Постанова 4817 № 604/235/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 604/235/21Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б. Провадження № 22-ц/817/387/23 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 квітня 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Дикун С. І., Шевчук Г. М., за участі секретаря Романської К.М. та сторін представника ОСОБА_1 адвоката Покотило Ю.В. та представника ОСОБА_2 адвоката Пителя Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 604/235/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2023 року, ухваленого суддею Сташків Н.Б., у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності та ділової репутації, В С Т А Н О В И В : у березні 2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_2 , у якому після уточнення позовних вимог просили визнати недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, наступну інформацію: - «Важлива інформація про депутатів злодіїв та брехунів Скалатської громади. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та їх родич ОСОБА_1 », яка була поширена ОСОБА_2 шляхом опублікування ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній мережі Facebook у загальнодоступній групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за електронною адресою в мережі Internet: https;//www.facebook.com/groups/2482087818778717, допису; - «…три депутати Скалатської міської ради від партії «Сила і честь» - це ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .. Ну, і їхній родич ОСОБА_1 ...вони практично сорок п`ять хвилин ставили одні і ті самі запитання з пресом і, і з тиском... - …Після того вони всі четверо на мене накинулися і почали мене бити в області голови, відібрали в мене мій телефон мобільний, вкрали мій мобільний телефон, вкрали мою банківську карточку, … - …три депутати Скалатської міської ради разом із своїм родичом ОСОБА_1 . Ці наші депутати від партії «Сила і честь» абсолютно неадекватно себе поводять… - …депутати ці є злодіями, ці депутати є провокаторами і ці депутати є брехунами… - …їхня поведінка є неадекватна,… - …зловживають своїм…депутатським мандатом… - …депутати ці є аферистами і злодіями в Скалатській громаді…» Зобов`язати ОСОБА_2 у 10-денний строк від дня набрання законної сили рішення суду у даній справі спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування в соціальній мережі Facebook у загальнодоступній групі «Я ЛЮБЛЮ СКАЛАТСЬКУ ОТГ» допису з відео зверненням ОСОБА_2 , у якому оголосити резолютивну частину рішення суду у даній справі. В обґрунтування позову посилаються на те, що інформація викладена ОСОБА_2 у дописі та відеозверненні є недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачів. Внаслідок розповсюдження відповідачем вищенаведеної недостовірної негативної інформації було порушено їх особисті немайнові права. Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації відмовлено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 13855,50 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2023 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом було встановлено факт поширення інформації про позивачів, яку вони просили визнати недостовірною, саме відповідачем, який у своєму відзиві визнав ту обставину, що саме ним, а не іншою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09 год. 24 хв. в соціальній мережі Facebook у загальнодоступній групі «Я ЛЮБЛЮ СКАЛАТСЬКУ ОТГ.» було поширено відповідний допис та відеозвернення. Та обставина, що поширена інформація є негативною, а тому такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачів, тобто порушує особисті немайнові права позивачів, підтверджується висновком Тернопільського відділення КНДІСЕ від 07.02.2022 року № 1342/21-22 за результатами проведення судово - лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи. Варто зауважити, що стороною позивача клопотань про призначення додаткової або повторної експертизи не заявлялось, а тому належних та допустимих доказів, які б спростовували наведений вище висновок експерта матеріали справи не містять. Враховуючи зміст поширеної відповідачем інформації, зокрема, про нібито вчинення позивачами діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, єдиним належним та допустимим доказом, який би підтвердив її достовірність міг бути вирок суду, який набрав законної сили. У зв`язку із цим вибіркове посилання суду на окремі документи, які містяться в матеріалах кримінального провадження, відкритого на підставі заяви відповідача, суперечать положенням ст. 62 Конституції України, а також не відповідають вимогам ч. 2 ст. 78 ЦПК України. Крім того, враховуючи, що позов поданий, у тому числі, через дискримінацію позивачів зі сторони відповідача, згідно з ч. 2 ст. 81 ЦПК України позивачі були зобов`язані навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача. Як встановлено судом, депутатами Скалатської міської ради, а тому - публічними особами, є ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Особисто він, ОСОБА_1 , депутатом міської ради, не є. Відомостей, які б вказували, що відносно нього можна було би застосувати поняття «публічна особа» матеріали справи не містять і йому про такі невідомо. Більше того, відповідачем було поширено недостовірну інформацію як головою Скалатської міської ради, а не як пересічним громадянином чи громадським активістом, а сама інформація не стосувалась публічної діяльності позивачів, тому висновки суду про те, що позивачі повинні бути терпимими до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб не відповідає дійсним обставинам даної конкретної справи. Відтак, судом було неповно з`ясовано обставини, які мали значення для вирішення заявлених позовних вимог. Представник ОСОБА_2 адвокат Питель Т.І. подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у якому зазначив, що не заслуговує на увагу посилання апелянта про те, що суд першої інстанції неналежно оцінив як доказ висновок експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 07 лютого 2022 року № 1342/21-22. Відповідно до ч. 5 ст. 102 ЦПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. Так, 19 квітня 2022 р. представником відповідача до суду подана заява про виклик експерта, оскільки його висновок є не ясним. Однак, експерт в порушення свого обов`язку не з`явився в суд для пояснення та надання відповідей на запитання сторін, чим порушив право сторін на дослідження доказу експертного висновку. Посилання апелянта на те, що єдиним допустимим доказом діяння, яке підпадає під ознаки кримінального порушення є вирок суду. З таким твердженням погодитись неможливо, оскільки глава 5 ЦПК України визначає, що таке докази та доказування. Відповідач надав суду письмові докази матеріали кримінальної справи, які мають інформацію про подію 15 лютого 2021 року, а також забезпечив надання в суді двома свідками показань про ту саму подію. Саме ці докази можуть бути основою для вироку у кримінальному провадженні, яким буде встановлена вина. Також ці докази можуть підтверджувати обставини у цивільній справі. Їх оцінка буде надана судом у кримінальній і цивільній справі. Тому вирок суду не може бути єдиним доказом обставин, які мають значення у кримінальній і цивільній справі. Як зазначив апелянт ОСОБА_1 , що він не є публічною особою. Проте, стаття 30 Закону України «Про інформацію» звільняє від відповідальності за оціночні судження незалежно від статусу особи відносно якої висловлені такі судження. А фактичні твердження про подію 15 лютого 2021 р., які викладені у дописі та відео, підтвердженні доказами (показання свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_7 , експертним висновком про тілесні ушкодження). Закон не передбачає спростування інформації про подію, яка була насправді. Останнім хибним аргументом апеляційної скарги є те, що відповідач поширив інформацію, яка не стосувалась публічної діяльності позивачів, як голова міської ради, а не як громадянин. Така помилкова думка не відповідає поняттю свободи слова, яке не обмежує особа за її соціальним статусом. Крім того, подія 15 лютого 2021 р. відбулась в робочому кабінеті голови Скалатської міської ради П.В. Савончака. Тоді позивачі ставили запитання з приводу діяльності органу місцевого самоврядування. Відповідно поширена інформація стосувалась ОСОБА_1 коли він діяв в своїх інтересах в міській раді. Крім того, статус голови не позбавляє права на висловлювання оціночних суджень і права на свободу слова відносно будь-якої особи і її статусу громадянина або депутата. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Покотило Ю.В. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній. Представник ОСОБА_2 адвокат Питель Т.І. апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнав, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися і не повідомили причин неявки, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, про що свідчить направлена на електрону адресу судова повістка, а також складена секретарем судового засідання телефонограма. Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частина 8 статті 128 ЦПК України). Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що ОСОБА_2 є головою Скалатської міської територіальної громади, що підтверджується рішенням 1-ої сесії 8-го скликання Скалатської міської ради від 25 листопада 2020 року. Згідно з довідкою № 1461 від 13.07.2021 року Скалатської міської ради вбачається, що станом на 15.02.2021 року громадяни: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 з 25 листопада 2020 року є депутатами Скалатської міської ради восьмого скликання, обрані на перших та чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. ОСОБА_1 не є депутатом Скалатської міської ради. З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15 лютого 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів з приводу того, що 15.02.2021 року близько 16:00 год, позивачі перебуваючи в приміщенні Скалатської міської ради, а саме в приміщенні кабінету міського голови перешкоджали виконувати його посадові обов`язки, ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження. (т. 1 а.с. 88 90). 16 лютого 2021 року об 09:24 год. відповідач по справі ОСОБА_2 в соціальній мережі Facebook загальнодоступній групі «Я ЛЮБЛЮ СКАЛАТСЬКУ ОТГ» поширив допис (адреса у мережі internet: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому виклав наступну інформацію : «Доброго дня, дорогі жителі Скалатської громади. Я, ОСОБА_9 , хочу дещо вам сьогодні проінформувати про ті події, які відбулися вчора. Орієнтовно 16:30 год до мене зайшли три депутати Скалатської міської ради від партії «Сила і Честь»- це ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ну і їх родич ОСОБА_1 і на протязі 45 хв. вони ставили мені самі різні запитання, як приватного характеру так державного. Питання були різного напрямку, провокативні питання, ті, які не мають відношення до мого життя, до моєї діяльності в Скалатській міській раді, але вони практично 45 хв. ставили одні і ті запитання з пресом і з тиском. Після того я їх дуже просив звільнити кабінет, я працюю, я надам відповіді на всі ваші запитання, я на даний час не маю усієї інформації, яка могла бути вам потрібна. Мені потрібно усі питання вивчити, тоді я зможу надати вам усю інформацію, але, на жаль, їх це не заспокоїло, не задовольнило, і вони дальше продовжували сидіти в кабінеті і ставити знову ж таки ті самі запитання навіть і трирічної давності. Десь орієнтовно в сім, п`ять п`ятнадцять - п`ять двадцять, вже після мого робочого часу, я просив їх вийти з кабінету і залишити мій кабінет. Вони і надалі продовжували ставити різні запитання, на які я так і говорив, що я надам всі відповіді, але вони не заспокоїлися, почали мене дальше знімати на відеокамеру. Я після того вибив цю відеокамеру, тому що вважав - це вже мій приватний час після роботи, я не хотів, щоб мене знімали на камеру. Після того вони всі четверо на мене накинулися і почали мене бити в області голови, відібрали в мене мій телефон мобільний, вкрали мій мобільний телефон, вкрали мою банківську карточку, яка була в цьому телефоні. Відповідно, я їх просив повернути. Вони сказали, що не мають ні мого мобільного телефону, ні банківської карточки. Дві карточки десь тут ми ще боролися я, ну, відібрав, забрав свої права і банківську карточку, а іншу карточку банківську в мене вони вкрали разом з моїм мобільним телефоном. Я після того, мої працівники міської ради підійшли вже мене тут захистили, розборонили і після того ми подзвонили в поліцію. Я закрив двері свого кабінету до вияснення обставин і до тих пір, поки вони мені не віддадуть мій мобільний телефон і мою банківську карточку. Вони сказали, що вони всього цього не мають, але я знаю, що вони його вкрали. Як банківську карточку, так і мій мобільний телефон. Коли я закрив двері і викликав поліцію, після деякого часу мій мобільний телефон вилетів з кишені ОСОБА_4 .. Я вважаю, що це був вкрадений телефон, оскільки вона його не хотіла віддавати, але в силу обставин, ну, телефон їй вилетів з кишені і моя мобільна банківська карточка, яка була на цьому місці, де сиділа ОСОБА_4 , теж виявилося, що вона є на кріслі. Насправді, абсолютно вона не могла бути на цьому кріслі, тому що вона випала зовсім в іншому місці. Тому, дорогі жителі Скалатської громади, хочу, щоб і вся Україна знала, що три депутати Скалатської міської ради разом із своїм родичем ОСОБА_1 .. Ці наші депутати від партії «Сила і честь» абсолютно неадекватно себе поводять. Вони пресують всіх працівників міської ради, вони зривають комісії, вони намагаються на сесії ставити ті запитання, на які вже давно є відповідь. Вони намагаються показати себе в хорошому вигляді, захищаючи інтереси людей. Насправді, ми теж захищаємо інтереси людей. Питання тільки часу, щоб вияснити всі обставини, і щоб все було правильно зроблено. Насправді, ці люди намагаються постійно провокувати і робити непотрібні речі, тобто робити шум і скандальну обстановку в нашій міській раді. Тому дуже всіх прошу - будьте обережні, оскільки депутати ці є злодіями, ці депутати є провокаторами і ці депутати є брехунами, оскільки вони намагаються себе показати в хорошому світлі, когось опоганити, і когось принизити. Я звертаюся до всіх депутатів Скалатської міської ради, звертаюся до жителів Скалатської громади, щоб ми прийняли міри до цих депутатів, оскільки їхня поведінка є неадекватна, і ми, нам важко працювати в такій обстановці, і звертаюся до представників партії «Сила і честь» - будь ласка, зверніть увагу на своїх людей, які прикриваються вашою партією, але тут зловживають своїм, якби, депутатським мандатом. Насправді ситуація така є, що ті люди намагаються захопити земельні ділянки, які їм не належать, але намагаються відібрати в одному чи другому населеному пункті. Ми знаємо, що в одному з населених пунктів нашої громади - село Криве, де сьогодні батьки собі поставили дитячий майданчик, ці горе-депутати теж хотіли забрати земельну ділянку собі через інших людей. Тому постійно виникають такі конфлікти, тому що люди відстоюють власні тільки свої інтереси, але роблять шум для того, щоб десь і їхні бажання були прикриті і намагаються робити щось інше для людей нашої громади. Насправді хочу завірити, що весь наш інший депутатський корпус, окрім тих трьох депутатів, і всі наші працівники міської ради, як і виконавчий наш комітет намагаються задовольнити потреби нашої громади, намагаються задовольнити потреби наших людей і намагаються зробити так, щоби всім було добре. Питання тільки часу і обставин, які складаються. Дякую за розуміння. Дякую за те, що ви будете поширювати дану інформацію. Хай люди знають, що депутати ці є аферистами і злодіями в Скалатській громаді. Хай щастить». З довідки Комунального некомерційного підприємства «Скалатська комунальна районна лікарня» № 18 від 17.02.2021 року вбачається, що 16.02.2021 року ОСОБА_2 звернувся за допомогою в приймально-діагностичне відділення КНП «Скалатська комунальна районна лікарня» Скалатської міської ради. Діагноз: забій лівої половини грудної клітки, закрита черепно-мозкова травма. Журнал реєстрації амбулаторних хворих № 3 від 16.02.2021 року. (т. 1 а.с. 93). 17.02.2021 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Згідно викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, вбачається, що 15.02.2021 року близько 18:00 год. в приміщенні Скалатської міської ради в ході словесного конфлікту ОСОБА_2 , який являється головою Скалатської міської ради, спричинили тілесні ушкодження депутати цієї ж ради ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 91). Згідно висновку експерта № 127 Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи від 17-18 лютого 2021 року вбачається, що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_2 виявлені синці правої вушної раковини та передньої поверхні грудей зліва. Характер та морфологічні властивості виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, вказують на їх утворення від дії тупих предметів близько за 2-3 доби до його судово-медичного огляду, не виключено в постанові термін події - 15.02.2021 року. Виявлені у ОСОБА_2 синці за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень. Відмічений при зверненні діагноз «закрита черепно-мозкова травма» не підлягає оцінці, оскільки не підтверджений об`єктивними неврологічними даними. Утворення виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за наведених у постанові та повідомлених ним при судово-медичній експертизі обставин, не виключається. (т. 1 а.с. 94-96) Згідно висновку експерта Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи № 462 від 01 - 04 червня 2021 року зазначено, що утворення виявлених у ОСОБА_2 ушкоджень за повідомлених та показаних під час проведення слідчих експериментів за участі потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 від 25.05.2021 обставин події не виключається. (т. 1 а.с. 97-101) Згідно з висновком ТВ КНДІСЕ від 07.02.2022 року № 1342/21-22 за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи вбачається, що 1) У відеозверненні ОСОБА_12 під назвою: «Важлива інформація про депутатів злодіїв та брехунів Скалатської громади ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та їх родич ОСОБА_1 », розміщеному в соціальній мережі «Фейсбук» у групі «Я люблю Скалатську ОТГ» - міститься інформація негативного характеру щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . 2) У відеозверненні ОСОБА_12 під назвою : «Важлива інформація про депутатів злодіїв та брехунів Скалатської громади ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та їх родич ОСОБА_1 », розміщеному в соціальній мережі «Фейсбук» у групі «Я люблю Скалатську ОТГ» - міститься висловлювання образливого характеру щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 3) Висловлювання ОСОБА_13 , в яких містить негативна інформація щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у відеозверненні, розміщеному в соціальній мережі «Фейсбук» у групі «Я люблю Скалатську ОТГ» : - Висловлювання : « …ставили одні й ті самі запитання з пресом і, і з тиском»; « вони всі … накинулися і почали мене бити в області голови, відібрали .. телефон мобільний, вкрали мій мобільний телефон, вкрали мою банківську карточку»; « ми ще боролися я, …., а іншу карточку банківську в мене вони вкрали разом з моїм мобільним телефоном», «неадекватно себе поводять», «пресують всіх працівників міської ради, зривають комісії», «зловживають депутатським мандатом», - є фактичними твердженнями. - Контекст уживання семантичних конструкцій «є провокаторами», «є злодіями», «є брехунами», «поведінка є неадекватна», - мають фактологічну опору і містять оцінний компонент; - Висловлювання : « .. ті люди намагаються захопити земельні ділянки, які їм не належать, але намагаються відібрати в одному чи другому населеному пункті»; «Ці горе-депутати теж хотіли забрати земельну ділянку через інших людей», провокатори», - є оціночними судженнями, а не фактичними твердженнями. Висловлювання : «аферисти, злодії, брехуни» - є висловлюваннями образливого характеру з оціночним значенням. Відмовляючи у позові щодо ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що аналіз змісту відеовиступу вказує на те, що її автор висловлює оціночні судження, припущення, щодо ситуації, конфлікту який мав місце, а також свою особисту думку щодо обставин, які відбувалися. До того ж, характер викладу інформації у відеозверненні свідчить про те, що її автор висловлює, припущення своєї особистої думки та надає оцінку подіям, про що свідчать, відповідні фрази злодії, брехуни і,. як пояснив відповідач по справі, так назвав позивачів, оскільки вони у нього викрали мобільний телефон та банківську картку, і в подальшому, коли просив їх повернути, обманювали його що не брали, хоча мобільний телефон випав із кишені куртки ОСОБА_4 . Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи, правильно застосовані норми матеріального права і не встановлено порушення норм процесуального права. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Частиною першою статті 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною першою статті 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»). Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом. Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. Суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, що стосується заявника ОСОБА_1 . Як вбачається з вимог уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , що він просив визнати недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, яка : - «Важлива інформація про депутатів злодіїв та брехунів Скалатської громади. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та їх родич ОСОБА_1 », яка була поширена ОСОБА_2 шляхом опублікування ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній мережі Facebook у загальнодоступній групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за електронною адресою в мережі Internet: https;//www.facebook.com/groups/2482087818778717, допису; - «…три депутати Скалатської міської ради від партії «Сила і честь» - це ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .. Ну, і їхній родич ОСОБА_1 ...вони практично сорок п`ять хвилин ставили одні і ті самі запитання з пресом і, і з тиском... - …Після того вони всі четверо на мене накинулися і почали мене бити в області голови, відібрали в мене мій телефон мобільний, вкрали мій мобільний телефон, вкрали мою банківську карточку. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач був спровокований діями позивачів, через конфлікт що мав місце в кабінеті відповідача і останній, у відеозверненні висловив своє особисте бачення, думку та критику і надав оцінку конфліктній ситуації і безпосередньо його учасникам, вдаючись до оціночних суджень, зокрема - вони практично сорок п`ять хвилин ставили одні і ті самі запитання з пресом і, і з тиском.... Колегія суддів погоджується з даним висновком, оскільки судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як страх, впевненість чи сумнів. Також, звернення відповідача до правоохоронного органу із заявою про вчинення злочину та висловлювання щодо події злочину не є поширенням недостовірної інформації. Крім того, доказів того, що метою звернення до правоохоронного органу із заявою про вчинення злочинів було саме намагання опорочити честь, гідність та ділову репутацію заявника, матеріали справи не містять. Не заслуговує на увагу посилання заявника про те, що судом першої інстанції не взято до уваги висновок судово-лінгвістичної експертизи за № 1342/21-22 від 07.02.2022 з огляду на те, що відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оцінюючи висновок судово-лінгвістичної експертизи за № 1342/21-22 від 07.02.2022, покази свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , письмові докази, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15 лютого 2021 року, висновки експерта за № 127 та за 462 Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи відповідно від 17-18 лютого 2021 року і від 0104 червня 2021 року, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що автор висловлює у відеозаписі оціночні судження, припущення, щодо ситуації, конфлікту, який мав місце, а також свою особисту думку щодо обставин, які відбувалися. Щодо доводів заявника про те, що він не є депутатом міської ради, а тому судом безпідставно застосовано до нього поняття публічна особа, колегія суддів вважає, що заявником помилково сприйнято обґрунтування щодо допустимої критики публічних осіб, оскільки вони стосуються позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , які є депутатами Скалатської територіальної громади, однак рішення Підволочиського районного суду від 19.01.2023 ними не оскаржувалося. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, апеляційний суд не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2023 року без змін. Поновити дію рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 січня 2023 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 21 квітня 2023 року. Головуюча Н.М. Храпак Судді: С.І. Дикун Г.М. Шевчук