Постанова 4857 № 303/8216/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 303/8216/22 пров. № А/857/5147/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача -Шевчук С. М. суддів -Кухтея Р. В. за участю секретаря судового засідання Носа С. П. Максим Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 лютого 2023 року у справі № 303/8216/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Інспектор відділу поліції №1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Закарпатській області Шершун Михайло Вікторович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, місце ухвалення судового рішення м.Мукачево Розгляд справи здійснено за правиламипозовного провадження в окремих категоріях судових справ суддя у І інстанціїГутій О.В. дата складання повного тексту рішення28.02.2023 ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії БАВ № 306857 від 30.09.2022 року, винесену інспектором відділу поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного Управління національної поліції у Закарпатській області Шершун Михайлом Вікторовичем по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 гривень. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 лютого 2023 року у справі № 303/8216/22 у задоволенні вказаного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що оскаржувана постанова була прийнята за відсутності позивача, а сам позивач не був в установленому порядку повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи про притягнення його до відповідальності за ч.4 ст. 126 КУАП. Також вказує, що суд безпідставно відшуковував докази винуватості позивача за власною ініціативою. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Серед іншого у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що оскаржувана постанова винесена на місці вчинення порушення, а позивач відмовився її отримувати. Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у відповідності до вимог ст. 268 КАС України. Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду. В судове засідання учасники справи не прибули, для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції на зв`язок не вийшли, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли. Відповідно до ч.5 ст.195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. З урахуванням положень ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що 16.09.2021 року позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування на підставі постанови суду від 06.12.2021 року, яка набрала законної сили 29.08.2022 року. ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 306857 від 30.09.2022 року, винесеної інспектором відділу поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного Управління національної поліції у Закарпатській області Шершун Михайлом Вікторовичем по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 гривень (а.с.8). Оскаржувана постанова винесена з тих підстав, що ОСОБА_1 , 16.09.2022 року о 20.35 год., керував транспортним засобом «Фольксваген пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Мукачівського міськрайонного суду від 06.12.2021 року по справі № 303/9167/21, чим порушив вимоги п. 2.1 ПДР, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 гривень (а.с.8). За даними автоматизованої системи документообігу Мукачівського міськрайонного суду, підтверджених даними Єдиного державного реєстру судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/106021796 убачається, що постановою Мукачівського міськрайонного суду від 06.12.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано відносно нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік). Постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.08.2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 06.12.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишено без задоволення. Постанова набрала законної сили 29.08.2022 року. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Згідно частин першої третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі -ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону України «Про дорожній рух»). Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга і четверта статті

126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Згідно із частиною другою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу. Частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення. Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоячих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Досліджуючи доводи апеляційної скарги, які стосуються обставин щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності позивача та неповідомлення його про дату час та місце розгляду справи, то колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (надалі по тесту постанови іменовано Інструкція №1395). Відповідно до п. 1 та 2 розділу ІІІ Інструкції №1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції №1395 установлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу. Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції №1395 установлено, що Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП). Якщо при складанні протоколу (якщо складення протоколу передбачається КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, їй за місцем проживання (перебування), роботи надсилається повідомлення про запрошення до підрозділу поліції (додаток 4) на розгляд справи (п. 8 розділу ІІІ Інструкції №1395). З наведеного слідує, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. З метою офіційного з`ясування обставин справи щодо повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУАП, судом апеляційної інстанції витребувано від відповідача відомості щодо такого повідомлення позивача. Натомість, відповідачем в установлений строк відомостей щодо повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи (на 30.09.2022 року) про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУАП не надано. У своєму відзиві та клопотанні відповідач вказує про винесення постанови на місці вчинення порушення, однак наявні у справі докази вказують що порушення вчинено позивачем 16.09.2022 року о 20.35 год., а оскаржувана постанова винесена зі збігом 14 календарних днів від вказаної дати, а зокрема 30.09.2022року. Зважаючи на приведені положення законодавства та фактичні обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не дотримано приведеної процедури порядку розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності у зв`язку із чим має місце порушення прав позивача закріплених у статті 268 КУпАП, що на переконання колегії суддів є окремою та достатньою підставою для скасування постанови серії БАВ № 306857 від 30.09.2022 року. Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку: «………факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу….». За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами позивача. Водночас, як зазначено Верховним Судом процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб`єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, не поширюється. Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку статті 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності. За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню саме з процедурних підстав. Крім того, колегія суддів звертає увагу відповідача, що скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 №185/8460/16-а, від 25 травня 2022 року у справі №465/5145/16-а. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у названій частині нову постанову про задоволення адміністративного позову та направлення справи на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що позивачем понесено витрати по сплаті судового збору у суді першої інстанції у розмірі 496,20 грн та в суді апеляційної інстанції у розмірі 744,30 грн, які підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетного фінансування відповідача. Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 лютого 2023 року у справі № 303/8216/22 скасувати. Ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАВ № 306857 від 30.09.2022 року, винесену інспектором відділу поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного Управління національної поліції у Закарпатській області Шершун Михайлом Вікторовичем по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 гривень. Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП направити на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Стягнути за рахунок бюджетного фінансування Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 40108913, адреса : вул. Ф. Ракоці,13 м. Ужгород, Закарпатської області) на користь ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сталі судового збору у розмірі 1240,50 грн (одна тисяча двісті сорок гривень 50 коп). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 20 квітня 2023 року