Ухвала КЦС ВС № 947/4822/20

Ухвала 20 квітня 2023 року м. Київ справа № 947/4822/20 провадження № 61-4678ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шараг Ольга Вікторівна, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання майнових прав у порядку спадкування і скасування запису про право власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ОСОБА_3 , про визнання майнових прав особистою приватною власністю, ВСТАНОВИВ: 30 березня 2023 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Шараг О. В. подала касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року (повний текст складено 24 лютого 2023 року) у цивільній справі № 947/4822/20. За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Втім, касаційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просила визнати за нею майнові права на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , а також скасувати запис про право власності відповідача на спірне нерухоме майно № 23434972 від 16 листопада 2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1411502151101. У серпні 2020 року ОСОБА_5 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ОСОБА_3 , в якому просив суд визнати майнові права на вищевказану квартиру його особистою приватною власністю, враховуючи, що придбання зазначених майнових прав було здійснено за рахунок коштів, отриманих за продаж квартири, яка належала позивачу та його матері на праві власності. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано, що грошові кошти на загальну суму 263 835 грн на оплату майнових прав за договором № 71/36 про купівлю майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 (після закінчення будівництва адреса: будинок АДРЕСА_3 ) є особистим майном ОСОБА_2 . Постановою Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року залишено без змін. В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовити. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. За змістом частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено висновок, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Фактично позовні вимоги ОСОБА_2 спрямовані на визнання за ним майнових прав на квартиру. За таких обставин, ціна позову у розглядуваній справі має визначатися вартістю спірного майна - майнових прав на квартиру. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР). Згідно текстів судових рішень у справі № 947/4822/20 розміщених в ЄДРСР, суди вважали, що на оплату майнових прав за договором № 71/36 було сплачено 263 835 грн. Відомості про іншу вартість майнових прав в розпорядженні Верховного Суду на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження відсутні. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову) ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми. З урахуванням наведених обставин та виходячи із того, що позови були подані до суду у 2020 році, розмір судового збору за подану касаційну скаргу становить 6 958,30 грн (із розрахунку (840,80 грн + 2 638,35 грн) х 200%, де 840,80 грн це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 6 958,30 грн. Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шараг Ольга Вікторівна, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у справі № 947/4822/20 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович