позивача. Водночас, п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлює, що при прийманні документів працівник сервісного центру: уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Надаючи оцінку доказам наявним в матеріалах справи, суд встановив, що сукупна кількість днів безоплатної відпустки та простою не перевищує одного місяця в календарному році, проте відповідач-1 їх до пільгового стажу позивача не зарахував без зазначення причин та будь-яких дій направлених на з`ясування чи були вони пов`язані з виробничою необхідністю не вчинив, з огляду на що такі дії відповідача-1, щодо не зарахування цих періодів до пільгового стажу позивача, як вірно зазначив суд першої інстанції, є передчасними. Відповідно до ст. 29 Гірничого закону України, […] власник (керівник) гірничого підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування підприємства, зобов`язаний створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), які забезпечуються приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою на такому ж рівні, як державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування). Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку. […] Відповідно до положень п. 1 ч. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI, спеціалізовані служби цивільного захисту (енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерного та транспортного забезпечення, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, пожежно-рятувальні, охорони публічного (громадського) порядку, зв`язку та оповіщення та інші) утворюються для проведення спеціальних робіт і заходів з цивільного захисту та їх забезпечення, що потребують залучення фахівців певної спеціальності, техніки і майна спеціального призначення: об`єктові - на суб`єкті господарювання (шляхом формування з працівників суб`єкта господарювання ланок, команд, груп, що складають відповідні спеціалізовані служби цивільного захисту) - керівником суб`єкта господарювання. Правила безпеки у вугільних шахтах, затверджені Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 22.03.2010 №

62. Відповідно до п.п. 5, 6 Розділу 3 «Протиаварійний захист», на шахті має бути створена та функціонувати шахтна гірничорятувальна станція, а також допоміжна гірничорятувальна команда, діяльність якої регламентується чинним законодавством. Забороняється видача нарядів на роботи в шахті за відсутності членів ДГК (добровільні гірничорятувальні команди) у зміні згідно з розстановкою, передбаченою ПЛА (план ліквідації аварій). Отже, суд дійшов висновку, що залучення позивача до добровільної гірничорятувальної команди не свідчить про те, що позивач не здійснював в цей день спусків під землю та не проводив там роботи відповідно до своїх безпосередніх робочих функцій або завдань ДГК, водночас і уточнююча довідка, що посвідчує спірний період роботи не містить відомостей про відсторонення позивача від роботи в означені дні, тому суд дійшов висновку про безпідставність не зарахування періоду роботи позивача в ДГК до пільгового стажу за Списком №1. Щодо не зарахування відповідачем періодів навчання в учбовому пункті за час роботи позивача в ТОВ «Краснолиманське» та «Шахті «Капітальна» суд зазначає, що в уточнюючих довідках ТОВ «Краснолиманське» ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 04.02.2022 № 25, від 04.02.2022 № 26, Відокремленого підрозділу «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 22.02.2021 № 204 зазначено, що в дні навчання в учбовому пункті позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом, також трудова книжка позивача містить записи, що підтверджують роботу позивача в спірні періоди на посаді передбаченій Списком №1 впродовж повного робочого дня під землею. Отже, записи трудової книжки в повній мірі підтверджують шкідливі умови праці та характер робіт позивача під час навчання в учбовому пункті, тому ці періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1. Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2022 про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зарахувавши до пільгового стажу: 2 дні учбового пункту за період роботи на ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля ВП Шахтоуправління Першотравенське; 3 дні учбового пункту за період роботи та ТОВ Краснолиманське; 1 день допоміжної гірничорятувальної команди за період роботи на ДП Вугільна компанія Краснолиманська, із застосуванням правової позиції суду викладеної в рішенні. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 р. у справі №200/3882/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 р. у справі №200/3882/22 - залишити без змін. Постанова у повному обсязі складена 25 квітня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко