Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/7598/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 квітня 2023 року м. Чернівці Справа № 727/7598/22 Провадження №22-ц/822/305/23 Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Литвинюк І. М., суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н., секретар Тодоряк Г.Д., учасники справи: заявник ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2023 року, головуючий у І-й інстанції Калмикова Ю.О., ВСТАНОВИВ: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною, заінтересована особа - Орган опіка та піклування в особі виконавчого комітету Чернівецької міської ради. Свої вимоги обґрунтовував тим, що його двоюрідному брату - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок хронічного стійкого психічного захворювання встановлено інвалідність другої групи з 27 травня 2019 року безтерміново. Факт родинних відносин між ним і двоюрідним братом підтверджується свідоцтвами про народження, а також свідоцтвами про народження їх батьків. Батьки брата померли у 2018 році. ОСОБА_2 хворіє на психічний розлад, з 1997 року отримував постійно лікування. Неодноразово перебував на обстеженні, стаціонарному та амбулаторному лікуванні у Чернівецькій обласній психіатричній лікарні. Виставлений діагноз - шизофренія. Через виражену ступінь хвороби, відповідно до висновків МСЕК, з 2010 року встановлювались групи інвалідності. ОСОБА_2 не може усвідомлювати наслідки своєї поведінки, не може орієнтуватися в життєвих ситуаціях, потребує постійного нагляду та турботи. Через хронічний стійкий психічний розлад, не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, вчиняти правочини, самостійно набувати для себе цивільних прав та їх здійснювати, також створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно виконувати їх та нести відповідальність. Тому необхідно визнати його недієздатним, встановити опіку і призначити опікуна з метою виконання в його інтересах цивільних прав і обов`язків, забезпечення доглядом і лікуванням. Просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , недієздатним та встановити над ним опіку. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. На рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2023 року заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим. Зазначає, що згідно з висновком судово-психіатричного експерту № 590 від 25 жовтня 2022 року ОСОБА_2 страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизофренії, параноїдна форма, безперервна, виражений змішаний тип дефекту, за своїм психічним станом в силу наявного у нього хронічного психічного захворювання не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив з того, що відсутність подання та/або висновку органу опіку та піклування з приводу призначення заявника опікуном унеможливлює вирішення судом питання про визнання особи недієздатною. Проте заявником не заявлялось вимоги про призначення опікуна над недієздатною особою. Вказує, що до моменту призначення опікуна опіка над фізичною особою здійснює орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чернівецької міської ради. Для вирішення заявленого питання про визнання особи недієздатною в даній справі була проведена експертиза, в матеріалах справи наявний висновок судово-психіатричної експертизи, що є обов`язковим, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника та його представника, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах заяви, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, суд першої інстанції виходив з того, що нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки. Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до суду подано заяву, яка не відповідає ЦПК України. У матеріалах справи відсутнє подання та/або висновок органу опіки та піклування з приводу призначення заявника опікуном, а отже, відсутність цього подання унеможливлює вирішення судом вказаного питання, оскільки саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна. Однак з таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис №336. Батьком записаний ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_4 . Згідно з свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 від 11 червня 2013 року, виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, ОСОБА_3 змінив власне прізвище, ім`я, по батькові на ОСОБА_5 , про що складено актовий запис №375. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 24.11.2018 року, видане Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №2299). ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 22 вересня 2018 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №1841). Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 28 грудня 1995 року Іжевською сільрадою Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено актовий запис №124. Батьком записаний ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_7 . Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим 28 січня 1989 року Іжевською сільрадою Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 28 січня 1989 року, про що складено актовий запис №3. Прізвище після укладення шлюбу чоловіка ОСОБА_9 , дружини ОСОБА_9 . Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим Іжевською сільською радою Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що складено актовий запис №124. Батьком записаний ОСОБА_10 , матір`ю ОСОБА_11 . Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим 25 червня 1966 року Іжевською сільрадою Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено актовий запис №40. Батьком записаний ОСОБА_10 , матір`ю ОСОБА_11 . Відповідно до довідки серії 12ААБ №452579 від 27 травня 2019 року до акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_2 група інвалідності друга, причина інвалідності загальне захворювання, інвалідність встановлена безтерміново. Висновком судово-психіатричного експерта № 590 від 25 жовтня 2022 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизофренії, параноїдна форма, безперервна, виражений змішаний тип дефекту. За своїм психічним станом в силу наявного у нього хронічного психічного захворювання, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. Відповідно до частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України). Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. У пункті 1 частини другої статті 293 ЦПК України зазначено, що обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в окремому провадженні. Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. Згідно з частиною третьою статті 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 (провадження № 61-5685св20) зазначено, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними. Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Згідно зі статтею 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема психічний стан особи. Порядок проведення судово-психіатричної експертизи затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 травня 2018 року №865, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за № 719/32171. Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Об`єктами експертизи є: матеріали цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза. Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Судом першої інстанції встановлено, що до суду із заявою про визнання особи недієздатною звернувся ОСОБА_1 , який є двоюрідним братом ОСОБА_2 , якого просить визнати недієздатним. Судом була призначена судово-психіатрична експертиза. Відповідно до висновку № 590 від 25 жовтня 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизофренії, параноїдна форма, безперервна, виражений змішаний тип дефекту. За своїм психічним станом в силу наявного у нього хронічного психічного захворювання, ОСОБА_2 не може розуміти значення своїх дій та керувати ним. Вирішуючи питання щодо визнання особи недієздатною, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним, оскільки виходячи фактичних обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, з урахуванням наданих сторонами доказів, висновку експертизи, у своїй сукупності, наявні підстави для визнання ОСОБА_2 недієздатним. Так, у справі належними та допустимими доказами підтверджено наявність хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Відповідно до частини першої статті 41, статті 58 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21). За змістом статей 65, 66 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування. Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад (постанова Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 552/3443/20, провадження № 61-15239св21). Ураховуючи норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що законодавством не передбачено обов`язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі. Враховуючи, що ОСОБА_1 в заяві просив визнати ОСОБА_2 недієздатним та встановлення на ним опіки, без призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою, оскільки у разі наявності підстав для визнання фізичної особи недієздатною та визначення конкретної фізичної особи опікуном, опіку над недієздатною фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування, в даному випадку орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чернівецької міської ради. Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо відмови в задоволенні заяви про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки, з тих підстав, що в матеріалах справи відсутнє подання та/або висновку органу опіки та піклування з приводу призначення опікуна. Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, тому рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про визнання особи недієздатною та встановлення над ним опіки. Згідно з частиною 6 статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Отже, на підставі зазначених норм Закону, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність вимог заяви про визнання недієздатною ОСОБА_2 , у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню. Оскільки суд першої інстанції не дав належної правової оцінки зібраним доказам по справі, постановив рішення про відмову в задоволенні заяви про визнання особи недієздатною з порушенням норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги. Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною. Що стосується судових витрат, відповідно до статей 141, 299 ЦПК України за розгляд такої категорії справ, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення. Заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, заінтересована особа - Орган опіка та піклування в особі виконавчого комітету Чернівецької міської ради, задовольнити. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та встановити над ним опіку строком на два роки. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 20 квітня 2023 року. Головуючий І.М. Литвинюк Судді: Н.К. Височанська І.Н. Лисак