Постанова Київський апеляційний суд № 760/2061/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/2061/22 Головуючий у 1 інстанції: Кушнір С.І. Провадження № 22-ц/824/6668/2023 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Матвієнко Ю.О., Крижанівська Г.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Якобчука Олега Миколайовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,- в с т а н о в и в: В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів. Зазначала, що з 30.08.2002 р. вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , від якого вони мають троє дітей: повнолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають разом з нею. Відповідно до виданого Солом`янським районним судом м. Києва 27.09.2021 судового наказу з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.09.2021 року. За наявною у неї інформацією відповідач ОСОБА_2 має декілька місць роботи, працює у Державній установі «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», ТОВ «Медклінік» та ТОВ «Реабілітаційний центр «Медклінік». Офіційний розмір заробітної плати відповідача ніяким чином не відображає його реального доходу. Відповідачу офіційно нараховується мінімальна заробітна плата, з якої сплачуються податки, а решту доходу відповідач отримує неофіційно.ОСОБА_1 просила змінити спосіб стягнення аліментів, та стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50000 грн. щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Змінений спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Солом`янського районного суду м. Києва від 27.09.2021 року, за яким стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.09.2021 і до досягнення старшої дитини повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 10 000,00 грн. щомісяця на кожну дитину і до досягнення старшої дитини повноліття. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн. 12 серпня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Гаро Г.О. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. Просив стягнути з позивачки витрати на правничу допомогу в сумі 32 000,00 грн. 15 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Новак А.І. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. Просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 120 110,00 грн. Додатковим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 19 200,00 грн. витрат на правничу допомогу. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить змінити додаткове рішення суду першої інстанції та стягнути з ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 120 110,00 грн., в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу відмовити. Посилається на порушення норм процесуального права. Вважає, що суд не врахував положення укладеного ОСОБА_1 договору про надання правничої допомоги з АО «Міллер», якими визначено оплату роботи адвоката виходячи із еквіваленту 150 доларів США за одну годину. Суд не надав належної оцінки наданим документам, які підтверджують реальність витрат та витрачений час на надання правничої допомоги. Фактично суд першої інстанції обмежив право ОСОБА_1 на вільний вибір адвоката, висловившись про надмірність розміру оплати його послуг. Відповідачу ОСОБА_2 не надавалася правнича допомога в такому обсязі, який би надавав підстави для компенсації йому витрат в розмірі 19 200,00 грн. Представник ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, надання правничої допомоги ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Адвокатського об`єднання «МІЛЛЕР». До заяви про ухвалення додаткового рішення представник ОСОБА_1 надав Договір №785/3/27-12-2021 про надання правничої допомоги від 27.12.2021, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «МІЛЛЕР», додаткову угоду №1 до Договору №785/3/27-12-2021 про надання правничої (правової) допомоги від 27.12.2021. Пунктом 1 Додаткової угоди до Договору №785/3/27-12-2021 про надання правничої допомоги передбачено, що клієнт сплачує на користь Адвокатського об`єднання згідно Договору та даної Додаткової угоди передплату 600 доларів США, що відповідає 16338 грн. за курсом міжбанку, встановленим на дату підписання даної Додаткової угоди. Пунктом 2 Додаткової угоди передбачена п.1 Додаткової угоди оплата розрахована на ознайомлення з матеріалами справи клієнта; аналіз матеріалів та загалом справи клієнта, розробка стратегії (орієнтовний план дій) по справі клієнта. Відповідно до п.5 Додаткової угоди розмір вартості надання правничої допомоги формується відповідно до погодинної оплати: уповноваженої особи Адвокатського об`єднання - робочий час - 150 дол. США, за курсом міжбанку, станом на момент формування та направлення адвокатським об`єднанням рахунку клієнту , неробочий нас - 300 дол. США, за курсом міжбанку, станом на момент формування та направлення адвокатським об`єднанням рахунку клієнту. В пункті 3.1. Договору про надання правничої правової допомоги сторони погодили загальний порядок (не єдиний) здійснення розрахунків, а саме, що клієнт зобов`язаний сплатити гонорар на користь Адвокатського об`єднання протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту направлення Адвокатським об`єднанням рахунку Клієнту на його електронну адресу зазначену в реквізитах до Договору, якщо інше не зазначено у відповідній Додатковій угоді до даного Договору. Перелік та вартість послуг за Договором про надання правничої допомоги від 27.12.2021 визначено актами надання послуг, наданих адвокатом за договором про надання правничої допомоги. До заяви представником ОСОБА_1 долучені акти надання послуг на загальну суму 120 110,00 грн.: №11 від 10.01.2022 на суму 22850 грн. - за написання та подачу позову про збільшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей; №27 від 18.01.2022 р. на суму 6390 грн. - за написання та подача адвокатського запиту щодо отримання довідки про доходи; №339 від 04.02.2022р. на суму 6375 грн. - за формування доказової бази щодо фіксованої суми аліментів; №52 від 11.02.2022 р. на суму 4200 грн. - за написання та подання адвокатського запиту щодо отримання довідки про доходи до Пенсійного фонду; №337 від 15.08.2022 р. на суму 11340 грн. - за направлення заяви про компенсацію правової допомоги; № 338 від 03.08.2022 р. на суму 51510 грн. - за підготовку, оформлення та направлення письмових пояснень на відзив у справі, комунікацію з ОСОБА_6 стосовно можливості мирного врегулювання спору; №340 від 10.08.2022 р. на суму 17955 грн. - за участь в судовому засіданні 09.08.2022 р. у справі, та рахунки на оплату за надані послуги № 9 від 10.01.2022 р. на суму 22850 грн., №25 від 18.01.2022 р. на суму 6390 грн., №49 від 02.02.2022 р. на суму 21250 грн., №59 від 11.02.2022 р. на суму 15540 грн., №351 від 03.08.2022р. на суму 51510 грн., №355 від 10.08.2022р. на суму 17955 грн.; платіжне доручення №@2PL415067 від 14.01.2022 р., платіжне доручення №@2PL297085 від 26.01.2022 р., платіжне доручення №@2PL070837 від 04.02.2022 р., платіжне доручення №@2PL928060 від 18.02.2022 р., платіжне доручення №@2PL206207 від 15.08.2022 р., платіжне доручення №@2PL205833 від 15.08.2022 р., платіжне доручення №@2PL206374 від 15.08.2022 р. Надання правничої допомоги ОСОБА_2 в суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Гаро Г.О. В обґрунтування вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_2 надав договір про надання правничої допомоги №09/2021 укладений між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Гаро Г.О., додатковий договір №3 від 20.02.2022 року до договору про надання правничої допомоги №09/2021, квитанцію 0.0.2588430112.1 про оплату послуг адвоката на суму 17000 грн., квитанцію 0.0.2636968100.1 про оплату послуг адвоката на суму 15000 грн. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяв представників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 19 200,00 грн. витрат на правничу допомогу. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції. Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат. Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. При цьому у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відтак, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Верховний суд в постанові 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-цзазначив, що призастосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_1 є зміна способу стягнення аліментів на утримання дітей. Справи даної категорії не є складними, оскільки зміна способу стягнення аліментів є правом особи, з якою проживають діти. Адвокат, який надавав правничу допомогу позивачці, мав лише забезпечити надання суду доказів, які мали бути враховані під час визначення розміру аліментів, який підлягав стягненню з відповідача. Надання правничої допомоги в справах даної категорії не потребує складного аналізу норм матеріального права, судової практики чи великого обсягу документів. Крім того, судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50000 грн. щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття. Рішенням суду першої інстанції з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання дітей в розмірі 10 000,00 грн. щомісяця на кожну дитин до досягнення старшої дитини повноліття. Врахувавши предмет спору, складність справи, вимоги пропорційності та розумності, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про зменшення заявлених витрат на правничу допомогу, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 19 200,00 грн. витрат на правничу допомогу. Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та її складності. Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що суд не дослідив умови укладеного з АО «Міллер» договору про надання правничої допомоги, яким визначено оплату роботи адвоката виходячи із еквіваленту 150 доларів США за одну годину, не надав належної оцінки документам, які підтверджують реальність витрат та час, витрачений на надання правничої допомоги. Такі посилання апелянта не відповідають змісту оскаржуваного додаткового рішення. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про обмеження судом першої інстанції права ОСОБА_1 на вільний вибір адвоката. Часткове стягнення витрат на правничу допомогу, з урахуванням складності справи та пропорційності задоволених вимог, не є обмеженням права позивачки на вибір адвоката. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду в частині вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу на користь відповідача. Оскаржуючи додаткове рішення суду першої інстанції, представником ОСОБА_1 не наведено доводів того, що відповідач включив до розрахунку витрати, які не пов`язані з правовою допомогою. Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню на користь відповідача, суд першої інстанції також врахував вимоги співмірності та пропорційності до задоволених вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору. Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Якобчука Олега Миколайовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Матвієнко Ю.О. Крижанівська Г.В.