Постанова КГС ВС № 910/4216/20
від 24.04.2023 · ГосподарськаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2023 року м. Київ cправа № 910/4216/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 за заявою Державного підприємства "Енергоринок" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 910/4216/20 за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державного підприємства "Енергоринок" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Кабінету Міністрів України,
2. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості у розмірі 229 408 518, 60 грн, В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулось з позовом до Державного підприємства «Енергоринок» про стягнення з відповідача 222 296 241,98 грн заборгованості за договором № 5316/01 від 24.02.2009, 2 835 713,25 грн інфляційних втрат та 4 276 563,37 грн 3% річних. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов укладеного договору та норм законодавства Державне підприємство «Енергоринок» розрахувалось з позивачем за отриману у власність електроенергію лише частково, у зв`язку чим у нього виникла заборгованість у розмірі 222 296 241,98 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Енергоринок» на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» заборгованість у розмірі 222 296 241,98 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 835 713,25 грн та 3% річних в сумі 4 276 563,37 грн. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/4216/20 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 17.02.2022 касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/4216/20 - без змін. До Північного апеляційного господарського суду 16.11.2022 надійшла заява ДП "Енергоринок" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 910/4216/20 за нововиявленими обставинами. Як на підставу для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 за нововиявленими обставинами ДП «Енергоринок» посилалось на те, що з офіційних веб-сайтів Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та численних засобів масової інформації в мережі інтернет стало відомо, що судді ОСОБА_1, який був у складі колегії суддів при прийнятті постанови від 30.11.2021, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 436-2, ч. 4 ст. 27 та ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. При винесенні апеляційним судом постанови від 30.11.2021 було порушено «право на справедливий суд», оскільки за наведених нововиявлених обставин справа мала б розглядатись іншим складом суду, що на переконання відповідача, очевидно мало б наслідном прийняття іншого судового рішення. При цьому прийнята Північним апеляційним господарським судом постанова від 30.11.2021 повністю суперечить усталеній судовій практиці, яка сформувалась за 20 років існування Оптового ринку електричної енергії України. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 (колегія суддів у складі: Алданова С.О. - головуючий, Гаврилюк О.М., Владимиренко С.В.) відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства "Енергоринок" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 910/4216/20, і залишено її в силі. Відмовляючи у задоволенні заяви суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені відповідачем у його заяві обставини за своєю суттю не є істотними для вирішення цього спору, а відтак не мають усієї сукупності характерних ознак існування нововиявлених обставин. Наведене виключає можливість перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 910/4216/20 в порядку ст. 320 ГГПК України. Апеляційний господарський суд зазначив, що доводи заявника щодо ймовірного зв`язку між повідомленням про підозру судді ОСОБА_1 та прийняттям судом у його складі вищезазначеної постанови не відповідають встановленим чинним процесуальним законодавством підставам для перегляду рішення за нововияленими обставинами. Також представником ДП «Енергоринок» не обгрунтовано та не надано доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між повідомленням судді ОСОБА_1 про підозру у вчинені злочину та прийняттям Північним апеляційним господарським судом постанови від 30.11.2021 у справі № 910/4216/20. Отже, виходячи з аналізу сукупності усіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин, викладена відповідачем обставина повідомлення судді ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину, що визначена заявником як нововиявлена, не є істотною для розгляду цієї справи, оскільки не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену Північним апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 30.11.2021 у справі № 910/4216/20. Тобто при її врахуванні вона не буде мати визначального впливу на той результат розгляду цієї справи, який викладений у вказаному судовому рішенні. Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду, ДП "Енергоринок" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ч. 4 ст. 236, ч. 2 ст. 320 ГПК України та зазначає про помилковість висновку останнього стосовно того, що визначені ним в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного господарського суду факти не є нововиявленими обставинами. За доводами скаржника, постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №910/4216/20 прийнята у складі колегії суддів Шаптали Є.Ю., ОСОБА_1, Іоннікової І.А. 15.11.2022 ДП «Енергоринок» з офіційних веб-сайтів Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та численних засобів масової інформації в мережі інтернет (роздруківки додаються) стало відомо, що судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. З ст. 436-2, ч. 4 ст. 27 та ч. 7 ст. 111-1 КК України. В подальшому ДП «Енергоринок» надано суду апеляційної інстанції й офіційні друковані документи Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора, які підтверджують вказані вище обставини. Однак суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст.ст. 86, 236 ГПК України, не надав належної оцінки зазначеним доказам, фактично безпідставно та необґрунтовано залишивши їх без уваги. Визначаючи підстави для відмови в задоволені поданої ДП «Енергоринок» заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції обмежився лише констатацією того, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Також суд апеляційної інстанції безпідставно не звернув увагу на обґрунтовані доводи ДП «Енергоринок» про те, що ним дотримано та наведено всі три ознаки існування нововиявлених обставин у даній справі, а саме: їх існування на час розгляду справи. Так, 19.10.2021 згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи суддю ОСОБА_1 визначено у складі колегії суддів для розгляду справи №910/4216/20, яка в подальшому 30.11.2021 прийняла постанову по суті спору. Із наведених вище джерел вбачається, що після тимчасової окупації у 2014 році АР Крим суддя ОСОБА_1 був переведений до ПАГС, однак погляди у судді залишились антиукраїнськими, що є грубим порушенням «Присяги судді»; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Наведені вище обставини не могли бути відомі ДП «Енергоринок» на час розгляду справи №910/4216/20 у листопаді 2021 року, оскільки вказані обставини стали відомі лише у листопаді 2022 року; істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте). Істотність наведених обставин полягає у тому, що якби вони були відомі на час розгляду справи, то ДП «Енергоринок» скористалося б правом на відвід або збори суддів вирішили б виключити суддю ОСОБА_1 зі складу постійних колегій суддів, а у справах за його участі були б визначені інші судді, що очевидно мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте у складі судді ОСОБА_1, оскільки останній, маючи антиукраїнські погляди та ненависть до української влади, в силу ст.ст. 32-34 ГПК України міг впливати на інших суддів колегії з метою прийняття рішення проти державного підприємства та стягнення з нього багатомільйонної заборгованості всупереч встановленому державою порядку її оплати. Крім цього, суд апеляційної інстанції дійшов до передчасних та помилкових висновків про залишення клопотання про зупинення провадження у справі №910/4216/20 до набрання законної сили вироком суду в межах кримінального провадження проти судді ОСОБА_1 та клопотання про зупинення провадження у справі № 910/4216/20 до розгляду в касаційному порядку справи № 910/9796/19 без задоволення. Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «Енергоринок», призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзивів на скаргу до 07.04.2022. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.04.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 06.04.2023, у якому представник позивача просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду - без змін. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 30.03.2023 від Державного підприємства "Енергоринок" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К.- головуючого, Волковицької Н.О., Случа О.В. від розгляду справи № 910/4216/20. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2023 заяву Державного підприємства "Енергоринок" про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючого, Волковицької Н.О., Случа О.В. від розгляду справи № 910/4216/20 визнано необґрунтованою та передано матеріали справи № 910/4216/20 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви Державного підприємства "Енергоринок" про відвід колегії суддів від розгляду справи. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2023 відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства "Енергоринок" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Могила С.К. - головуючого, Волковицької Н.О., Случа О.В. від розгляду справи № 910/4216/20. Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Згідно з ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених процесуальним законодавством. Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 9901/424/18, від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а. Згідно з ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Таким чином процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, як убачається з рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведна проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. У пункті 33 рішення від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39; у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04). Колегія суддів звертає увагу, що відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач як на підставу для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 за нововиявленими обставинами посилався на те, що ДП «Енергоринок» із офіційних веб-сайтів Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та численних засобів масової інформації в мережі інтернет стало відомо, що судді ОСОБА_1, який був у складі колегії суддів при прийнятті постанови від 30.11.2021, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 436-2, ч. 4 ст. 27 та ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Наголошує, що при винесенні апеляційним судом постанови від 30.11.2021 у складі судді ОСОБА_1 було порушено «право на справедливий суд», оскільки за наведених нововиявлених обставин, справа мала б розглядатись іншим складом суду, що на переконання відповідача, очевидно мало б наслідном прийняття іншого судового рішення. Зауважує, що прийнята Північним апеляційним господарським судом постанова від 30.11.2021 повністю суперечить усталеній судовій практиці, яка сформувалась за 20 років існування Оптового ринку електричної енергії України. Апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що наведені обставини не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні приписів ст. 320 ГПК України, виходячи з наступного. Посилання заявника на те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 не відповідає судовій практиці та механізму погашення боргів на Оптовому ринку електричної енергії України, правомірно відхилено апеляційним судом, оскільки, по-перше, це не є нововиявленою обставиною, і, по-друге, постановою Верховного Суду від 17.02.2022 касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/4216/20 - без змін. Доводи заявника щодо ймовірного зв`язку між повідомленням про підозру судді ОСОБА_1 та прийняттям судом у його складі вищезазначеної постанови не відповідають встановленим чинним процесуальним законодавством підставам для перегляду рішення за нововияленими обставинами. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Також представником ДП «Енергоринок» не обгрунтовано та не надано доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між повідомленням судді ОСОБА_1 про підозру у вчинені злочину та прийняттям Північним апеляційним господарським судом постанови від 30.11.2021 у справі № 910/4216/20. Отже, виходячи з аналізу сукупності усіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що викладена відповідачем обставина повідомлення судді ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину, що визначена заявником як нововиявлена, не є істотною для розгляду цієї справи, оскільки не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену Північним апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 30.11.2021 у справі № 910/4216/20. Тобто при її врахуванні вона не буде мати визначального впливу на той результат розгляду цієї справи, який викладений у вказаному судовому рішенні. Відтак, суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки наведені відповідачем в його заяві обставини за своєю суттю не є істотними для вирішення цього спору, а відтак не мають усієї сукупності характерних ознак існування нововиявлених обставин, що, в свою чергу, виключає можливість перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 910/4216/20 в порядку ст. 320 ГПК України. Доводи скаржника у касаційній скарзі зводяться до намагань домогтися нового розгляду справи і постановлення нового судового рішення за результатами іншої оцінки наявних доказів, проте згідно зі ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Що ж до посилань скаржника на те, що апеляційним судом неправильно залишено без задоволення клопотання про зупинення провадження у справі №910/4216/20 до набрання законної сили вироком суду в межах кримінального провадження проти судді ОСОБА_1, то Верховний Суд вважає їх неспроможними, оскільки відповідачем у поданому клопотанні жодним чином не обґрунтовано неможливість розгляду даної справи та належним чином не обґрунтовано вказаний у клопотанні взаємозв`язок між повідомленням судді ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 7 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України, та визначених процесуальним кодексом підстав для зупинення провадження у справі. При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Що ж до клопотання про зупинення провадження у справі № 910/4216/20 до розгляду в касаційному порядку справи № 910/9796/19, то апеляційний господарський суд також правильно відмовив у його задоволенні, оскільки предметом розгляду в суді апеляційної інстанції була заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 за нововиявленими обставинами та наявність встановлених процесуальним законодавством підстав для перегляду такої постанови, а не перевірка висновків суду щодо наявності чи відсутності правових підстав для задоволення позову. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування немає, оскільки визначена відповідачем обставина для перегляду постанови апеляційного суду в якості нововиявленої не є такою в розумінні ст. 320 ГПК України. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317, 320 ГПК України, Верховний Суд, - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі № 910/4216/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Могил С.К. Судді: Волковицька Н.О. Случ О.В.