Ухвала КЦС ВС № 367/3485/15-ц

Ухвала 12 квітня 2023 року м. Київ справа № 367/3485/15-ц провадження № 61-21269св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., учасники справи: позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, відповідачі: Гостомельська селищна рада Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяви суддів Луспеника Д. Д., Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. про самовідвід у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішення, державного акта на право власності на землю, витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, ВСТАНОВИВ: У травні 2015 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» (далі - КП «Святошинське лісопаркове господарство»), ОСОБА_2 , про визнання рішення селищної ради та державного акта на право власності на земельну ділянку недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння. Позовну заяву мотивував тим, що за результатами вивчення законності розпорядження землями лісогосподарського призначення на підставі постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 16 травня 2014 року № 51 прокуратурою було виявлено порушення вимог земельного законодавства при відведенні Гостомельською селищною радою Київської області у приватну власність громадянам земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд. Так, рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 21 жовтня 2010 року № 1449-56-V затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 та передано їй безоплатно у власність вказану земельну ділянку. 09 листопада 2010 року ОСОБА_2 на підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування отримала державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , а 18 листопада 2010 року відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_2 відчужила її ОСОБА_1 . Вказане рішення селищної ради та державний акт на право власності на земельну ділянку є незаконними, оскільки у приватну власність ОСОБА_2 було передано земельну ділянку державної власності, яка знаходиться поза межами населеного пункту смт Гостомеля Київської області. Землі лісового фонду за межами населених пунктів не можуть передаватися до комунальної власності, проте на момент відведення спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні лісового господарства та знаходилась у кварталі № 12 Київського лісництва. Погодження на вилучення з постійного користування зазначеної земельної ділянки КП «Святошинське лісопаркове господарство» не надавало, уповноважений орган державної влади відповідного рішення не приймав. Отже, спірну земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_2 передано з порушенням порядку зміни цільового призначення земель. Крім того, ця земельна ділянка є територією національного природного парку «Голосіївський» та відноситься до земель природно-заповідного фонду. Про вказані порушення земельного законодавства прокурор довідався лише після проведення перевірки на підставі постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 16 травня 2014 року, тому строк позовної давності не пропущено. Посилаючись на наведене, перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України просив суд визнати недійсними: рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 21 жовтня 2010 року № 1449-56-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано у власність ОСОБА_2 спірну земельну ділянку, державний акт на право власності на земельну ділянку від 09 листопада 2010 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 , витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,1500 га на АДРЕСА_1 . Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень Справу суди розглядали неодноразово Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08 листопада 2016 року у складі судді Чернова Д. Є. у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2017 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилено. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 листопада 2016 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 25 липня 2018 року (у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,) касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишено без задоволення. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 листопада 2016 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач)), постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. За результатами нового розгляду справи, постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову першого заступника прокурора Київської області. Визнано недійсним рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 21 жовтня 2010 року № 1449-56-Х/ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1500 га. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 361644, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:101:0030, площею 0,1500 га. Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:101:0030, площею 0,1500 га, вартістю 167 881,32 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено незаконність рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 11 березня 2010 року № 1298-50-У «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1500 га. Проте у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування строку позовної давності, оскільки надані прокурору документи, про які йдеться у рішенні суду першої інстанції, не дають підстави для висновку, що прокурору було відомо про оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування з 2011 року. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності починається з одного й того самого моменту: коли особа, право якої порушено, довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Прокурором пред`явлено позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, як належного розпорядника землі, у травні 2015 року. При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, коли Кабінету Міністрів України стало відомо про оспорюване рішення Гостомельської селищної ради , а у позовній заяві прокурор зазначив, що прокуратура довідалася про допущені порушення лише після проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства, проведеної на підставі постанови про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 16 травня 2014 року №

51. Вказані обставини відповідачами не спростовані. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив прокурору у задоволенні позову за строком позовної давності. Апеляційний суд звернув увагу на те, що відповідачі не оскаржували рішення суду першої інстанції в частині висновків про обґрунтованість позовних вимог. У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року та залишити в силі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 листопада 2016 року. Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2022 рокуу складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції. 21 червня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці, пов`язаній з вагітністю та пологами, здійснено заміну відсутнього судді та визначено склад колегії судів: Воробйова І. А. (суддя-доповідач), Луспеник Д. Д., Лідовець Р. А. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 06 квітня 2023 року у справі № 367/3485/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Перед початком розгляду справи судді Верховного Суду Луспеник Д. Д., Гулько Б. І., Воробйова І. А., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А. заявили про самовідвід від участі у справі з тих підстав, що вони брали участь у перегляді цієї справи в касаційному порядку, за результатами якого справа направлялась на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, зокрема постановами Верховного Суду від 25 липня 2018 року (провадження № 61-20402св18) та від 04 листопада 2020 року (провадження № 61-1788св19), в яких висловлювалися правові позиції по суті спору. Заяви про самовідвід підлягають задоволенню. У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. Європейський суд з прав людини зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (НаuschildtСаse, № 11/1987/134/188, § 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь- якого законного сумніву з цього приводу (НаuschildtСаse, № 11/1987/134/188, §46). У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, наголошено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України. Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Судді Верховного Суду Луспеник Д. Д., Гулько Б. І. брали участь у перегляді справи № 367/3485/15 за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: КП «Святошинське лісопаркове господарство», ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішення, державного акта на право власності на землю, за результатами якого прийнято постанову Верховного Суду від 25 липня 2018 року (провадження № 61-20402св18) про скасування судового рішення апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Направлення справи на новий розгляд було повязано з необхідністю перевірки і встановлення початку перебігу строку позовної давності за пред`явленим прокурором позовом, що впливає на підставу відмови у задоволенні позовних вимог за строком позовної давності, на застосуванні якої наполягає відповідач. Судді Верховного Суду Луспеник Д. Д., Воробйова І. А., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А. брали участь у перегляді цієї ж справи, за наслідками якого прийнято постанову Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (провадження № 61-1788св19) про скасування постанови апеляційного суду з передачею справи на новий апеляційний розгляд. Справа направлялась на новий розгляд з метою встановлення, коли про порушення свого права на спірну земельну ділянку дізнався Кабінет Міністрів України, що є істотними обставинами для встановлення початку перебігу строку позовної давності, а отже, і для вирішення питання про застосування позовної давності, про яку заявлено сторонами у справі. У зазначених постановах Верховного Суду висловлювалися правові позиції щодо вирішення спору по суті. За таких обставин, з метою уникнення сумнівів у неупередженості чи об`єктивності суддів, заяви про самовідвід слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого визначення складу колегії суддів. Керуючись статтями 36, 39, 40, 41 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяви суддів Луспеника Д. Д., Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. про самовідвід задовольнити. Відвести суддів Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Воробйову І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. за їхніми заявами від участі у розгляді справи за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішення, державного акта на право власності на землю, витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року. Справу передати на повторний автоматизований розподіл. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець