Постанова 4801 № 133/1453/22

Справа № 133/1453/22 Провадження № 33/801/359/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2023 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Ковальчук О. А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 лютого 2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 лютого 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 грн. У постанові суду зазначено, що 15 липня 2022 року об 11:30 год в м. Козятині по вул. П. Орлика, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 21114», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager «Alcotester 6810». Результат огляду № 3326 0,62 ‰. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що наявність складу адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 лютого 2023 року скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не досліджено докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем та зупинки автомобіля працівниками поліції. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено всупереч вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, оскільки поліцейськими не було з`ясовано, чи погоджується останній з результатом огляду за допомогою спеціального технічного засобу та не запропоновано пройти подальший огляд в найближчому закладі охорони здоров`я. Указує, що зазначений у протоколі час вчинення адміністративного правопорушення не відповідає дійсності, оскільки з долученого до матеріалів справи відеозапису слідує, що ОСОБА_1 в період часу з 11:07 год до 11:36 год спілкувався з працівниками поліції. Окрім іншого в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 лютого 2023 року. В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені в ній обставини. Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд приходить до таких висновків. Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Згідно вимог статті 289 КУпАП в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. На підтвердження обставин щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження заявник зазначає, що не був присутнім під час розгляду справи, а копію оскаржуваної постанови отримав 15 березня 2023 року. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд дійшов висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 лютого 2023 року. Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (стаття 252 КУпАП). Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД № 053684 від 15 липня 2022 року, водій ОСОБА_1 15 липня 2022 року об 11:30 год в м. Козятині по вул. П. Орлика, керував автомобілем марки «ВАЗ 21114», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager «Alcotester 6810». Результат огляду № 3326 0,62 ‰, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Згідно з чеком приладу Drager «Alcotester 6810», 15 липня 2022 року об 11:35 год ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду 0,62 ‰ (а. с. 4). Вказані обставини підтверджуються також актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, наявними в матеріалах справи. Згідно з п. 2.9. «а» Правил дорожнього рухуводієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. За змістом п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу не погодився, є безпідставними з огляду на таке. Як вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису ОСОБА_1 пройшов освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та будь-яких заперечень щодо результату огляду не зазначив та не наполягав на проведенні повторного огляду в закладі охорони здоров`я. Указані обставини підтверджуються власноручним підписом правопорушника на роздруківці результату тесту. Разом з тим, із вказаного відеозапису слідує, що ОСОБА_1 під час огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та спілкування з працівниками поліції зазначив, що напередодні вживав спиртні напої. Доводи скаржника про те, що поліцейським було порушено порядок його огляду на стан сп`яніння не заслуговують на увагу також з огляду на наступне. Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. З огляду на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не висловив свою незгоду з його результатами та не наполягав на повторному його проходженні, необхідність проходження огляду в закладі охорони здоров`я була відсутня. Крім цього, в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 липня 2022 року на ім`я ОСОБА_1 до Козятинської ЦРЛ, однак останній своїм правом не скористався. Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи істотних порушень допущених при їх складанні не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містить всі необхідні відомості, передбачені статтею 256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21114», державний номерний знак НОМЕР_1 , не заслуговують на увагу, оскільки працівниками поліції ввесь час, з моменту виявлення транспортного засобу та до закінчення проходження огляду на стан сп`яніння, здійснювалась відеофіксація, якою зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу за кермом якого перебував ОСОБА_1 та крім останнього не зафіксовано жодної іншої особи. Більше того, із оглянутого відеозапису слідує, що на момент спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом та не повідомляв про будь-яку іншу особу, яка керувала автомобілем. Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується наявною у матеріалах справи постановою від 15 липня 2022 року серії БАВ № 181790 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, відповідно до якої 15 липня 2022 року об 11:25 год по вул. м. Козятині по вул. П. Орлика, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21114», державний номерний знак НОМЕР_1 , та на вимогу не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України. Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться виключно до незгоди заявника апеляційної скарги з оскаржуваною постановою. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. З урахуванням наведених обставин, доводи апеляційної скарги стосовно відсутності належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є безпідставними та необґрунтованими. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на виконання вимог статті 245 КУпАП у повній мірі дослідив усі докази в їх сукупності, надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, частиною першою статті 130 КУпАП. Також, апеляційний суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому особа, як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов`язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за частиною першою статті 130 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, суд апеляційної інстанції, п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 лютого 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Оніщук