Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/1819/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/1819/22 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Разюк Г.П., суддів: Колоколова С.І., Ярош А.І. при секретарі судового засідання Полінецькій В.С. за участю представників сторін: від позивача Федоренка Сергія Івановича паспорт серія НОМЕР_1 від 18.08.1999 від відповідача Петрової А.М., ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВН №1238242 від 20.04.2023, свідоцтво №002821 від 19.06.2019 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного закладу "Одеська приватна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ліцей "Чорноморський" на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022, прийняте о 15:17:07 суддею Желєзною С.П. у м. Одесі, повний текст якого складено 03.11.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 прийняте суддею Желєзною С.П. у м. Одесі, повний текст якого складено 29.11.2022 у справі № 916/1819/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Федоренко Сергія Івановича до скаржника про стягнення 2 349 093,93 грн., В С Т А Н О В И В : У серпні 2022 року Фізична особа-підприємець (далі ФОП) Федоренко Сергій Іванович звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного закладу „Одеська приватна загальноосвітня школа I-III ступенів-ліцей «Чорноморський» (далі Ліцей «Чорноморський») про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 2 349 093,93 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 1 529 749,56 грн., 3% річних у розмірі 55 699,63 грн., збитків від інфляції у розмірі 356 067,37 грн. та пені у розмірі 407 577,37 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати вартості наданих позивачем послуг за укладеними між сторонами договорами №01/04/21 від 01.04.2021, №02/04/21 від 01.04.2021, №03/04/21 від 01.04.2021, №04/04/21 від 01.04.2021, №05/04/21 від 02.04.2021, №06/04/21 від 02.04.2021, №08/04/21 від 05.04.2021, №09/04/21 від 05.04.2021, №10/04/21 від 06.04.2021, №11/04/21 від 06.04.2021, №12/04/21 від 06.04.2021, №13/04/21 від 06.04.2021, №14/04/21 від 07.04.2021, №15/04/21 від 07.04.2021, №16/04/21 від 08.04.2021, №17/04/21 від 08.04.2021. Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 позов задоволено частково та стягнуто з Ліцею «Чорноморський» на користь ФОП Федоренко Сергія Івановича суму основного боргу у розмірі 1 529 749,56 грн., 3% річних у розмірі 55 699,63 грн., збитки від інфляції у розмірі 356 067,37 грн. та судовий збір у розмірі 29 122,76 грн. В решті позову відмовлено. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання прийнятих на себе зобов`язань, за умовами укладених між сторонами договорів, позивачем виконані підрядні роботи загальна вартість яких, згідно підписаних сторонами актів здачі-приймання наданих послуг складає 1 529 749,56 грн., а відповідачем в порушення умов вище перерахованих договорів та приписів чинного законодавства протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання виконаних робіт не оплачена їх вартість, у зв`язку з чим щодо суми основного боргу у розмірі 1 529 749,56 грн. підлягають задоволенню, як законні та обґрунтовані. При цьому судом зазначено, що відповідач втратив право посилатися на відступи від умов договорів та наявність недоліків у виконаній позивачем роботі, оскільки не дотримався приписів ст. 853 ЦК України в частині негайного повідомлення ФОП Федоренка С.І. про виявлені недоліки у виконаних роботах. Враховуючі зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 55 699,63 грн. та збитків від інфляції у розмірі 356 067,37 грн, водночас відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 407 577,37 грн. з огляду на відсутність в укладених між сторонами договорах умов щодо нарахування пені у випадку прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань. 01.10.2022 представник позивача надіслав до місцевого господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 66 000,00 грн. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 заяву про розподіл судових витрат на правову допомогу задоволено частково та стягнуто Ліцею «Чорноморський» на користь ФОП Федоренко Сергія Івановича витрати на правову допомогу у розмірі 54 549,00 грн., в іншій частині заяви відмовлено, оскільки господарський суд за ст. 129 ГПК України відшкодував позивачу витрати на правову допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог Не погоджуючись з обома рішеннями місцевого господарського суду відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та відповідним чином розподілити судові витрати. На думку скаржника, рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача кошти за роботи, які не були виконані позивачем, що підтверджують наявні в матеріалах справи докази, а саме копія звіту з інспектування №44-О/КЮ від 15.09.2022 та копія окремої думки експерта будівельної категорії Бічева І.К. При цьому, апелянт зазначає, що підписання відповідачем актів здачі-приймання наданих послуг не свідчить про виникнення обов`язку відповідача оплатити виконані роботи. Також апелянт стверджує, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про недотримання відповідачем приписів ст. 853 ЦК України в частині негайного повідомлення позивача про виявлені недоліки у виконаних роботах та відповідну втрату права посилатись на відступи від умов договорів та наявність недоліків у виконаній роботі, тоді як строк впродовж якого замовник має право виявляти та заявляти підрядникові про приховані недоліки в роботі законодавством не встановленою і така правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 23.06.2015 у справі № 911/832/14. Крім того, скаржник зазначає, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для призначення експертизи у даній справі. Підставою для скасування додаткового рішення апелянт вважає порушення судом приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України та стягнення витрат на правову допомогу у розмірі, який непропорційний розміру задоволених позовних вимог. Крім того, скаржник вважає, що в акті опису наданих послуг до договору від 01.02.2022 розрахунок витрат на правову допомогу є завищеним та необґрунтованим, заявлена сума витрат на правничу допомогу неспівмірною з реальним обсягом такої допомоги, наданої під час розгляду справи в суді першої інстанції та часом витраченим на надання таких послуг. У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує її доводи, зазначає про те, що апелянт подав апеляційну скаргу виключно з метою затягування справи та ухилення від сплати боргу, жодних доказів, тверджень та аргументів, що підтверджують заперечення відповідача на позов у суді першої інстанції так і на обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем не надано. При цьому позивач вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вірно встановив усі обставини справи і підстав для його зміни або скасування не має. Крім того, позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення у даній справі, в якому вважає її доводи також безпідставними, зазначає, що твердження відповідача про порушення судом принципу пропорційності при зменшенні судових витрат з заявлених позивачем 66000грн. до задоволених судом 54 549грн. у відсотковому порівнянні з сумою позовних вимог та сумою вимог, задоволених судом є невірним, а також що відповідач хибно тлумачить принцип пропорційності і помиляється вважаючи, що пропорційність виражається виключно у відсотковому співвідношенні. 19.04.2023 відповідач надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення обставин щодо факту виконання або не виконання позивачем своїх зобов`язань за укладеними між сторонами договорами, обсягу виконання таких зобов`язань ним обсягу, відображеного в актах здачі приймання наданих послуг по зазначених договорах. При цьому позивач надіслав заперечення проти клопотання позивача про призначення у даній справі експертизи. Колегія суддів розглянувши відповідне клопотання в судовому засіданні відмовила в його задоволенні, зазначивши при цьому, що відповідач був обізнаний про те, що за укладеними між сторонами договорами ним прийняті роботи, підписані акти здачі приймання наданих послуг 15.04.2021, водночас протягом тривалого часу він не звертався з претензіями до позивача з приводу прийнятих робіт та послуг або обсягу таких робіт та послуг, а тому відсутні підстави для призначення на стадії апеляційного провадження відповідної судової експертизи. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзивів на них заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг судова колегія дійшла до наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2021 між ФОП Федоренко С.І. (Виконавець) та Ліцеєм «Чорноморський» (Замовник) було укладено договір №01/04/21, відповідно до п. 1.1 якого перший зобов`язується надати, а другий -прийняти й оплатити такі послуги: проектування пасивної системи захисту будівель і споруд від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів на об`єкті Замовника за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, З-А. Згідно з п. 2.1 договору Замовник зобов`язується надати Виконавцю всю необхідну інформацію відносно послуг за даним договором; сплатити Виконавцю вартість (ціну) отриманих послуг у повному обсязі, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Положеннями п. 2.2 договору встановлено, що Виконавець зобов`язується узгодити із Замовником перелік, обсяг послуг і час їхнього надання; якісно та в межах установлених строків і вартості надати Замовнику послуги, передбачені умовами цього договору; забезпечити належну якість документації і всіх наданих послуг, відповідність їх встановленим технічним вимогам; усувати за свій рахунок допущені недоліки, які будуть виявлені Замовником в ході виконання даного договору; надати всі послуги згідно договору, а необхідну документацію виготовити відповідно до діючих норм і правил й передати її Замовнику в повній комплектності. Згідно з п. 2.4 договору Замовник за даним договором має право безперешкодного доступу для перевірки перебігу та якості послуг, що надаються спеціалістами Виконавця, не втручаючись в їх проведення; контролювати якість наданих послуг і при необхідності вимагати від Виконавця усунення недоліків. Умовами п. 3.1 договору визначено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині обов`язків - до повного їх виконання сторонами. Відповідно до п. 4.1, 4.4 договору договірна вартість послуг за даним договором згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток №1), який є невід`ємною частиною даного договору, становить 22 500,00 грн. без ПДВ. Остаточний розрахунок за отримані послуги згідно цього договору проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту двостороннього підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг. Згідно з п. 5.1 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Умовами п. п. 8.1-8.3 договору сторонами передбачено, що протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання Виконавцем послуг по договору, сторони підписують двосторонній акт здачі-приймання наданих послуг. Послуги вважаються наданими Виконавцем і прийнятими Замовником тільки у випадку підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг. Підписання акту здачі-приймання наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Приписами п. 8.6 договору встановлено, що якщо після одержання наданих послуг у Замовника виявляються обґрунтовані зауваження або претензії щодо виконання узгоджених проектних рішень, він має право заявити їх на протязі 30 календарних днів з дня підписання акту здачі-приймання наданих послуг. У такому випадку, за обґрунтованою вимогою Замовника, Виконавець зобов`язаний зробити необхідні виправлення помилкових рішень без додаткової оплати у погоджений сторонами строк. 15.04.2021 між ФОП Федоренко С.І. та Ліцеєм «Чорноморський» підписано акт здачі-приймання наданих послуг №1 до договору №01/04/21 від 01.04.2021, відповідно до якого сторонами підтверджено надання позивачем послуг, визначених договором, вартість яких складає 22 500,00 грн. При цьому, у підписаному акті сторонами було зазначено, що послуги виконані у повному обсязі і претензій одна до одної не мають. Крім договору №01/04/21 від 01.04.2021, між ФОП Федоренко С.І. та Ліцеєм «Чорноморський» укладено ще п`ятнадцять інших договорів про надання послуг, умови яких в цілому є тотожними умовам договору №01/04/21 від 01.04.2021 за винятком виду послуг та їх ціни. Так, сторонами було укладено наступні договори, стягнення заборгованості за якими також є предметом спору по даній справі: 1. договір №02/04/21 від 01.04.2021 на суму 270 184,12 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 270 184,12 грн.; 2. договір №03/04/21 від 01.04.2021 на суму 8 280,00 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 8 280,00 грн.; 3. договір №04/04/21 від 01.04.2021 на суму 113 278,30 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 113 278,30 грн.; 4. договір №05/04/21 від 02.04.2021 на суму 4 140,00 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 4 140,00 грн.; 5. договір №06/04/21 від 02.04.2021 на суму 9 473,07 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 9 473,07 грн.; 6. договір №08/04/21 від 05.04.2021 на суму 4 140,00 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 4 140,00 грн.; 7. договір №09/04/21 від 05.04.2021 на суму 7 842,77 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 7 842,77 грн.; 8. договір №10/04/21 від 06.04.2021 на суму 712 309,73 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 712 309,73 грн.; 9. договір №11/04/21 від 06.04.2021 на суму 3 588,00 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 3 588,00 грн.; 10. договір №12/04/21 від 06.04.2021 на суму 17 514,50 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 17 514,50 грн.; 11. договір №13/04/21 від 06.04.2021 на суму 37 168,00 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 37 168,00 грн.; 12. договір №14/04/21 від 07.04.2021 на суму 19 780,00 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 19 780,00 грн.; 13. договір №15/04/21 від 07.04.2021 на суму 19 780,00 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 19 780,00 грн.; 14. договір №16/04/21 від 08.04.2021 на суму 57 325,00 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 57 325,00 грн.; 15. договір №17/04/21 від 08.04.2021 на суму 222 446,07 грн., до якого сторонами було підписано додаток №1 (протокол узгодження договірної ціни) та акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 15.04.2021 на суму 222 446,07 грн. 15.07.2022 ФОП Федоренко С.І. звернувся до Ліцею «Чорноморський» із претензією №02/07/22, відповідно до якої позивач, посилаючись на шістнадцять договорів сторін, послуги за якими з боку позивача були надані у повному обсязі, про що сторонами складено акти здачі-приймання наданих послуг, просив негайно оплатити заборгованість, яку залишено без реагування. 13-15.09.2022 ТОВ «Незалежний аудит та інспектування сфери безпеки» в особі інспектора (експерта) Крайдуби Ю.В. здійснено первинне інспектування відповідності проектній документації, працездатності та готовності до експлуатування системи протипожежного захисту у складі: системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, внутрішнього протипожежного водопроводу, блискавкозахисту, вогнезахисту металевих конструкцій, за результатами проведення якого складено звіт з інспектування №44-О/КЮ та протокол невідповідностей. Згідно з висновками, наведеними у звіті з інспектування №44-О/КЮ від 15.09.2022, системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, яка змонтована на об`єкті Ліцей «Чорноморський» відповідає проектним рішенням, які визначені робочим проектом розробленим ПП «Промосервіс» шифр 29/2018-СПС-СО; система внутрішнього протипожежного водопроводу та вогнезахисту металевих конструкцій не відповідає проектній документації шифр П.ПВК.010421 та регламенту робіт; система блискавкозахисту відсутня. 15.09.2022 експертом Бічевим І.К. на громадських та добровільних засадах за зверненням ТОВ «Незалежний аудит та інспектування сфери безпеки» було складено особливу думку щодо обстеження будівлі Ліцею «Чорноморський», відповідно до якої факт виконання ФОП Федоренко С.І. робіт за договорами №02/04/21 від 01.04.2021, №04/04/21 від 01.04.2021., №10/04/21 від 06.04.2021, №16/04/21 від 08.04.2021, №17/04/21 від 08.04.2021 не підтверджується. За змістом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України. Статтею 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України). З урахуванням наведених норм, оскільки умови укладених між сторонами договорів №01/04/21 від 01.04.2021, №02/04/21 від 01.04.2021, №03/04/21 від 01.04.2021, №04/04/21 від 01.04.2021, №05/04/21 від 02.04.2021, №06/04/21 від 02.04.2021, №08/04/21 від 05.04.2021, №09/04/21 від 05.04.2021, №10/04/21 від 06.04.2021, №11/04/21 від 06.04.2021, №12/04/21 від 06.04.2021, №13/04/21 від 06.04.2021, №14/04/21 від 07.04.2021, №15/04/21 від 07.04.2021, №16/04/21 від 08.04.2021, №17/04/21 від 08.04.2021 є обов`язковими до виконання обома сторонами і зобов`язання має виконуватися належним чином, позивач повинен був виконати свої зобов`язання за договорами щодо виконання робіт, належного оформлення їх і передачі відповідачу належним чином і у встановлений строк, а відповідач повинен виконати взяті на себе зобов`язання щодо прийняття робіт та оплати вартості фактично виконаних робіт в повному обсязі. Пунктом 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. За приписами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття. Отже, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника. Вказане передбачили і самі сторони, зокрема, згідно до п. 4.4 договорів остаточний розрахунок за отримані послуги проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту двостороннього підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг. Оскільки виконані підрядні роботи прийняті відповідачем після їх огляду шляхом підписання актів здачі-приймання робіт без зауважень та заперечень щодо їх якості та вартості, то відповідач, який не зробив заяву про відступи у роботі та інші недоліки при прийнятті робіт, відповідно до положень ст.ст.853, 882 Цивільного кодексу України, втратив право у подальшому посилатись на відступи від умов договору або явні недоліки у виконаних роботах та несе відповідні ризики самостійно. Правова позиція щодо відсутності у замовника права посилатися на явні недоліки у роботах, які прийняті ним без зауважень є сталою та неодноразово підтримана Верховним Судом, серед іншого, у постановах від 16.03.2018 у справі №902/734/16, від 15.03.2018 у справі №910/13725/16, від 01.08.2019 у справі №912/2635/17. Водночас згідно із ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник має право вже після прийняття робіт заявити про виявлені приховані недоліки (негайно після їх виявлення), тобто лише про такі недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт, у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником. Виходячи з положень ч. 2 і 3 статті 853 Цивільного кодексу України, законодавець поділяє недоліки виконаної роботи на явні, які можуть бути встановлені при звичайному способі приймання, та приховані. Відповідачем не було надано доказів на підтвердження негайного повідомлення позивача про наявність прихованих недоліків у виконаних позивачем роботах з метою врегулювання спірних питань, лише після звернення позивача до суду з даним позовом у серпні 2022 року відповідач заявив про наявність прихованих недоліків у виконаних позивачем роботах, що свідчить про недотримання відповідачем приписів ст. 853 ЦК України в частині негайного повідомлення позивача про виявлені недоліки у виконаних роботах, а отже, відповідач в будь-якому разі втратив право посилатися на відступи від умов договорів та наявність прихованих недоліків у виконаній позивачем роботі. При цьому, безпідставним є посилання апелянта на те, що строк впродовж якого замовник має право виявляти та заявляти підрядникові про приховані недоліки в роботі законодавством не встановлено враховуючи відсутність доказів, які б доводили факт сповіщення позивача про виявлені недоліки відповідно до норм чинного законодавства без затримки, тоб-то одразу після їх виявлення, яке на час заявлення позову вже сталося. Неправомірним є і посилання скаржника на звіт з інспектування №44-О/КЮ від 15.09.2022 та окрему думку експерта будівельної категорії Бічева І.К., який діяв на громадських засадах, тоді як відповідачем не було дотримано приписи ч. 4 ст. 853 ЦК України. Тим більше, що недоліки, перераховані у протоколі невідповідності від 13.09.2022 за своїм змістом не є прихованими, і цілком очевидно, що про їх існування він мав заявити під час прийняття робіт від позивача. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на наступному. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 та у постанові від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц зазначив, що добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Суд апеляційної інстанції вважає, що за вказаних обставин слід застосувати принцип доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. У спірному випадку відповідач, прийнявши виконані позивачем за договорами роботи без зауважень, та протягом 15 місяців не висуваючи до позивача жодних заперечень, фактично погодився з повним виконання ним умов укладених між сторонами договорів, а тому безпідставним є його посилання на наявність недоліків у виконаних позивачем роботах. Таким чином, оскільки відповідачем в порушення умов вище перерахованих договорів та приписів чинного законодавства не було протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання виконаних робіт оплачено вартості виконаних позивачем робіт, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що основний борг у сумі 1 529 749,56 грн. підлягає стягненню в судовому порядку. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, яким було здійснено перевірку заявлених до стягнення 3% річних та збитків від інфляції, що позовні вимоги щодо їх стягнення з відповідача у суму 55 699,63 грн. та 356 067,37 грн. відповідно є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі. Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 295 068,99 грн., у зв`язку із порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов`язання з розрахунку за виконані підрядні роботи, то в задоволенні відповідної вимоги судом першої інстанції було відмовлено, і щодо цієї частини рішення в апеляційній скарзі апелянтом не наведено доводів щодо її незаконності. За таких обставин, апеляційна скарга Ліцею «Чорноморський» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1819/22 слід залишити без змін. Також судова колегія не вбачає правових підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 у даній справі, з огляду на наступне. За змістом ч. 1 та п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частинами 1, 2, 3 ст.126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Приписами ч.3 ст.126 ГПК України обумовлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а згідно з ч.8 ст. 129 цього Кодексу, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Як вказує ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Позивач в обґрунтування заяви про прийняття судом рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу надав суду першої інстанції: договір про надання правової допомоги №02/02/22 від 01.02.2022, укладений між позивачем та адвокатом Герман О.О., згідно положень якого адвокат надає позивачу правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, правового супроводу та представництво інтересів у Господарському суді Одеської області по стягненню заборгованості за договорами, укладеними між позивачем та Ліцеєм «Чорноморський»; складає заяви, скарги, заперечення клопотання, процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновлення в разі порушення. Розмір гонорару за відповідним договором складає 66 000,00 грн. та він не залежить від досягнення позитивного результату; факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг; клієнт сплачує гонорар після набрання рішенням суду законної сили (п. п. 4. 1, 4.2, 4.6, 4.7 договору). Позивачем надано акт наданих послуг до договору №02/02/22 від 01.02.2022, підписаний ним з адвокатом Герман О.О., згідно якого вартість наданої позивачу правової допомоги складає 66 000,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Герман О.О, як представником позивача було подано позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення щодо долучення до матеріалів справи додаткових доказів, наданих відповідачем, та інші заяви по суті спору, що свідчить про надання ним послуг, передбачених умовами договору про надання правової допомоги №02/02/22 від 01.02.2022. Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер спору, принципи співрозмірності та розумності судових витрат, а також часткове задоволення заявлених позивачем позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 54 549 грн.. Колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано співмірності витрат на професійну правничу допомогу адвоката ані під час розгляду відповідної заяви позивача в суді першої інстанції ані під час апеляційного перегляду, при цьому саме лише посилання скаржника, на те, що розрахунок витрат на правову допомогу є завищеним та необґрунтованим не є достатнім для зменшення заявлених позивачем витрат на правову допомогу. Крім того, необґрунтованими є і доводи апелянта про порушення судом першої інстанції приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України та стягнення витрат на правову допомогу непропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючі той факт, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 349 093,93 грн. були часткового задоволені у сумі 1941516,56грн.( 1 529 749,56 грн. - основний борг, 3% річних у розмірі 55 699,63 грн. та збитки від інфляції у розмірі 356 067,37 грн.), що становить 83%, від заявлених позовних вимог, при цьому саме з урахуванням відповідного відсотку задоволених позовних вимог суд часткового задовольнив заяву позивача та вірно розрахував розмір витрат на правову допомогу адвоката, які підлягають стягненню з відповідача. Будь-яких інших доводів щодо незаконності додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022, крім вищевикладених і визнаних колегією суддів безпідставними, апелянт не вказує, а тому підстави для його скасування також відсутні. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що висновки оскаржуваних рішень апелянтом не спростовані, отже апеляційні скарги задоволенню не підлягає, а відтак оскаржувані рішення слід залишити без змін, як ухвалені у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Згідно із ст.129 ГПК України, судові витрати слід залишити за апелянтом. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 у справі №916/1819/22 залишити без змін, апеляційні скарги Приватного закладу "Одеська приватна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ліцей "Чорноморський" без задоволення. Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 24.04.2023 о 10.15 Головуючий суддя Г.П. Разюк Суддя С.І. Колоколов Суддя А.І. Ярош