Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/11923/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2023 року справа №200/11923/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі № 200/11923/21 (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 200/11923/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій щодо невиплати компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену частину пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року включно ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини за несвоєчасно виплачену частину пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року включно. 18.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 200/11923/21. В обґрунтування заяви зазначив, що боржник ухиляється від виконання рішення суду. Крім того, управлінням здійснено неправильне нарахування компенсації на виконання рішення у розмірі 6018,62 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі № 200/11923/21 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 200/11923/21. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі №200/11923/21. Обґрунтування апеляційної скарги. Суд першої інстанції не врахував, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, оскільки до теперішнього часу не виплатив компенсації за судовим рішенням. Крім того, відповідачем неправильно розрахована сума компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену частину пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 на виконання судового рішення. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 200/11923/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій щодо невиплати компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену частину пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року включно ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини за несвоєчасно виплачену частину пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року включно. Рішення набрало законної сили 07.11.2022 на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження (а.с.58). 18.08.2022 року позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення від 09.11.2021 у справі № 200/11923/21. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у задоволенні заяви позивача відмовлено. (а.с.77) 01.02.2023 позивач звернувся до суду з заявою в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення від 09.11.2021 у справі № 200/11923/21. В обгрунтування зазначив, що 15.12.2022 отримав від відповідача лист про нарахування позивачу компенсації на виконання рішення у справі № 200/11923/21 в розмірі 6018,62 грн, виплата якої забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України та в межах бюджетних асигнувань. Тобто, боржник відмовився виконувати рішення суду. Крім того, управління невірно розрахувало компенсацію, оскільки за розрахунком позивача сума компенсації складає 14289,35 грн. До заяви позивачем додано скріншот з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який свідчить про відкриття 20.10.2022 року виконавчого провадження, стягувачем в якому зазначено ОСОБА_1 , а боржником ГУ ПФУ в Донецькій області. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі № 200/11923/21 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 200/11923/21. Відмовляючи позивачу у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд першої інстанції виходив з того, що застосування звіту про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується за певних обставин. Оцінка суду. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Згідно частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Відповідно до частин четвертої та сьомої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Матеріали справи свідчать, що пенсійний орган на виконання рішення суду у справі № 200/11923/21 нарахував позивачу компенсацію в розмірі 6018,62 грн. Проте, посилається на відсутність коштів на виплату компенсації в зв`язку з відсутністю коштів на виплату в межах бюджетних асигнувань. Станом на дату звернення позивача з клопотанням про встановлення судового контролю за судовим рішенням до суду першої інстанції, так і на дату розгляду цього клопотання, рішення суду не було виконано, що свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року в адміністративній справі № 200/11923/21. При цьому суд враховує, що відсутність належного бюджетного фінансування є не поважною причиною для невиконання рішення суду, яке набрало законної сили. З огляду на приписи законодавства щодо обов`язковості виконання рішень суду, які набрали законної сили, враховуючи посилання пенсійного органу на відсутність коштів на виплату позивачу компенсації, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про встановлення судового контролю. З врахуванням особливостей надходження з державного бюджету коштів на фінансування пенсійному органу належних виплат суд вважає за можливим встановити відповідачу тримісячний строк для подання звіту про виконання рішення. Є неприйнятними посилання апелянта на неправильний розрахунок суми компенсації, оскільки ці доводи не є такими, що розглядаються в межах встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідно до приписів ст. 382 КАС України. Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали з прийняттям постанови про задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду першої інстанції в адміністративній справі № 200/11923/21. Як визначено підпунктом «г» пункту 4 частини першої статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі № 200/11923/21 задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі № 200/11923/21 скасувати. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/11923/21 задовольнити. Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 200/11923/21, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 200/11923/21 у тримісячний строк з дня набрання цією постановою законної сили. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 24 квітня 2023 року. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 24 квітня 2023 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв