Постанова Київський апеляційний суд № 754/5488/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 754/5488/22 провадження № 22-ц/824/5298/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Кирилюк Г. М. суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А. при секретарі Кошель К. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» про стягнення заробітної плати, за апеляційною скаргою представника Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» - адвоката Михалюк Катерини Олексіївни на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року та додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року в складі судді Буші Н.Д., встановив: 17.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» (далі - ДП «СВЦ») про стягнення заробітної плати. Посилалась на ті підстави, що працювала у відповідача на посаді заступника начальника відділу кадрів та діловодства з 18.10.2017. У заявку з введенням воєнного стану, відповідач видав наказ №21 від 28.02.2022, яким оголосив позивачу простій з 01.03.2022 до можливості відновити роботу. Наказом відповідача від 31.05.2022 № 53 П її було звільнено з займаної посади з 31.05.2022. В день звільнення вона отримала трудову книжку та довідку про доходи від 31.05.2022 року № 48, з якої дізналась, що їй не нараховано заробітну плату за квітень 2022 року. З відповіді на адвокатський запит вона дізналась, що відповідно до наказу від 24.03.2022 дію трудового договору з нею призупинено з 24.03.2022. Зазначала, що згідно, опублікованих на сайті Smart Tender, публічні закупівлі Prozorro, відповідач був організатором тендерів від 03.03.2022 та 04.03.2022 на закупівлю електричної енергії, 17.05.2022 на закупівлю бензину та 23.05.2022 на закупівлю бензину. Дана інформація свідчить про те, що відповідачем проводилась господарська діяльність, а тому він міг забезпечити позивача роботою. В свою чергу, позивач в період призупинення дії її трудового знаходилась в м. Києві, мала бажання та можливість працювати. Виходячи з наведеного, у відповідача не було жодної підстави для призупинення дії трудового договору. Посилаючись на вказані обставини позивачка просила суд: - скасувати наказ ДП «СВЦ» від 24 березня 2022 року №29 про призупинення дії трудового договору в частині, що стосується ОСОБА_1 ; - стягнути з ДП «СВЦ» на користь ОСОБА_1 заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати, які б підлягали виплаті, але не виплачені внаслідок призупинення трудового договору. Також просила вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 грудня 2022 року позов задоволено. Скасовано наказ ДП «СВЦ» від 24.03.2022 №29-П про призупинення дії трудового договору в частині, що стосується ОСОБА_1 . Поновлено на період з 24.03.2022 по 31.05.2022 дію трудового договору заступника начальника відділу кадрів та діловодства ДП «СВЦ» ОСОБА_1 Стягнуто з ДП «СВЦ» на користь ОСОБА_1 нараховану заробітну плату не виплачену внаслідок призупинення трудового договору за період з 24.03.2022 по 31.05.2022 в розмірі 40 131 грн. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 984,80 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення дії трудового договору та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць. Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року стягнуто з ДП «СВЦ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. 12.01.2023 представник ДП «СВЦ» - адвокат Михалюк К. О. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року та додаткове рішення цього суду від 16 грудня 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Свої доводи обґрунтовує тим, що у зв`язку з скороченням чисельності працівників відповідно до наказу ДП «СВЦ» від 29.11.2021 №100 «Про затвердження організаційної структури та штатного розпису» ОСОБА_1 була попереджена про скорочення займаної посади та звільнення згідно з п.1 ст.40 КЗпП України не пізніше ніж 28 лютого 2022 року. В зв`язку з військовою агресією проти України, запровадженням воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» наказом від 25 лютого 2022 року №19 дата запланованого вивільнення працівників, визначена наказом ДП «СВЦ» від 29.11.2021 №100 перенесена з 28 лютого 2022 року на 22 липня 2022 року. 31 травня 2022 року за заявою позивачки було скорочено термін попередження та звільнено її з займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП, про що видано наказ №53-п. Зазначила, що 24 березня 2022 року, наказом №29-П, у зв`язку з військовою агресією проти України, відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», неможливістю виконувати роботу, призупинено дію трудових договорів з працівниками ДП «СВЦ» з 24 березня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу в період дії воєнного стану. Таке рішення було зумовлено специфікою роботи підприємства, основними видами діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів та технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, що безпосередньо були пов`язані з роботою з обслуговування державних органів, які у період видання оспорюваного наказу працювали в обмеженому режимі. Крім цього, підприємство не могло забезпечити безпечних умов праці працівників. Позивачка була повідомлена про призупинення дії трудового договору шляхом правлення 07 квітня 2022 року повідомлення на Viber за номером НОМЕР_1 , що підтверджується скріншотом з телефону, який міститься в матеріалах справи. Остання не мала заперечень щодо зупинення дії трудового договору починаючи з моменту отримання повідомлення і до моменту звільнення, про що свідчить відсутність будь-яких звернень та вимог. Про свою готовність вийти на роботу позивачка висловилась тільки в липні 2022 року, через два місяці після звільнення. Судом не було надано належної оцінки наказу від 28.02.2022 №21, яким оголошено простій з 01.03.2022 до можливості відновити роботу. Згідно списку працівників до вказаного наказу, ОСОБА_1 зазначена в переліку працівників, яким повинна нараховуватись заробітна плата в розмірі 2/3 посадового окладу. Скасовуючи наказ ДП «СВЦ» від 24.03.2022 №29-П про призупинення дії трудового договору в частині, що стосується ОСОБА_1 , суд не врахував той факт, що після цього автоматично починає діяти наказ від 28.02.2022 року № 21 «Про оголошення простою у зв`язку з веденням воєнного стану». Тобто, при скасуванні наказу від 24.03.2022 №29-П позивачка опинилася в простої та розрахунок її заробітної плати повинен проводитись в розмірі 2/3 посадового окладу. Судом не встановлено, що відповідач незаконно позбавив позивача можливості виконувати свою трудову функцію, внаслідок яких вона не мала можливості працювати, а тому стягнення нарахованої заробітної плати за період з 24.03.2022 по 31.05.2022 в розмірі 40131 грн є безпідставним. Щодо судових витрат у вигляді правничої допомоги зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. 03.02.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Зудінов О. О. подав відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року. Зазначив, що позивач підтвердив належними доказами, що ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. Відповідачем жодним чином не доведено неспівмірність витрат та не наведено аргументів, розрахунків, на підставі яких можливо зменшити розмір відшкодування понесених позивачем витрат. 20.02.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Зудінов О. О. подав відзив на апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року. Вважає, що аргументи, наведені відповідачем, не спростовують законності оскаржуваного рішення суду. За змістом ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору можливе лише за одночасної відсутності можливості у обох сторін відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором. Позивач мала можливість та бажання працювати, а відповідач провадив господарську діяльність, що підтверджується звітами, опублікованими на сайті Smart Tender, публічні закупівлі Prozorro. Відповідно до довідки відповідача від 22.08.2022 №61, сума виплат заробітної плати та компенсаційних виплат, якщо б призупинення трудового договору не було, складає 40 131 грн. До цього часу відповідач не заявляв про зменшення суми яка підлягає виплаті, і навіть сам підтвердив правильність суму вище зазначеною довідкою. В судовому засіданні представник ДП «СВЦ» - адвокат Михалюк К. О. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити. Представник ОСОБА_1 - адвокат Зудінов О. О. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що наказом від 17 жовтня 2017 року №136-п ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальнику Відділу кадрів та діловодства з 18 жовтня 2017 року. Наказом від 29.11.2022 №100 затверджено та введено в дію з 01 січня 2022 року організаційну структуру та штатний розпис ДП «СВЦ». 16.12.2021 ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення відповідно до ст. 49-2 КЗпП України. Наказом від 28.02.2022 №21 «Про оголошення простою у зв`язку з введенням воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією проти України, запровадженням воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не можливістю організаційних і технічних умов для ведення господарської діяльності у повному обсязі під час воєнного стану, керуючись ст.113 КЗпП України, оголошено простій не з вини працівників для працівників ДП «СВЦ» (список працівників додається до наказу) з 01 березня 2022 року до можливості відновити роботу. Відділу бухгалтерського та податкового обліку проводити розрахунки заробітної плати на весь період простою для працівників, зазначених у додатку до цього наказу, в розмірі 2/3 посадового окладу. ОСОБА_1 зазначена в списку працівників, яким оголошено простій. Наказом від 24 березня 2022 року №29-П, у зв`язку з військовою агресією проти України, відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та неможливістю виконувати роботу, передбачену статутом ДП «СВЦ», призупинено дію трудових договорів з працівниками ДП «СВЦ» (список додається до наказу) з 24 березня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу в період дії воєнного стану. ОСОБА_1 зазначена в списку працівників, з якими призупиняється дія трудового договору. Позивачка була повідомлена про призупинення дії трудового договору шляхом правлення їй повідомлення на Viber за номером НОМЕР_1 07 квітня 2022 року, що підтверджується скріншотом з телефону, який міститься в матеріалах справи (а.с.60). 19.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено про перенесення дати запланованого вивільнення з 28 лютого 2022 року на 22 липня 2022 року. 31 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до ДП «СВЦ» з заявою, в якій просила скоротити термін попередження та вивільнити її займаної посади 31 травня 2022 року у зв`язку зі скороченням штату працівників. Наказом від 31 травня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу кадрів та діловодства 31 травня 2022 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, п.1 ст. 40 КЗпП. Підстава: наказ ДП «СВЦ від 29.11.2021 №100, від 25.02.2022 №19, заява ОСОБА_1 від 31.05.2022. 15 червня 2022 року Деснянським районним судом м. Києва видано судовий наказ №754/4356/22 про стягнення з ДП «СВЦ» на користь ОСОБА_1 заборгованості зі сплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 144 012,92 грн. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що право сторін призупинити дію трудового договору передбачено за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. За умови, коли працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору. Відповідач не надав доказів, які б свідчили про неможливість виконання відповідачем виробничих завдань та функцій підприємства, призупинення його діяльності. Відповідач у відзиві підтвердив, що підприємство працювало, але з певними змінами робочого часу, графіку роботи тощо. На підприємстві залишалася певна кількість працівників. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в редакції, що діяла на час видання оскаржуваного наказу, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. Посилання в рішенні суду першої інстанції на абсолютну неможливість надання та виконання роботи як на обов`язкову умову призупинення дії трудового договору не ґрунтується на положеннях вказаного закону. У частині другій статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022 зазначено, що призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору. Таким чином, законодавець прямо передбачив, що призупинення дії трудового договору може відбуватись не тільки за умов повного призупинення діяльності роботодавця та у випадку неможливості виконання роботи всіма працівниками, а лише у випадку неможливості внаслідок військової агресії проти України надання певної роботи та виконання роботи конкретними працівниками. Список таких працівників було наведено у додатку до наказу ДП "СВЦ" від 24.03.2022 №29-П, серед яких була і ОСОБА_1 . Судом встановлено, що підставою видачі наказу про призупинення дії трудових договорів з працівниками ДП "СВЦ" слугувала військова агресія проти України, ведення в березні 2022 року бойових дій в Київській області, що унеможливлювало безпечні умови праці працівників. У відповідності до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" позивачку було повідомлено про призупинення дії трудового договору в доступний спосіб. Доказів того, що позивачка з часу призупинення дії трудового договору і до моменту звільнення відповідно до поданої нею заяви від 31 травня 2022 року, мала можливість та заявляла про готовність вийти на роботу й виконувати роботу відповідно до своїх посадових обов`язків матеріали справи не містять. За таких обставин суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про доведеність заявлених позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З огляду на вищенаведене, та враховуючи, що позивачем не надано суду об`єктивних доказів переконливого характеру про незаконність наказу про призупинення дії трудового договору, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для його скасування, оскільки він виданий у відповідності до вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Позовні вимоги про поновлення дії трудового договору з 24.03.2022 по 31.05.2022 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними вимогами, а тому також не підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. До скасування підлягає і додаткове рішення у цій справі. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Сервісно-Видавничий Центр» - адвоката Михалюк Катерини Олексіївни задовольнити. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року та додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» про стягнення заробітної плати відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, зазначених в п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 19 квітня 2023 року. Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Семенюк