Постанова 4814 № 528/663/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 528/663/22 Номер провадження 22-ц/814/2426/23Головуючий у 1-й інстанції Сайко О.О. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гальонкіна С.А., суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю., при секретарі Гречці Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 07 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення. Позов обґрунтовувала тим, що родина позивача придбала аварійний глиняний будинок 1941 року забудови «А-1» по АДРЕСА_1 . В травні 2016 року після усної домовленості, позивач та власник глиняної хати житловою площею 9,4 кв.м, 1941 року забудови, розпочали дії по підготовці документів для засвідчення договору про купівлю - продаж будинку «А-1» у нотаріуса. Власником глиняного будинку «А-1» загальною площею 23,2 кв.м. був ОСОБА_2 15 червня 2016 року ОСОБА_3 за довіреністю та в інтересах своєї дружини ОСОБА_1 підписав останнє прийняття по акту прийому-передачі (покази приладів обліку, стан будівель, наявність будов, тощо), до прийнятих раніше на садибі по АДРЕСА_1 . На ділянці, крім будинку відповідача «А-1», стояв безхазяйний недобудований та не введений в експлуатацію аварійний будинок «В-1». Не маючи на нього правовстановлюючого документу, ОСОБА_2 передав родині позивача його за домовленістю під розбирання та реконструкцію як будматеріали. З 15 червня 2016 року родиною позивача на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , побудовані та введені в експлуатацію: Л1 - Житловий будинок, Е - Літній душ, Ж - Літня кухня, З - Вбиральня, К - сарай, під «К» - Погріб, 1- Вимощення, № 1Огорожа, № 4 - Колодязь, № 5 - Ворота, № 6 - колонка питна, , № 7 Вигрібна яма, № 8 - Опорна колода, № 9 Електроопора, № 10 - Огорожа, № 11 - Металева конструкція, № 12 Водогін. Родиною заявниці проводилися реконструктивна перебудова з ліквідації аварійного стану існуючої аварійної, недобудованої та не введеної в експлуатацію будівлі «В-1», який будувався з 1988 року за рішенням Гребінківської міської ради народних депутатів № 460 від 23 серпня 1988 року, та дозволу на початок проведення робіт від 14.09.1988г, а не глиняного будинку «А-1» 1941 року забудови, площею 9,4 кв. м. Договір про купівлю-продаж глиняного будинку 1941 року забудови «А-1» загальною площею 23,2 кв.м, житловою 9,4 кв. м, залишився усним. Для засвідчення договору у нотаріуса не вистачало документів на земельну ділянку. Як виявилося, дві земельні ділянки: для ведення особистого селянського господарства - 0,1084 га, та для будівництва та обслуговування будинку - 0,0800 га за рішенням Гребінківського міськвиконкому №383 від 23.06.2010 записано на померлу ІНФОРМАЦІЯ_1 особу - ОСОБА_4 , якому передали у власність дві земельні ділянки та затвердили неіснуючу документацію із землеустрою по АДРЕСА_1 . У своєму глиняному будинку 1941 року «А-1» відповідач ніколи не проживав, не охороняв його і не ремонтував, 23 серпня 1988 року в рішенні Гребінківської міськради №460 вказувалося, що будинок «А-1» прийшов в непридатність, і замість нього дозволили будувати новий з господарськими будівлями, в т.ч. сарай, гараж, шахтний колодязь, дворову вбиральню з вигрібною ямою по АДРЕСА_1 . Нові будинок та господарські будівлі за вказаною адресою побудовані з 2016 року родиною позивачки існують, родина позивачки проживає за цією адресою, має договори на комунальні послуги, користується та сплачує комунальні послуги, оформлена та отримується субсидія з 2017 року за адресою АДРЕСА_1 , але первинне право власності на нові, вищезазначені будівлі досі за позивачкою не зареєстроване. Юридична адреса в реєстрі зайнята неіснуючим глиняним будинком 1941 року забудови «А-1» загальною площею 23,2 кв.м, житловою 9,4 кв. м. Просила визнати факт, що відповідач у своєму глиняному будинку 1941р. забудови «А-1» загальною площею 23,2 кв.м, житловою 9,4 кв. м, по АДРЕСА_1 не проживав жодного дня, не охороняв його і не ремонтував жодного разу. Визнати, що будинок «А-1» 1941 року забудови, загальною площею 23,2 кв. м, житловою 9,4 кв. м, ринкова вартість якого на 10.06.2016 складала 4815 грн - знищений, та на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , відсутній; визнати факт, що в Єдиному реєстрі прав на нерухоме майно до теперішнього часу містяться відомості про право власності на будинок 1941 року забудови «А-1» з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , якого фактично не існує. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 07 листопада 2022 рокув задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення - відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційних скарг ОСОБА_1 не погодившись з рішенням оскаржила його в апеляційному порядку. Просила рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи апеляційної скарги В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції помилково застосовано норми права, що стосуються окремого провадження, оскільки позивач зверталася до суду в порядку позовного провадження. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Гребінківської міської ради народних депутатів Гребінківського району Полтавської області від 23 серпня 1988 року № 460, ОСОБА_5 дозволено будувати новий житловий будинок замість старого, який прийшов в непридатність, господарський сарай, гараж, шахтний колодязь, надвірна вбиральня з вигрібною ямою по АДРЕСА_1 (а.с.22 на звороті). На підставі даного рішення головою виконкому Гребінківської міської ради народних депутатів Гребінківського району Полтавської області 14 вересня 1988 року ОСОБА_5 надано дозвіл на проведення робіт, з терміном закінчення робіт - серпень 1991 року (а.с.23). Станом на 29 грудня 1995 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлено технічний паспорт. Власником зазначено ОСОБА_6 . За даними технічного паспорта на земельній ділянці знаходяться: «А-1» - житловий будинок 1941 року побудови; «Б» - сарай; №2 - огорожа; «В1» - будується житловий будинок (а.с.33-35). Згідно копії Звіту про проведення незалежної оцінки житлового будинку з господарськими будівлями, загальною площею 23,2 кв. м, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , його ринкова вартість без урахування ПДВ станом на 2016 рік складає 4815,00 грн. (а.с.24-28). Відповідно до акту прийому - передачі від 15 червня 2016 року ОСОБА_3 отримав, а ОСОБА_7 на підставі довіреності від 19 грудня 2013 року, передала йому майно згідно списку, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с.12-13). 12 липня 2016 року начальником відділу містобудування, архітектури і житлово-комунального господарства Гребінківської РДА за участі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складено акт обстеження домоволодіння, згідно якого встановлено: використовувати для житла недобудований житловий будинок«В1» неможливо (а.с.16-18). Із довідки виконавчого комітету Гребінківської міської ради про склад сім`ї, або зареєстрованих у житловому приміщенні-будинку, осіб від 27 грудня 2016 року №5669, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 ,, ніхто не зареєстрований (а.с.11). 24 лютого 2017 за вих. №01-12/12 ОСОБА_3 надано відповідь начальником відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Гребінківської РДА Охріменко О.Ф., що при огляді домоволодіння АДРЕСА_1 встановлено, що аварійний глиняний житловий будинок «А-1» побудований у 1941 році, а також глиняні сараї, побудовані в 1941 і 1995 роках «Б, Д» на ділянці відсутні (а.с.5). Згідно копії довідки Гребінківської РДА Полтавської області № 01-12/51 від 29 грудня 2017 року, на підставі рішення Гребінківської міської ради від 23 серпня 1988 року № 460 ОСОБА_5 дозволено будувати за вищевказаною адресою новий житловий будинок «В-1» замість старого житлового будинку «А-1», який прийшов у непридатність та новий господарський сарай, гараж, шахтний колодязь та каналізаційний септик. По закінченню будівництва нових будівель старі будівлі демонтувати (а.с.6). 21 вересня 2016 року між ФОП (підприємство - підрядник) ОСОБА_3 , та замовником ОСОБА_1 складено акту №7 приймання виконаних робіт та їх вартості з розбирання та вивезення аварійного глиняного житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.8-9). У відповідності до копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 . Паспорт виготовлено станом на 03 травня 2019 року (а.с.37-40). Із довідки №18-04/31/29 від 26 грудня 2019 року, виданої Управлінням соціального захисту населення Гребінківської РДА вбачається, що ОСОБА_3 , 1958 р.н., який проживає в АДРЕСА_1 , призначена житлова субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, як внутрішньо переміщеній особі, згідно рішення комісії з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, житлових субсидій та надання пільг та тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Житлова субсидія призначена на період з 01 лютого 2019 року по 30 березня 2019 року та з 01 листопада 2019 року по 30 березня 2020 року (а.с.47). Аналогічного змісту довідку про призначення субсидії на період 16 жовтня 2020 року - 15 квітня 2021 року видано Управлінням соціального захисту населення Гребінківської РДА 17 грудня 2020 року за №18-04/1602 (а.с.46). Відповідно до інформації наданої Головним управління Держгеокадастру у Полтавській області №107/120-20 від 17 лютого 2020 року державна реєстрація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснювалася, кадастровий номер не присвоювався, поземельна книга не відкривалася (а.с.22) Позивач просить у судовому порядку встановити факт, що відповідач у своєму глиняному будинку 1941 року забудови «А-1» загальною площею 23,2 кв.м, житловою 9,4 кв. м, по АДРЕСА_1 не проживав жодного дня, не охороняв його і не ремонтував жодного разу. Визнати, що будинок «А-1» 1941 року забудови, загальною площею 23,2 кв.м, житловою 9,4 кв. м, ринкова вартість якого на 10 червень 2016 року складала 4815 грн - знищений, та на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , відсутній. Визнати факт, що в Єдиному реєстрі прав на нерухоме майно до теперішнього часу містяться відомості про право власності на будинок 1941 року забудови «А-1» з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , якого фактично не існує. Позиція суду апеляційної інстанції Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Згідно з частинами 1, 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. За своєю природою юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв`язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо. Системний аналіз частини 6 статті 294, статті 315 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення. При цьому характерною ознакою, яка впливає на визначення до у порядку якого провадження, окремого чи позовного, має розглядатися справа є відсутність у ній спору про право. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне. Отже при встановленні факту у порядку позовного провадження до зазначених правовідносин можуть застосовуватися загальні вимоги зазначені в розділі «Окреме провадження» ЦПК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18) вказано, що: «Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо). При аналізі зазначених норм та практики Верховного Суду колегія суддів приходить до висновку, що при зверненні особи в порядку позовного провадження з позовом про встановлення факту, вона також має обґрунтувати юридичне значення встановлення факту, тобто від нього має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, мету встановлення, а також обґрунтування неможливості встановлення даного факту в позасудовому порядку. При цьому без зазначення вказаної інформації, мети встановлення факту та його юридичного значення, суд позбавлений можливості встановити всі необхідні обставини справи та визначити належність обраного позивачем способу захисту порушеного права. Зважаючи на наведене, дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивач не зазначила мету та які юридичні наслідки тягне за собою встановлення факту непроживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , факту знищення буднику, 1941 року забудови та встановлення факту наявності в Єдиному реєстрі прав на нерухоме майно інформації саме про будинок 1941 року забудови. Також ОСОБА_1 не довела, що вона позбавлена в іншому порядку, аніж судовому, установити зазначені факти. Тоді як для припинення права власності відповідача на належні йому об`єкти нерухомості, що були знесені позивачем передбачений інший спосіб захисту, аніж був обраний позивачем. Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до статті 80 достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За вказаних обставин, враховуючи що позивачем не вказано мету та які юридичні наслідки тягне за собою встановлення зазначених нею фактів, не надано належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження обраного способу захисту, в тому числі неможливість встановлення фактів у позасудовому порядку, колегія судді вважає правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову. Крім того, слід звернути увагу, що саме посилання суду першої інстанції на положення статтей 294, 315 ЦПК України не можна вважати порушенням судом норм процесуального права та не вірну оцінку обставин справи. Тоді як зі змісту рішення вбачається, що позов ОСОБА_1 був розглянутий саме за правилами та в порядку позовного провадження, та відмовлено було саме у задоволенні позову. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Зважаючи на наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Щодо судових витрат За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 07 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С.А. Гальонкін Судді Г.Л. Карпушин О.Ю. Кузнєцова