Постанова 4850 № 200/1952/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року справа №200/1952/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 р. у справі №200/1952/22 (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач-2), в якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057350005005 від 14.12.2021 року, про відмову в призначенні пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи згідно записів трудової книжки з 20 вересня 2000 року по 25.01.2021 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 11 листопада 2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 - шахтарі згідно ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди його роботи з 20 вересня 2000 року по 25 січня 2021 року відповідно до записів трудової книжки. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №057350005005 від 14.12.2021 року, про відмову в призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи згідно записів трудової книжки з 20 вересня 2000 року по 25.01.2021 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 листопада 2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 шахтарі згідно ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не погодилось з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів зазначає, що заяву позивача від 11.11.2021 було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Заява з документами Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області по суті взагалі не розглядалась і рішення про відмову у призначенні пенсії не приймалось. Також зазначає, що при зверненні до управління позивач надав уточнюючу довідку від 02.11.2021 року № 336, видану ВП Шахтоуправління Добропільське ДП Добропіллявугілля-видобуток. Однак, зазначене підприємство не є правонаступником ВП Шахта Добропільська ДП Добропіллявугілля. Таким чином, періоди роботи, вказані в зазначеній довідці, повинні бути підтверджені та зараховані до стажу ОСОБА_1 на підставі рішення Комісії відповідно до Порядку № 18-1. Оскільки відповідне рішення Комісії позивачем надане не було, до пільгового стажу позивача не зарахований періоди роботи з 20.09.2000 по 25.01.2021. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 . Рішенням Відповідача-2 №057350005005 від 14.12.2021 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди трудової діяльності з 20.09.2000 року по 25.01.2021 року згідно уточнюючої довідки від 02.11.2021 року №336 про підтвердження пільгового стажу на шахті «Добропільська», так як довідка видана ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», який є зберігачем архівних документів ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» та не є його правонаступником. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 (далі - Список № 202), за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи. Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637). Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку). Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Отже, зазначеним Порядком передбачено у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою. Щодо доводів апелянта, що при зверненні до управління позивач надав уточнюючу довідку від 02.11.2021 року № 336, видану ВП Шахтоуправління Добропільське ДП Добропіллявугілля-видобуток, але зазначене підприємство не є правонаступником ВП Шахта Добропільська ДП Добропіллявугілля, отже до пільгового стажу позивача не зарахований періоди роботи з 20.09.2000 по 25.01.2021, суд зазначає наступне. Згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 , позивач працював: 30.07.1999 року прийнятий учнем слюсаря-ремонтника Шахта «Добропільська» ДХК «Добропіллявугілля»; 29.01.2000 року переведений слюсарем-ремонтником 2 розряду; 16.03.2000 року переведений учнем гірника поверхні; 22.04.2000 року переведений гірником поверхні 2 розряду; 20.09.2000 року переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем в шахті; 03.07.2003 року переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті; 25.01.2021 року звільнено за переведенням до ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток»; 26.01.2021 року прийнятий за переведенням прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Згідно довідки виданої ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» №336 від 02.11.2021 року зазначено, що позивач в період з 20.09.2000 року по 25.01.2021 року працював повний робочий день на ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» у виробництві з видобутку вугілля «Шахта «Добропільська» за професією, що передбачена Списком №1. Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж роботи позивача. Трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 , копія якої надавалась відповідачу разом із заявою про призначення пенсії, в розділі «Відомості про роботу» містить відповідні записи про роботу позивача. Будь-яких порушень внесення зазначених записів, відповідачем під час розгляду питання про призначення пенсії позивачу не встановлено. В межах вказаних періодів роботи позивача на шахті, робочі місця, на яких він працював, атестовані за списком №1, що підтверджується записами в трудовій книжці. Отже, записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у період з 20.09.2000 року по 25.01.2021 року, що надає право включення вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1. Крім того, відповідно до довідки №336 від 02.11.2021 року, Наказом МВП України №464 від 16.04.1996 року Шахта «Добропільська» виробничого об`єднання «Добропіллявугілля» реорганізована в Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Добропільська» ДХК «Добропіллявугілля». Наказом №92 від 21.02.2003 року Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Добропільська» ДХК «Добропіллявугілля» реорганізована у відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля». Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості №50 від 07.02.2011 року та наказу ДП «Добропіллявугілля» №45 від 24.10.2011 року, на базі відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» створено і розпочато роботу виробничого структурного підрозділу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Добропільська» 02.07.2012 р. відповідно до наказу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» №75 від 28.03.2012 року ВСП «Шахта Добропільська» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» об`єднана з ВСП «Шахта «Білицька» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», ВСП «Шахта «Алмазна» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» в ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2020 року №1215-р «Про повернення з оренди у державну власність вугледобувних підприємств», наказу Міністерства енергетики України від 28.10.2020 року №693 «Про створення ДП «Добропіллявугілля-видобуток», наказом ДП «Добропіллявугілля-видобуток» від 19.01.2021 року №5 «Про створення відокремлених підрозділів» з 20 січня 2021 року створено відокремлений підрозділ «Шахтоуправління Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток». Вищенаведене свідчить про те, що відокремлений підрозділ «Шахтоуправління Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» є не тільки зберігачем архівних документів після реорганізації, шахти «Добропільська» виробничого об`єднання «Добропіллявугілля», ДВАТ «Шахта «Добропільська» ДХК «Добропіллявугілля», ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля», шахти ДВАТ «Шахта Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля», а відповідно є їх правонаступником. Крім того, суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Системний аналіз наведених вище положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 637 дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17. В той час, зазначені вище спірні періоди роботи позивача підтверджено копією трудової книжки. Щодо доводів апелянта, що заява з документами Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області по суті взагалі не розглядалась і рішення про відмову у призначенні пенсії не приймалось, суд зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1). При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1). Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року. Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер. Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників. Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. За приписами п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Колегія суддів вважає, що аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 зумовлює такі висновки: - сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території; - після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10); - виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи. Отже, з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії. Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов`язаний прийняти рішення про призначення пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про хибність висновку суду першої інстанції про зобов`язання саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи згідно записів трудової книжки з 20.09.2000 року по 25.01.2021 року та повторно розглянути заяву від 11 листопада 2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 шахтарі згідно ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні. Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 р. у справі №200/1952/22 задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 р. у справі №200/1952/22 - змінити. В абзаці третьому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 р. у справі №200/1952/22 слова «Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області» замінити на «Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області». В абзаці четвертому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 р. у справі №200/1952/22 слова «Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області» замінити на «Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області». В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 р. у справі №200/1952/22 залишити без змін. Повне судове рішення 25 квітня 2023 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді А.А. Блохін І.В. Сіваченко